Справа № 815/5899/17
27 грудня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., за участі секретаря судового засідання Філімоненка А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_2, Сербківської сільської ради Лиманського району, за участю 3-ї особи - ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень від 03.03.2017 року, -
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Державного реєстратора Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_2, Сербківської сільської ради Лиманського району, за участю 3-ї особи - ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень від 03.03.2017 року.
Ухвалою суду від 17.11.2017 року було відкрито провадження по справі.
Представником позивача після призначення до судового розгляду справи заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення державного реєстратора Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34130197 від 03.03.2017 року, на підставі якого за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення №14/1 за адресою пров. Віце-адмірала Жукова, 17/19 в м. Одесі, площею 243,8 кв.м., шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вищевказаним об'єктом нерухомого майна, до вирішення справи по суті.
- зупинення дії рішення державного реєстратора Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34131129 від 03.03.2017 року, на підставі якого за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення №15/1 за адресою пров. Віце-адмірала Жукова, 17/19 в м. Одесі, площею 221,9 кв.м., шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вищевказаним об'єктом нерухомого майна, до вирішення справи по суті.
Необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що відповідач, Державний реєстратор Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_2, при прийнятті оскаржуваних рішень №34130197 та №34131129 від 03.03.2017 року, не пересвідчившись у відповідності наданих документів заявленим правам прийняла протиправне рішення, а саме, зареєструвала за ОСОБА_3 право власності на об'єкт, що призвело до фактичної зміни власників майна за адресою: м. Одеса, пров. Віце-адмірала Жукова, буд. 17/19, приміщення №14/1 та №15/1, яке належить ОСОБА_1
В судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав у повному обсязі, з підстав викладених в ньому.
Представники відповідачів до судового засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, від Державного реєстратора Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_2 та Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області, надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Третя особа до судового засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Ухвалою суду від 17.11.2017 року у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовлено (а.с. 51), однак представник позивача повторно заявив таке клопотання та підтримав його у судовому засіданні, посилаючись на нові докази.
Оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору по цій справі є законність рішень Державного реєстратора Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_2 №34130197 та №34131129 від 03.03.2017 року.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь- якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може суттєво утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, державний реєстратор ОСОБА_2 при проведенні державної реєстрації права, не переконавшись у відповідності заявлених прав поданим документам зареєструвала за ОСОБА_3 право власності на об'єкт, що фактично належить позивачу.
Таким чином, третя особа по справі ОСОБА_3, на підставі оскаржуваних рішень державного реєстратора, став власником нежитлових приміщень №14/1 та №15/1 за адресою: м.Одеса, пров. Віце-адмірала Жукова, 17/19.
Як вбачається із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомості від 13.11.2017 року (копії знаходяться у матеріалах справи), одними з документів, що стали підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_3 є акти приймання-передачі нерухомого майна, нежитлового приміщення №14/1 та 15/1 від 29.04.2009 року.
Відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення №14/1 від 29.04.2009 року, даний акт підписаний на виконання договору №3 від 11.03.2005 року про дольову участь в будівництві житла №15/1 (будівельний номер 11), розташований на 4 поверсі, загальною площею 243,8 кв.м. в житловому будинку по провулку Віце-адмірала Жукова, 17/19 в м.Одесі.
Проте, договір №3 від 11.03.2005 року, про дольову участь у будівництві житла, був підписаний між TOB «Південбуд Інвест» та ОСОБА_4, який змінив прізвище на ОСОБА_1 та є позивачем по справі.
Крім того, відповідачу, при здійсненні реєстрації права власності за ОСОБА_3 на приміщення №14/1, не було надано договору №3 від 11.03.2005 року, а надавався договір №14/1 від 18.04.2007 року, про який в акті приймання-передачі не зазначено, що не давало можливості державному реєстратору встановити відповідність заявлених прав поданим документам.
Як зазначив представник позивача, будівельний номер 11 був ще у 2005 році присвоєний об'єкту нерухомості, який 29.04.2009 року передався за актом прийому-передачі нежитлового приміщення № 15 позивачу, на виконання договору №3 від 11.03.2005 року про дольову участь в будівництві житла та на який за позивачем у 2009 році було зареєстровано право власності.
Відповідно до технічного паспорту від 28.05.2009 року, на приміщення № 11, наданого позивачем та технічного паспорту від 29.11.2016 року, за яким замовником був ОСОБА_3, нежитлове приміщення №15, що зареєстровано за позивачем (дублікат свідоцтва про право власності САС №426037 від 23.07.2009 року, витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.03.2017) та приміщення №14/1, що зареєстровано 03.03.2017 року за ОСОБА_3 є ідентичними.
Крім того, в акті приймання-передачі нежитлового приміщення №14/1 від 29.04.2009 року зазначений об'єкт №15/1, що також не давало можливості державному реєстратору встановити відповідність заявлених прав поданим документам.
В свою чергу відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення №15/1 від 29.04.2009 року, даний акт також підписаний на виконання договору №3 від 11.03.2005 року про дольову участь в будівництві житла №15/1 (будівельний номер 11), розташований на 4 поверсі, загальною площею 221,9 кв.м. в житловому будинку по провулку Віце-адмірала Жукова, 17/19 в м.Одесі.
Проте, як зазначено вище, договір №3 від 11.03.2005 року, про дольову участь у будівництві житла, був підписаний між TOB «Південбуд Інвест» та ОСОБА_4 (змінене прізвище ОСОБА_1) ОСОБА_5.
Так само для реєстрації приміщення №15/1 державному реєстратору не надавався договір №3 від 11.03.2005 року. Документом, що надавався державному реєстратору був договір №15/1 від 18.04.2007 року, про який в акті приймання-передачі не зазначено.
Крім того, з наданого представником позивача листа ТОВ «Південбуд Інвест», який міститься в матеріалах справи, вбачається, що:
1. Громадянин ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, не був інвестором будівництва житла за адресою: м. Одеса, провулок Віце-адмірала Жукова 17/19, будівництвом якого займалося ТОВ «Південбуд Інвест».
2. Між ТОВ «Південбуд Інвест» та ОСОБА_3 ніколи не укладалися договори про дольову участь у будівництві житла або нежитлових приміщень.
3. ТОВ «Південбуд Інвест» ніколи не надавало ОСОБА_3 довідку про виплату інвестицій у повному обсязі. ТОВ «Південбуд Інвест» взагалі не видавалися довідки такого характеру будь-якому з реальних інвесторів будівництва нерухомості за адресою: м. Одеса, провулок Віце-адмірала Жукова 17/19.
Між ТОВ «Південбуд Інвест» та ОСОБА_3 не підписувався у квітні 2009 року Акт прийому-передачі нежитлового приміщення, оскільки підстави для підписання такого акту, як і реальної передачі будь якого майна ОСОБА_3, відсутні.
Представником надано суду докази того, що третя особа намагається відчужити нежитлові приміщення, які були отримані ним у власність на підставі рішення державного реєстратора ОСОБА_2, а саме оголошення в мережі Інтернет про продаж вказаних нежитлових приміщень.
З викладеного вбачається, що очевидними є ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення прав особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.
Суд вважає, що заявлені представником заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких просить зупинити позивач, є предметом оскарження в адміністративній справі.
Відповідно до ч. 1 ст.151 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії індивідуального акту, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Позов може бути забезпечено також шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Виходячи з викладеного, суд вважає оскаржені рішення №34130197 та №34131129 від 03.03.2017 року мають ознаки явної протиправності, а тому клопотання представника позивача про забезпечення позову по справі 815/5899/17 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 241-243 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити дію рішення державного реєстратора Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34130197 від 03.03.2017 року, на підставі якого за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення №14/1 за адресою пров. Віце-адмірала Жукова, 17/19 в м. Одесі, площею 243,8 кв.м., шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вищевказаним об'єктом нерухомого майна, до вирішення справи по суті.
Зупинити дію рішення державного реєстратора Сербківської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34131129 від 03.03.2017 року, на підставі якого за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення №15/1 за адресою пров. Віце-адмірала Жукова, 17/19 в м.Одесі, площею 221,9 кв.м., шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вищевказаним об'єктом нерухомого майна, до вирішення справи по суті.
Роз'яснити, що дана ухвала діє до вирішення адміністративної справи №815/5899/17 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 156 КАС України у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, та, відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України, є підставою для її виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 28.12.2017 року.
Суддя Бутенко А.В.