Справа № 815/5554/17
22 грудня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Бутенка А.В.,
за участю секретаря - Філімоненко А.О.,
за участі сторін:
представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)
представник позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю)
представник відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства “Універсальна буксирна компанія” до Капітана Миколаївського морського порту ОСОБА_4, за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 Укртрансбезпеки у Миколаївській області про визнання протиправними дій, -
З позовом до суду дочірнє підприємство “Універсальна буксирна компанія” до Капітана Миколаївського морського порту ОСОБА_4, в якому просило суд визнати протиправними дії капітана Миколаївського морського порту ОСОБА_4 щодо заборони виходу з порту буксиру «Топаз Н» в період з 5 по 7 серпня 2017 року.
Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання 20.11.2017р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,на стороні відповідача ОСОБА_5 Укртрансбезпеки у Миколаївській області.
Ухвалою суду від 22.12.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно заборонено вихід з порту буксиру «Топаз Н» в період з 5 по 7 серпня 2017 року, судновласником якого є дочірнє підприємство “Універсальна буксирна компанія”. Позивач вважає, що заборона у виході з порту буксиру «Топаз Н» здійснена за відсутності встановлених чинним законодавством підстав, зокрема, на думку позивача, дії відповідача суперечать вимогам ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України, п.4.9 Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 року за № 430, п. 4.4.2.3 Обов'язкових постанов по моському порту «Миколаїв», затверджених наказом державного підприємства «Адміністрація морських портів» № 451 від 13.12.2016 р., що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.
Від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що Капітан Миколаївського морського порту ОСОБА_4 не є належним відповідачем, оскільки спір виник внаслідок видання ОСОБА_5 Укртрансбезпеки у Миколаївській області припису № ВЕ-30/30/17 від 03.08.2017р. про заборону експлуатації буксиру «Топаз Н» з 17:30 03.08.2017р. Відтак, на думку відповідача, позивач не скористався правом оскарження дій ОСОБА_5 Укртрансбезпеки у Миколаївській області та виданого ним припису.
У судове засідання 22.12.2017 року з'явились представники сторін. Третя особа до судового засідання явку представника не забезпечила, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином та завчасно.
Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.
Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у письмових запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступні факти та обставини.
Дочірнє підприємство “Універсальна буксирна компанія” є судновласником буксиру «Топаз Н» у розумінні ст.20 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України), що підтверджується копією Свідоцтва про право плавання під Державним прапором України № 002700 від 30.07.2015р. (судновий патент) (а.с. 27).
03.08.2017р. старшим державним інспектором відділу контролю на річковому транспорті управління контролю на водному транспорті Департаменту державного контролю ОСОБА_5 Укртрансбезпеки у Миколаївській області ОСОБА_6 проведено позапланову перевірку стану дотримання нормативно-правових актів щодо безпеки судноплавства на буксирі «Топаз Н», за результатами якого складено акт огляду судна, яке здійснює плавання (експлуатується) на внутрішнх водних шляхах України № 30 від 03.08.2017 р. (а.с. 14).
На підставі вказаного акта ОСОБА_5 Укртрансбезпеки у Миколаївській області видано припис № ВЕ-30/30/17 від 03.08.2017р., яким заборонено експлуатацію буксиру «Топаз Н» з 17:30 03.08.2017р.(а.с. 15-16).
04.08.2017р. (вих. № DM/FS-0408-AR01) менеджер морського буксиру «Топаз Н» проінформував ОСОБА_5 Укртрансбезпеки у Миколаївській області про усунення всіх порушень, зазначених у приписі № ВЕ-30/30/17 від 03.08.2017р. та просив дозволити експлуатацію судна (а.с. 18), однак 05.08.2017 р. службою капітана Миколаївського морського порту було відмовлено екіпажу буксиру «Топаз Н» на вихід у БДЛК для здійснення буксирного проведення судна «CetusStar», посилаючись на вказівки капітана Миколаївського морського порту.
При цьому, 04.09.2017р. на запит представника позивача, капітаном Миколаївського морського порту повідомлено, що 05.08.2017р. служба капітана Миколаївського морського порту відмовила у наданні дозволу на вихід буксиру «Топаз Н», оскільки заборона Державної служби України з безпеки на транспорті на експлуатацію буксиру на той час не була скасована. Розпорядження про відмову у наданні дозволу на вхід/вихід м/б «Топаз Н» капітаном Миколаївського морського порту не видавалось (а.с. 17).
Позивач вважає протиправними дії щодо заборони виходу з порту буксиру «Топаз Н» в період з 5 по 7 серпня 2017 року, в зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом з метою захисту свої прав.
Надаючи оцінку правомірності дій суб'єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.74 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) організація та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту покладаються на адміністрацію морських портів України.
Згідно з ч. 1 ст. 75 КТМ України, державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.
Згідно з ст. 78 КТМ України, до функцій капітана морського порту належать, зокрема, державний нагляд за дотриманням законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо мореплавства, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; перевірка суднових документів, дипломів і кваліфікаційних свідоцтв; нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходу суден у морський порт і виходу з морського порту; оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту; керівництво службою капітана морського порту.
Статтею 79 КТМ України передбачено, що розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.
Відповідно до ч.3 ст.75 КТМ України, капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Міністерством інфраструктури України від 27 березня 2013 року за № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.04.2013 р за № 632/23164 (далі -Положення), дане Положення встановлює порядок діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту в частині здійснення ними нагляду та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях.
Капітан морського порту очолює службу капітана морського порту (далі - СКП), яка входить до складу адміністрації морських портів України. Капітан морського порту призначається на посаду і звільняється з посади Міністерством інфраструктури України за поданням Укрморрічінспекції. Капітан морського порту підпорядковується Голові Укрморрічінспекції.
Капітан морського порту під час здійснення своїх повноважень керується Конституцією, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінінфраструктури України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
За приписами п.1.3 Положення, нагляд за безпекою мореплавства у морських терміналах, розташованих у межах територій та акваторій, відокремлених від основної території та акваторії відповідного морського порту, здійснює окремий підрозділ Служби. Нагляд за безпекою мореплавства за межами території та акваторії відповідного морського порту здійснює Укртрансбезпека.
Відповідно до п. 1.7 Положення, капітан морського порту має печатку і штамп із повною назвою Служби українською та англійською мовами. Капітан морського порту видає розпорядження в межах своєї компетенції, веде листування з використанням бланків капітана порту. Розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.
За змістом підпунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.1.5, 2.1.9, 2.1.11 пункту 2.1 Положення, капітан морського порту здійснює:
- нагляд за дотриманням законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо мореплавства, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
- перевірку суднових документів, дипломів, кваліфікаційних свідоцтв командного складу та членів екіпажів суден.
- оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту в порядку, встановленому чинним законодавством.
- контрольний огляд суден з метою перевірки суднових документів, установлення відповідності судновим документам основних характеристик судна, а також перевірки виконання вимог щодо укомплектування суднового екіпажу.
- контроль за дотриманням вимог законодавства і міжнародних договорів України щодо безпечного морського перевезення пасажирів, вантажів.
За положеннями ч. 1 ст. 91 КТМ України, кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.
Згідно з ч.2 ст. 91 КТМ України капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі:
а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу і наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;
б) порушення вимог до суднових документів;
в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів;
г) рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби).
Надання дозволу на вихід судна з морського порту та оформлення виходу суден здійснюється у відповідності до вимог Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 року за № 430 (далі - Порядок № 430).
Пунктом 1.1 Порядку № 430 передбачено, що його дія поширюється на судна, які заходять у морські порти України (крім морських рибних портів), капітанів морських портів, служби капітанів морських портів (далі - Служби) під час виконання ними процедур з оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден із морського порту та оформлення виходу суден із морського порту.
Відповідно до п. 1.2 Порядку № 430, вихід судна - відправлення судна від причалу, розташованого в акваторії порту, або з якірної стоянки в акваторії порту.
Пунктом 3.1 Порядку № 430 передбачено, що дозвіл на вихід судна з порту надає капітан морського порту відповідно до Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 17 липня 2003 року № 545, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 березня 2004 року за № 353/8952, та після перевірки суднових документів, зазначених у пункті 4.3 розділу IV цього Порядку, за умови позитивних результатів контролю судна, а також задовільного морехідного стану судна і готовності до виходу його в море.
Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що не існувало заборони вихід буксиру з порту, оскільки таке твердження спростовується листом від 04.09.2017р. (вих. № КП-26/111-17), з якого вбачається, що 05.08.2017р. служба капітана Миколаївського морського порту відмовила у наданні дозволу на вихід буксиру «Топаз Н» (а.с.17).
При цьому суд враховує, що у наданні дозволу буксиру на вихід з порту 05.08.2017 року відмовлено саме службою Капітана Миколаївського морського порту, а не відповідачем особисто та розпорядження про відмову у наданні дозволу Капітаном Миколаївського морського порту не видавалось.
За приписами п.3.2 Порядку № 430, капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід судна з порту в разі:
1) порушення вимог до суднових документів.
2) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів.
3) непридатності судна до плавання, а саме:
наявності крену судна (понад 5 градусів), а також диференту на ніс, якщо цей диферент не передбачений конструкцією судна або якщо випадок завантаження судна з диферентом на ніс не міститься в Інформації з остійності судна;
ненадійного кріплення палубного вантажу;
4) порушення вимог щодо його завантаження, а саме:
завантаження судна понад вантажну марку;
перевищення кількості людей на борту порівняно із кількістю людей, для яких передбачено рятувальні засоби;
5) порушення вимог щодо укомплектування судна екіпажем або наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, а саме:
відсутності у членів екіпажу судна відповідних чинних кваліфікаційних документів;
неукомплектованості екіпажу відповідно до свідоцтва про мінімальний склад екіпажу, за якого допускається вихід судна в море;
перевищення кількості пасажирів на борту порівняно з кількістю, зазначеною у пасажирському свідоцтві;
ускладнення вільного доступу до рятувальних засобів, проходів, мірильних трубок, пожежних кранів та водостічних отворів, а також засобів боротьби за живучість судна і місць посадки людей у рятувальні засоби, через неправильне розміщення палубного вантажу, тари, предметів суднового постачання чи іншого майна;
відсутності повного комплекту аварійного майна, протипожежних і рятувальних засобів відповідно до встановлених норм;
відсутності або несправності суднового водяного протипожежного обладнання, засобів локалізації аварійних розливів нафти, передбачених судновими документами;
наявності обставин, що перешкоджають безпечному руху суден у портових водах, в тому числі у разі необхідності усунути аварійне забруднення чи наявності загрози аварійного забруднення нафтою;
неготовності екіпажу до боротьби за живучість судна;
невідповідності району й умов плавання запланованого рейсу обмеженням, зазначеним у суднових документах;
некомплектності або несправності апаратури ГМЗЛБ;
відсутності або несправності магнітних компасів, гірокомпаса, ехолота або радіолокаційних станцій та відсутності чинної таблиці девіації магнітного компаса;
наявності навігаційних або гідрометеорологічних обставин, що перешкоджають виходу судна з порту;
неможливості забезпечення евакуації людей із суднових приміщень;
відсутності повного комплекту аварійного майна, протипожежних і рятувальних засобів відповідно до встановлених норм та транспортних небезпек вантажу, зазначених у документах про вантаж;
відсутності лоцмана на борту судна, якщо лоцманське проведення для відповідного судна є обов'язковим.
Статтею 91 КТМ України передбачено, що капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби).
Зі змісту вказаної норми вбачається, що наявність припису Державної служби України з безпеки на транспорті не зумовлює обов'язку у капітана морського порту відмовити у видачі дозволу на вихід судна з порту. Наявності інших підстав, передбачених вищенаведеними нормами чинного законодавства відповідачем не доводено та судом під час судового розгляду не встановлено.
Окрім того, відповідно до ч.5 ст.91 КТМ України про затримку судна негайно повідомляється судновласник.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що дочірнє підприємство “Універсальна буксирна компанія” про затримку судна було негайно повідомлено з дотриманням вимог ч.5 ст.91 КТМ України.
Більш того, зі змісту листа капітана Миколаївського морського порту від 04.09.2017р. (вих. № КП-26/111-17) вбачається, що 05.08.2017р. служба капітана Миколаївського морського порту відмовила у наданні дозволу на вихід буксиру «Топаз Н», оскільки заборона Державної служби України з безпеки на транспорті на експлуатацію буксиру на той час не була скасована. Розпорядження про відмову у наданні дозволу на вхід/вихід м/б «Топаз Н» капітаном Миколаївського морського порту не видавалось.
Однак, за приписами ст. 79 КТМ України, рішення капітана морського порту оформлюються розпорядженнями. Зокрема, за змістом вказаної статті розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов'язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.
Враховуючи, що за приписами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, суд не надає оцінки доводам сторін щодо правомірності видачі ОСОБА_5 Укртрансбезпеки у Миколаївській області припису № ВЕ-30/30/17 від 03.08.2017р., оскільки останній в межах заявлених позовних вимог не оскаржується позивачем та не є предметом розгляду у даній справі.
Виходячи із змісту суднових документів та пояснень «Топаз Н» є буксиром, який експлуатується для здійснення буксирного проведення суден. 04.08.2017 року було отримано заявку на проведення іноземного судна по Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу (БДЛК).
Згідно п. 4.9 Порядку № 430, для суден внутрішнього або змішаного плавання (за винятком пасажирських суден та суден, що перевозять небезпечні вантажі), які здійснюють каботажні перевезення водами акваторій Миколаївського та Херсонського морських портів, Херсонського морського каналу, Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу, першого і другого колін каналу акваторії порту Миколаїв і Спаського каналу, надання дозволу на вихід судна і оформлення відходу судна здійснюються за звичайною процедурою один раз за календарний рік під час першого заходу таких суден до акваторії морського порту.
Під час проходжень цими суднами акваторією цих морських портів у подальшому протягом календарного року капітан судна безпосередньо або через морського агента завчасно (за 6 годин або в разі переходу менше ніж 6 годин негайно після виходу з попереднього морського або річкового терміналу) надає капітану морського порту електронною поштою таку інформацію: назва і прапор судна; тип судна, код ІМО; найменування/прізвище, ім'я, по батькові та місцезнаходження/місце реєстрації судновласника; порт виходу (попередній порт заходу); очікуваний час приходу; найбільша довжина та ширина судна; висота борту судна; фактична осадка судна носом і кормою; найменування/прізвище, ім'я, по батькові та місцезнаходження/місце реєстрації морського агента; копії документів, передбачених пунктом 4.3 розділу IV цього Порядку.
Суд не надає оцінку доводам позивача щодо порушення відповідачем п. 4.9 Порядку № 430, враховуючи, що ДП “Універсальна буксирна компанія” не надано до суду документального підтвердження того, що вищезгаданим судном здійснюються каботажні перевезення.
Разом з тим, власники (користувачі) морських терміналів, судновласники, інші суб'єкти господарювання, що здійснюють свою діяльність у межах території та акваторії морського порту, забезпечують безпеку мореплавства відповідно до правил, визначених обов'язковими постановами по порту (ст. 74 КТМ України).
Відповідно до п.4.4.2.3 Обов'язкових постанов по моському порту «Миколаїв», затверджених наказом державного підприємства «Адміністрація морських портів» № 451 від 13.12.2016р., судна портового флоту та судна допоміжного флоту сторонніх організацій, які працюють на акваторії морського порту, один раз на рік перед отриманням дозволу на вихід і оформленням відплиття, підлягають огляду СКМП. Огляд зазначених суден може здійснюватись СКМП і за заявкою судновласника. Акт огляду є підтвердженням права цих суден на роботу в акваторії морського порту «Миколаїв» протягом поточного календарного року, якщо зауважень стосовно суднових документів, документів екіпажу, стану судна та його обладнання немає.
Враховуючи, що буксир «Топаз Н» було оглянуто 29.07.2017р., що підтверджується відповідним актом огляду № 631 (а.с. 10-13), останій станом на 05.08.2017р. мав чинний дозвіл на роботу в акваторії морського порту «Миколаїв».
Щодо наявності порушення права позивача суд вважає за необхідне зазначити, що затримання буксиру «Топаз Н» у Миколаївському морському порту за відсутності встановлених для цього законних підстав, зумовлює спричинення шкоди майновим правам та інтересам позивача, враховуючи, що позивач в зв'язку з забороною виходу з порту буксиру «Топаз Н» в період з 5 по 7 серпня 2017 року був позбавлений можливості виконувати взяті на себе зобов'язання щодо постановки судна «CeturStar» за допомогою буксиру «Топаз Н» за відповідною заявкою судновласника.
Так, в матеріалах справи міститься заявка ТОВ «Краншип» від 04.08.2017р. № 393, в якій викладено прохання надати буксир «Топаз Н» БДЛК для здійснення буксирного проведення судна «CetusStar» (орієнтовний початок роботи 06.08.2017р. з уточненням) (а.с.29).
Таким чином, за наявності акту огляду СКМП № 631 від 29.07.2017 р., складеного та підписаного уповноваженою на здійснення нагляду за безпекою мореплавства в акваторії морського порту посадовою особою, який підтверджує право судна на роботу в акваторії морського порту «Миколаїв» протягом поточного календарного року, за відсутності обов'язку у капітана морського порту відмовити у видачі дозволу на вихід судна з порту, передбаченого ст. 91 КТМ України, в порушення ст. 79 КТМ України, всупереч п.1.3 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, службою Капітана Миколаївського морського порту протиправно відмовлено у наданні дозволу на вихід буксиру з порту в період з 5 по 7 серпня 2017 року.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності дій щодо заборони виходу з порту буксиру «Топаз Н» в період з 5 по 7 серпня 2017 року, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про визнання протиправними таких дій.
Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов дочірнього підприємства “Універсальна буксирна компанія” до Капітана Миколаївського морського порту ОСОБА_4, за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет споруУправління Укртрансбезпеки у Миколаївській області про визнання протиправними дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії служби Капітана Миколаївського морського порту ОСОБА_4 щодо заборони виходу з порту буксиру «Топаз Н» в період з 5 по 7 серпня 2017 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2017 року.
Суддя Бутенко А.В.
.