Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/2219/17
Рішення
Іменем України
22 грудня 2017 року
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю: секретаря судового засідання Шуріної Н.О.; позивача ОСОБА_1; відповідача ОСОБА_2, розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
29 листопада 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на утримання малоліньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01 грудня 2012 року вони з відповідачем уклали шлюб. У шлюбі з чоловіком у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачем ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Також позивач вказував на те, що з моменту фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, у зв'язку з чим позивач просив стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. 00 коп., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
21 грудня 2012 року відповідач ОСОБА_2 подав на адресу суду заперечення проти позову, в яких вказував на те, що не погоджується з доводами позивача ОСОБА_1 про те, що він не надає їй матеріальної допомоги на утримання їхнього сина ОСОБА_4, зазначаючи, що він дуже любить свого сина, і ніколи не ухилявся від виконання своїх обов'язків щодо його утримання та виховання. Водночас відповідач вказував на те, що останнім часом його дохід є мінливим і нерегулярним та складає не більше 3000 грн. 00 коп., а тому просив суд стягувати з нього аліменти на користь позивача на утримання їхнього сина ОСОБА_4 щомісячно, у розмірі не більше 700 грн. Також пояснив, що у разі покращення його матеріального стану готовий сплачувати аліменти у більшому розмірі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, підтримавши свої заперечення, при цьому під час розгляду справи погодився сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1000 грн.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами письмові докази, суд дійшов такого.
01 грудня 2012 року сторони уклали шлюб (а. с. 6).
У шлюбі у подружжя 30 серпня 2013 року народився син ОСОБА_4.
Відповідач ОСОБА_2і позивач ОСОБА_1є батьками малолітнього кананену ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 2).
Дитина проживає разом із позивачем ОСОБА_1та знаходиться на її утриманні (а. с. 3).
Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до вимог статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У пункті 17 в абзаці 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд ураховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів.
Позивач у судовому засіданні пояснив, що дитина часто хворіє.
В матеріалах справи міститься довідка від 28.11.2017 року, з якої слідує, що позивач ОСОБА_1 працювала в управлінні соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації на посаді головного спеціаліста з управління персоналом, і її середньомісячний дохід за період з 01.05.2017 по 31.10.2017 складав 24335 грн. 89 коп. (а. с. 5).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що зараз вона працевлаштувалася на іншу роботу.
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не має постійної роботи.
При цьому, обставини, які б унеможливлювали виконання обов'язку відповідачем по утриманню дитини за станом здоров'я або за іншими обставинами відсутні.
Так у судовому засіданні відповідач пояснив, що його стан здоров'я є задовільним.
Інші діти та непрацездатні батьки на утриманні у відповідача не перебувають.
Отже, відповідач як батько дитини зобов'язаний надавати матеріальну допомогу позивачу на утримання дитини.
Враховуючи те, що часткове визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також, ураховуючи стан здоров'я, матеріальне становище дитини та платника аліментів, а також беручи до уваги, те, що мінімальний прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років, з 01 грудня 2017 року, складає 1492 грн. 00 коп., суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 6 ст. 141, ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264 - 265, п. 1) ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
ОСОБА_6 Валентинівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7 (зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 29 листопада 2017 року, до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду ; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 27 грудня 2017 року.
Суддя Н.О. Шаронова
22.12.2017