28 листопада 2017 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Завгородня І.М., розглянувши матеріали за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» про стягнення неустойки у двократному розмірі недовідпущеної електричної енергії, визнання незаконним одностороннє розірвання договору, відновлення договірних зобов'язань та постачання електроенергії, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, -
У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду із даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що 15 травня 2013 року уклав з ПАТ ЕК «Херсонобленерго» в особі Чаплинського РЕЗ і ЕМ договір № 1177/012 про користування електричною енергією. Того ж дня, складено акт № 460301 про встановлення електролічильника на фасаді будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Херсонської області, встановлено електролічильник.
В кінці листопада 2013 року йому незаконно замінили електролічильник на інший по якому стали фабрикувати рахунки.
Разом із тим, з 27 травня 2013 року по 29 вересня 2013 року він перебував за межами України, з жовтня того ж року часто виїздив до Російської Федерації для оформлення документів, паспорта та банківської картки, а коли повернувся у с. Роздольне, не було світла протягом двох тижнів через ураган.
28 січня 2013 року енергопостачання було поновлено, але напруга перевищувала допустиму норму, в результаті чого у нього згоріла електронна автоматика на електрокотлі, два насоси та частково вийшли з ладу електротени.
Разом з тим, він отримав рахунок за електроенергію на суму 6 541 гривень 14 копійок.
20 березня 2014 року відключено постачання електроенергії і до цього часу світла в будинку немає.
Спочатку він отримував рахунки за оплату електроенергії з 18 листопада 2013 року по 19 березня 2014 року, а 2016 року став отримувати рахунки за травень 2014 року, в період коли світла в будинку вже не було. Крім того зазначив, що зиму 2014-2015 років він провів у лікарні в тяжкому стані. Переохолодження організму і попередній інсульт призвели до неодноразового переливання крові.
Просив суд визнати незаконним одностороннє розірвання договору про користування електричною енергією від 15 травня 2013 року та пролонгувати його дію; відновити постачання електроенергії до свого житлового будинку; виключити з договору відповідальність за збереження електролічильника; зобов'язати відповідача зняти зі стіни будинку лічильник і (або) винести його за межі подвір'я або встановити його в будинку; стягнути неустойку у двократному розмірі за період 940 днів в сумі 183 542 гривень 40 копійок та 167 гривень, як незаконно отриманих за перевірку електролічильника, а з урахуванням інфляції в 300 % - стягнути 551 128 гривень 30 копійок; стягнути моральну шкоду в розмірі 551 128 гривень 30 копійок.
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 червня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ ЕК «Херсонобленерго» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.
Зобов'язано ПАТ ЕК «Херсонобленерго» поновити постачання електроенергії до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 29 серпня 2017 року рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 червня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення двократної вартості недовідпущеної електричної енергії скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов в цій частині задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ ЕК «Херсонобленерго» на користь позивача в рахунок відповідальності згідно з умовами договору двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в розмірі 2 146 гривень 38 копійок.
В решті вказаних позовних вимог відмовлено.
Скасовано рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні вказаної вимоги.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Задовольняючи позовні вимоги в частині поновлення постачання електроенергії, суд першої інстанції, з висновком якого у цій частині погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскільки рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 13 квітня 2017 року, відмовлено постачальнику електроенергії (відповідачу у цій справі) у стягненні з позивача заборгованості за надану електричну енергію в розмірі 6 541 гривень 14 копійок (встановлено відсутність заборгованості у споживача перед постачальником електроенергії), у зв'язку з чим вірно вважав незаконним відключення споживача від електропостачання через наявність вказаної заборгованості.
Вирішуючи спір в частині вимог про визнання незаконним одностороннє розірвання договору від 15 травня 2013 року та пролонгування його дії, суд виходив із відсутності незаконного одностороннього розірвання договору, що тягне за собою відсутність підстав для пролонгування його дії.
Відмовляючи у задоволенні вимог про виключення з договору відповідальності за збереження електролічильника, зобов'язання вчинити певні дії (зобов'язання відповідача зняти зі стіни будинку лічильник і (або) винести його за межі подвір'я або встановити його в будинку), суд виходив із положень п.п. 10, 11, 42 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила) та п. 1.5.6 Правил улаштування електроустановок та укладеного між сторонами договору, згідно з якими споживач зобов'язаний забезпечувати збереження приладів обліку.
Вирішуючи спір в частині вимог про стягнення 167 гривень, незаконно отриманих за перевірку електролічильника, суд виходив із його недоведеності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що правовідносини сторін регулюються умовами договору, ст. 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами, які не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов'язання з постачання електричної енергії, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову у цій частині.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, апеляційний суд виходив із того, що п.п. 43-44, 46 Правил та п. 19 договору про користування електричною енергією від 15 травня 2013 року, встановлено відповідальність електропостачальника за тимчасове припинення електропостачання з його вини у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.
Встановивши відсутність порушень позивачем Правил, а також заборгованості за спожиту електричну енергію, апеляційний суд, дійшов правильного висновку про стягнення двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у розмірі 2 146 гривень 38 копійок.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Обставини, на які посилається заявник, не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» про стягнення неустойки у двократному розмірі недовідпущеної електричної енергії, визнання незаконним одностороннє розірвання договору, відновлення договірних зобов'язань та постачання електроенергії, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 серпня 2017 року.
Копію ухвали разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ І.М. Завгородня