22 листопада 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мостової Г.І.,
суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М.,
КадєтовоїО.В., Попович О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія», державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, за касаційною скаргою представника комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від
15 березня 2017 року,
У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом та, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила стягнути з комунального підприємства Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» (далі по тексту - КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія») та державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (далі по тексту - ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго») в солідарному порядку завдану матеріальну шкоду в розмірі 10 085 грн, моральну шкоду в розмірі 2 000 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 2 800 грн та судовий збір в розмірі 487 грн
20 коп.
На обґрунтування заявлених позовних вимог зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1.
12 жовтня 2015 року, з вини КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» та ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», внаслідок прориву на горищі зазначеного будинку труби централізованого опалення, сталося залиття її квартири, яке спричинило їй та членам її сім'ї матеріальну шкоду у розмірі вартості ремонтно-відновлювальних робіт - 10 085 грн. Крім того, вказувала, що внаслідок вказаних дій КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» та ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» їй була завдана моральна шкода у розмірі 2 000 грн, що полягала у фізичних та душевних стражданнях, тяжких переживаннях щодо подальшого проживання.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 10 085 грн, моральної шкоди - 2 000 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, відмовлено.
У касаційній скарзі представник КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, ухвали нове рішення про відмову в задоволенні позову до КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія».
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що залиття квартири
АДРЕСА_1 відбулось з вини КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія», яке є балансоутримувачем зазначеного будинку та зобов'язане було утримувати в належному стані внутрішньобудинкові системи теплопостачання.
Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, в якій також проживають ОСОБА_5, ОСОБА_6
12 жовтня 2015 року у будинку АДРЕСА_1 на горищі сталося залиття (аварія) на системі центрального опалення, що підтверджується актом про залиття (аварію) від 15 жовтня 2015 року № 03-13/05-36.
При обстеженні мережі центрального опалення на горищі встановлено, що сталася аварійна ситуація - порив труби, причиною залиття (аварії), що трапилось, є порив мережі центрального опалення.
Відповідно до висновку будівельно-технічного дослідження від
11 листопада 2015 року № 3/11/15, вартість необхідних ремонтно-відновлювальних заходів (підрядним способом) по усуненню наслідків затоплення приміщень житлової квартири АДРЕСА_1 становить 10 085 грн.
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг віднесені наступні послуги: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення та ін.); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (обслуговування внутрішньобудинкових мереж, ремонт та ін.).
Пунктом 2 ст. 20 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.
Статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на виконавця житлово-комунальних послуг покладено обов'язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень шляхом проведення періодичних оглядів з використанням засобів технічної діагностики, своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, а також утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій.
Аналогічні обов'язки виконавця житлово-комунальних послуг передбачені п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Відповідно до п. 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 № 76, технічне обслуговування жилих будинків -це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків планових і позапланових.
Матеріалами справи підтверджено, що 31 грудня 2011 року між комунальним підприємством «Єдиний розрахунковий центр» (далі -
КП «Єдиний розрахунковий центр»), правонаступником якого є
КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія», та ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» було укладено договір № 12.5/16 про надання послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення будинку по АДРЕСА_1
01 жовтня 2012 року між ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та КП «Єдиний розрахунковий центр», правонаступником якого є
КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія», складений акт розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності сторін, відповідно до якого ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» несе відповідальність за технічний стан і правильну експлуатацію тепломереж від котельні по вул. Федьковича, 91а до житлових будинків по вул. Горбачевського, 1, 7, 9 та транзитну тепломережу через житлові будинки по вул. Горбачевського, 9. КП «Єдиний розрахунковий центр» обслуговує і несе відповідальність за технічний стан і правильну експлуатацію внутрішньобудинкових систем теплопостачання, включаючи теплові вузли з обладнанням вищезазначених будинків.
Враховуючи, що прорив труби центрального опалення на горищі виник внаслідок неналежного невиконання КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» своїх обов'язків по технічному утриманню житлового фонду, останнє повинно нести відповідальність по відшкодуванню завданої позивачу шкоди.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Внаслідок неналежного виконання КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» своїх обов'язків по технічному утриманню житлового фонду позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягала у фізичних та душевних стражданнях, тяжких переживаннях щодо подальшого проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» на порушення ст. ст. 10, 60 ЦПК України не довело, що зазначене вище залиття сталося не з його вини.
Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно визначились із характером спірних правовідносин, нормою права яка підлягає застосуванню, надали оцінку наявним в матеріалах справи доказам, законно та обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
При цьому необґрунтованими є доводи касаційної скарги, що КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» не є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки відповідальність за технічний стан і правильну експлуатацію внутрішньобудинкових систем теплопостачання згідно з актом розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності сторін несе саме КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія».
Вищезазначене дає підстави для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені уз дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для їх скасування, передбачених ст. 338 ЦПК України, немає.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 343-345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника комунального підприємства «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» - ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді: І.М. Завгородня
О.В.Кадєтова
Л.М.Мазур
О.В. Попович