Справа № 726/2274/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Асташев С.А.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
22 грудня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Полотнянка Ю.П. Курка О. П. ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Чернівці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Садгірського районного суду міста Чернівці від 13 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління патрульної поліції у м. Чернівці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - інспектор роти №2 батальйону управління патрульної поліції в м. Чернівці рядовий поліції ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до Садгірського районного суду міста Чернівці з позовом до управління патрульної поліції у м. Чернівці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - інспектор роти №2 батальйону управління патрульної поліції в м. Чернівці рядовий поліції ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Садгірського районного суду міста Чернівці від 13 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
За приписами частини першої статті 311 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 641225 від 31.05.2016 року, вбачається, що 31.05.2016 року о 15:25 в м. Чернівці на пл. Театральній, 6 водій ОСОБА_2 здійснив зупинку транспортного засобу Nissan QASHQAI, д.н.з. НОМЕР_1 на зупинці громадського транспорту, чим порушив п. 15.9 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 641225 від 31.05.2016 року, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 8.1 Правил дорожнього руху, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Частина 1 статті 122 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів установлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Так, відповідно до положень ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст. 251 КУпАП України визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Як вбачається з постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 641225 від 31.05.2016 року позивач порушив вимоги п. 15.9 ПДР.
Суд звертає увагу на те, що п.15.9 ПДР складається з певного переліку порушень від «а» до «и».
Так, відповідно до п. 15.9 ПДР зупинка забороняється:
а) на залізничних переїздах;
б) на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил);
в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях;
г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі;
ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м;
е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;
є) ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створить перешкоди технологічним транспортним засобам, що працюють;
ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився;
з) у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки;
и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Разом з тим, інспектор, який виніс постанову серії ПС2 № 641225 від 31.05.2016 року, зазначив лише загальне порушення п. 15.9 Правил дорожнього руху, але не конкретизував, яке саме порушення здійснив позивач.
Суд зазначає, що склад правопорушення повинен в собі містити: суб'єкт правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення, об'єкт правопорушення та об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не містить складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, об'єктивна сторона правопорушення не є встановленою.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що інспектором було не належно складено оскаржувану постанову. Оскільки інспектор не конкретизував, який саме пункт, підпункт ПДР порушив позивач, то суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правильності прийняття оскаржуваної постанови.
Більше того, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року зобов'язано управління патрульної поліції у м. Чернівці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надати до суду будь які належні та допустимі докази щодо вчинення ОСОБА_2 порушення п. 15.9 ПДР та скоєння адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (фото, відеофіксацію). Однак, жодних доказів та матеріалів, які б підтвердили вчинення ОСОБА_2 порушення п. 15.9 ПДР та скоєння адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП до суду відповідачем не надано.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України , суд
апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Чернівці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а постанову Садгірського районного суду міста Чернівці від 13 лютого 2017 року без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5