Ухвала іменем україни 27 грудня 2017року м. Київ
Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 24 липня 2017 року у кримінальному провадженні № 12016080050000185 щодо останнього,
Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2017 року касаційну скаргу захисника, у зв'язку з недотриманням вимог статей 427, 436 438 КПК України залишено без руху, захиснику надано п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
У межах наданого судом строку захисник ОСОБА_4 надіслала до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу. Проте недоліки, на які їй наголошував суд касаційної інстанції у своїй ухвалі, захисник в повному обсязі не усунула та припустилася нових.
Так, як вбачається із змісту уточненої скарги ОСОБА_4 повторно заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, також не погоджується з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, надає їм власну оцінку, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу та переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. Тому, відсутність у ній обґрунтування з підстав передбачених в ст. 438 КПК України про, що було наголошено захиснику в ухвалі ВССУ, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Разом з цим, захисник так і не сформулювала свої вимоги до суду касаційної інстанції, які мають відповідати вимогам ст. 436 КПК України, оскільки вона просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Тому, згідно з ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Повернути касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 24 липня 2017 року щодо останнього, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3