іменем україни
26 грудня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 вересня 2017 року щодо ОСОБА_4 ,
Вироком Московського районного суду м. Харкова від 6 червня 2017 року
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Червоний Донець Балаклійського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки, передбачені п.п. 2,3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 14 вересня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним за те, що він маючи заздалегідь підготовлений план, з невстановленими в ході досудового розслідування особами на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (матеріали стосовно останніх виділені у окреме кримінальне провадження № 120162204700003475 від 28 квітня 2016 року) згідно якого, ОСОБА_4 , маючи при собі підроблений за невстановлених обставин, отриманий від невстановленої в ході досудового розслідування особи на ім'я ОСОБА_5 паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вклеєною в нього власною фотокарткою, вчинив корисливі, умисні, злочини за наступних обставин:
29 вересня 2015 року ОСОБА_4 , діючи за раніше розробленим злочинним планом з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_5 , орендував на кілька діб квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_8 та згідно договору найма приміщення орендується ОСОБА_9 з метою подальшої здачі вказаної квартири на по добову оренду, при цьому ОСОБА_4 пред'являючи для оренди вказаної квартири наявний в нього при собі, підроблений за невстановлених обставин, отриманий від невстановленої в ході досудового слідства особи на ім'я ОСОБА_5 , паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з вклеєною в нього власною фотокарткою. В зв'язку з орендою квартири, ОСОБА_4 отримав комплект ключів від дверей під'їзду та квартири за вищевказаною адресою.
Після чого, невстановлена в ході досудового слідства особа на ім'я ОСОБА_5 , на Інтернет сайті «ОLX» розміщувала повідомлення про те, що на довготривалий час здається в оренду квартира АДРЕСА_2 , таким чином здійснювався пошук можливих орендарів квартири, після чого невстановлена в ході досудового слідства особа на ім'я ОСОБА_6 здійснювала телефонні перемовини та домовлялася про час огляду квартири, про що в подальшому по телефону не встановлена особа на ім'я ОСОБА_5 сповіщала ОСОБА_4 , при цьому невстановлена особа на ім'я ОСОБА_5 передала ОСОБА_4 підроблене за невстановлених в ході досудового слідства обставин, свідоцтво на право власності ОСОБА_4 на вказану квартиру, відомості в якому не відповідали дійсності.
30 вересня 2015 року ОСОБА_4 , маючи злочинні наміри, направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи за попередньо розробленим злочинним планом, з невстановленими в ході досудового розслідування особами на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , став демонструвати потенційним орендарям, яких зацікавило оголошення, раніше орендовану ним квартиру АДРЕСА_2 , видаючи її за свою власність.
1 жовтня 2015 року приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_4 , реалізовуючи раніше розроблений злочинний план, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно та за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, зустрівся з раніше незнайомим йому ОСОБА_10 , 1993 року народження, для укладення з останнім договору оренди квартири. ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, на заволодіння чужим майном шляхом обману, став демонструвати ОСОБА_10 наявні в нього підроблені документи, а саме паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вклеєною в нього власною фотокарткою, видаючи його за власний, та свідоцтво на право власності на квартиру, вводячи тим самим останнього в оману з приводу правомірності дій стосовно укладення договору оренди. Переконавши ОСОБА_10 у законності своїх дій, ОСОБА_4 використавши відомості з підробленого паспорту громадянина України, уклав з останнім договір оренди квартири АДРЕСА_2 від 1 жовтня 2015 року від імені ОСОБА_7 , у зв'язку з чим незаконно, шляхом обману, отримав грошові кошти в якості орендної плати в сумі 3000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, незаконно, шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 3000 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, при раніше вказаних обставинах 1 жовтня 2015 року приблизно о 13 год. ОСОБА_4 реалізовуючи раніше розроблений злочинний план, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно та за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами на ім'я ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, зустрівся з раніше незнайомим йому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , 1994 року народження для укладення з останніми договору оренди квартири, і ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, на заволодіння чужим майном шляхом обману, став демонструвати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 наявні в нього підроблені документи, а саме паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вклеєною в нього власною фотокарткою, видаючи його за власний та свідоцтво на право власності на квартиру, вводячи тим самим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в оману з приводу правомірності дій стосовно укладення договору оренди. Переконавши ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у законності своїх дій, ОСОБА_4 , використавши відомості з підробленого паспорту громадянина України, уклав з ОСОБА_11 договір оренди квартири АДРЕСА_2 від 1 жовтня 2015 року, від імені ОСОБА_7 , у зв'язку з чим незаконно, шляхом обману, отримав грошові кошти в якості орендної плати в сумі 6000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, незаконно, шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 6000 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, при раніше вказаних обставинах 1 жовтня 2015 року приблизно о 15 год. ОСОБА_4 реалізовуючи раніше розроблений злочинний план, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно та за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, зустрівся з раніше незнайомим йому ОСОБА_13 , 1993 року народження, для укладення з останнім договору оренди квартири. ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, на заволодіння чужим майном шляхом обману, став демонструвати ОСОБА_13 наявні в нього підроблені документи, а саме паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , з вклеєною в нього власною фотокарткою, видаючи його за власний та свідоцтво на право власності на квартиру, вводячи тим самим останнього в оману з приводу правомірності дій стосовно укладення договору оренди. Переконавши ОСОБА_13 у законності своїх дій, ОСОБА_4 використавши відомості з підробленого паспорту громадянина України, уклав з останнім договір оренди квартири АДРЕСА_2 від 1 жовтня 2015 року від імені ОСОБА_7 , у зв'язку з чим незаконно, шляхом обману, отримав грошові кошти в якості орендної плати в сумі 4500 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, незаконно, шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_13 в сумі 4500 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того при раніше вказаних обставинах 1 жовтня 2015 року приблизно о 19 год. ОСОБА_4 реалізовуючи раніше розроблений злочинний план, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно та за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, зустрівся з раніше незнайомою йому ОСОБА_14 , 1982 року народження для укладення з останньою договору оренди квартири. ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, на заволодіння чужим майном шляхом обману, став демонструвати ОСОБА_14 наявні в нього підроблені документи, а саме паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вклеєною в нього власною фотокарткою, видаючи його за власний та свідоцтво на право власності на квартиру, вводячи тим самим останню в оману з приводу правомірності дій стосовно укладення договору оренди. Переконавши ОСОБА_15 у законності своїх дій, ОСОБА_4 використавши відомості з підробленого паспорту громадянина України, уклав з останньою договір оренди квартири АДРЕСА_2 від 1 жовтня 2015 року від імені ОСОБА_7 , у зв'язку з чим незаконно, шляхом обману, отримав грошові кошти в якості орендної плати в сумі 5800 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, незаконно, шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_15 в сумі 5800 гривень, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали Апеляційного суду Харківської області від 14 вересня 2017 року щодо ОСОБА_4 і направлення справи на новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок м'якості. Вважає, що звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробування на підставі ст. 75 КК України є незаконним та фактично залишає його не покараним за вчинення тяжких злочинів. Одночасно вказує на те, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги кримінального процесуального закону, а саме ст.ст. 374, 418, 419 КПК України, оскільки при залишенні апеляційної скарги прокурора без задоволення не надано належну оцінку всім доводам про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги прокурора, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Доводи касаційної скарги прокурора про порушення щодо засудженого загальних засад призначення покарання, а саме безпідставного звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробування на підставі ст. 75 КК України, на думку колегії суддів, є непереконливими.
Як убачається з наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, суд, обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання засудженому та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі і звільняючи його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, виходив з того, що засуджений ОСОБА_4 вчинив злочин, який є злочином середньої тяжкості, раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Одночасно судом враховано й конкретні обставини кримінального провадження. Обставинами, які пом'якшують покарання засудженому судом визнано щире каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню. Обставин, які обтяжують покарання засудженому ОСОБА_4 в ході судового розгляду не встановлено.
Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, але за умови здійснення за ним контролю з боку кримінально-виконавчої інспекції відповідно до ст. 76 КК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що звільнення засудженого від призначеного покарання на підставі ст.ст. 75, 76 КК України відповідає вимогам закону, а покарання, за своїм видом та розміром, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При розгляді апеляції прокурора, суд апеляційної інстанції перевірив доводи скарги, належним чином вмотивував своє рішення з наведенням докладних мотивів з яких апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок місцевого суду залишив без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження у суді апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 вересня 2017 року щодо ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3