Ухвала
іменем україни
27 грудня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2017 року,
У касаційній скарзі засуджена порушує питання про перегляд вказаного судового рішення.
Однак, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2. ст. 427 КПК України у касаційній скарзі наводяться обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Проте, цих положень процесуального закону засудженою не дотримано, оскільки вона не зазначила, які саме порушення допущені апеляційним судом при розгляді даного кримінального провадження, які можуть бути предметом касаційного розгляду з огляду на статті 412-414 та 419 процесуального закону.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції. Такі вимоги мають узгоджуватися із приписами ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Проте, ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі не сформулювала свої вимоги з урахуванням положень ст. 436 КПК України, оскільки вона просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та не зазначає, що робити з нею в подальшому.
Разом з цим, засуджена у прохальній частині просить поновити їй строк на апеляційне оскарження вироку районного суду. Однак вказане прохання не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції з огляду на норми кримінального процесуального законодавства, а є компетенцією виключно апеляційного суду.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою засудженої.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши їй п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
При повторному зверненні до суду засудженою має бути підтверджено, що нею не пропущено цей строк.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху, надавши їй п'ятнадцятиденний строк з дня отримання нею копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
