Ухвала від 22.12.2017 по справі 423/1695/16-к

Справа № 423/1695/16-к

Провадження № 11-кп/782/211/17

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

законних представників

неповнолітніх обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши 22 грудня 2017 року у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Попаснянського відділу Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_12 на вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 04 травня 2017 року, яким:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Попасна, Луганської області, громадянина України, який має незакінчену загальну середню освіту, учня 10 класу Попаснянської ЗОШ №24, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 29.10.2015 Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком на 1 рік

засуджено:

-за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,

-за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання, призначене йому вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 29.10.2015 у вигляді 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Попасна, Луганської області, громадянина України, учня 8 класу Попаснянської ЗОШ №21, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 07.12.2016 Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік.

засуджено за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки

Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а у разі відсутності коштів з їх законних представників, на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертизи 770,35 грн.

ВСТАНОВИЛА

Вироком суду встановлено, що неповнолітні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинили злочини за таких обставин.

Епізод 1.

Наприкінці лютого 2016 року, більш точної дати не встановлено, приблизно о 19.00 годині, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 через незачинену хвіртку проникли до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . У подальшому вказані особи через віконний отвір у веранді будинку, в якому було пошкоджене скло, проникли до будинку, звідки таємно, ОСОБА_6 повторно, викрали майно, що належить потерпілій ОСОБА_13 , а саме музичний центр «Sony» модель НСD-RG66 вартістю 600 гривень та DVD-програвач «Еlenberg» модель DVDP-2407 вартістю 180 гривень.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 спільно с ОСОБА_7 через 5-7 днів, більш точної дати не встановлено, приблизно о 19.30 годині, прийшли до вказаного домоволодінні та через незачинену хвіртку проникли до нього. Після чого через віконний отвір у веранді будинку, в якому було пошкоджене скло, проникли до будинку, звідки таємно викрали майно, що належить потерпілій ОСОБА_13 , а саме: плед-покривало, вартістю 30 гривень, та тепловентилятор «Сатурн» вартістю 200 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_13 матеріальний збиток на загальну суму 1010 гривень.

Епізод 2.

10.05.2016 приблизно о 01.30 годині, ОСОБА_6 , знаходячи по вул. Чехова, м. Попасна, Луганської області, в районі Попаснянської ЗОШ №21, з лівої задньої кишені штанів, у які був одягнений ОСОБА_14 , який спав у траві, повторно таємно викрав мобільний телефон марки «Lenovo», модель А6000, вартістю 3134,70 гривень, крім цього на рахунку сім карти мобільного оператора «Лайфселл» знаходились грошові кошти у сумі 10 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 3144,70 гривень.

Епізод 3.

06.11.2016 приблизно о 17.00 годині, ОСОБА_7 , разом з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, через паркан проникли до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . Після чого ОСОБА_7 , через кватирку в вікні проник до будинку, а особа, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, залишився на подвір'ї з метою спостереження за навколишнім оточенням та попередження ОСОБА_7 про появу сторонніх осіб, звідки таємно викрали 196 кг грецьких горіхів на загальну суму 3920 гривень, що належать потерпілій ОСОБА_15 .

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок змінити, доповнивши резолютивну частину вироку вказівкою про самостійне виконання вироку Попаснянського районного суду Луганської області від 07.12.2016, яким ОСОБА_7 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Вирішити питання відшкодування процесуальних витрат та їх розмірів окремо щодо кожного обвинуваченого за проведення судово-товарознавчої експертизи. Не оспорюючи доведеність вини неповнолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, фактичних обставин справи, кваліфікації їх протиправних дій, прокурор вважає, що вирок підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на положення п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо необхідності зазначення в резолютивній частині вироку про самостійне виконання вироків Попаснянського районного суду Луганської області від 07.12.2016 та 04.05.2017. Окрім того, суд ухвалюючи вирок ухвалив стягнути з обвинувачених, а у разі відсутності коштів з їх законних представників, на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертизи в сумі 770,35 гривень. На думку прокурора, це суперечить вимогам п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України, яка визначає, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, якщо обвинувачується декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.

Після докладу суддею-доповідачем змісту вироку, доводів апеляційної скарги, були заслухані:

- прокурор, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на її доводи;

- обвинувачені та його захисники, законні представники, які заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність і обґрунтованість вироку суду;

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, обвинувачених, захисників, законних представників, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягають задоволенню, з таких підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Переглядаючи вирок в межах апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що в апеляційній скарзі не оспорюється законність вироку щодо фактичних обставин кримінального провадження та доведеність вини обвинувачених, а також щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно з відомостями про обвинуваченого ОСОБА_7 , він був засуджений 07.12.2016 вироком Попаснянського районного суду Луганської області від за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст.75, 76, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік.

Суд першої інстанції при призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 правильно послався п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо відсутності підстав для призначення покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України. Суд першої інстанції врахував, що до ОСОБА_7 , за вказаною судимістю, було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, при цьому він вчинив до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який йому призначено покарання, що належить відбувати реально.

Утім суд не вказав у резолютивній частині вироку, що кожний з цих вироків виконується самостійно.

Ухвалюючи вирок, суд першої інстанції відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України повинен вирішити питання щодо стягнення з обвинувачених процесуальних витрат та їх розміру. Частина 3 цієї статті гласить, що якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.

Пунктом 3 частини1 статті 118 КПК України визначено, що процесуальні витрати складаються з витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Згідно з ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається з обвинувального акта та матеріалів кримінального провадження документально підтверджені витрати пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи складає 770,35 грн про що правильно зазначено в судовому рішенні.

Водночас, в резолютивній частині оскаржуваного вироку, судом першої інстанції ухвалено згадані процесуальні витрати стягнути з обвинувачених солідарно, що відповідно до вимог кримінально процесуального законодавства України є неприпустимим.

З урахуванням наведеного судові витрати підлягають стягненню з кожного обвинуваченого в рівних частинах, тобто в сумі 385,17 грн.

Окрім того вирок суду першої інстанції підлягає зміні на підставі ч. 2 ст. 404 КПК України, з таких підстав.

У вироку суду в мотивувальній частині при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, як «епізод 3», повторюються обставини злочину - крадіжки, вчиненою неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 наприкінці лютого 2016 року за адресою: АДРЕСА_3 , майна, що належить потерпілій ОСОБА_13 (епізод 1).

За таких обставин з вироку суду необхідно виключити формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним - «епізод 3».

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Проте суд першої інстанції вказавши за епізодом 4, що злочин вчинено ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_16 , матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, фактично встановив винність останнього у вчинені цього злочину.

Проте вказаній особі обвинувачення не було висунете та він не міг від нього захищатися.

З огляду на вказане, вирок підлягає зміні з зазначенням, що вирок вчинено ОСОБА_7 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. ст. 407, 413, 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу прокурора Попаснянського відділу Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_12 задовольнити.

Вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 04 травня 2017 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - змінити.

У резолютивній частині вироку зазначити, що вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 07.12.2016 щодо ОСОБА_7 за ч.3 ст.185 КК України підлягає самостійному виконанню.

Стягнути з неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а у разі відсутності коштів з їх законних представників, на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертизи по 385,17 грн. з кожного.

З мотивувальної частини вироку виключити формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним - «епізод 3».

У мотивувальної частини вироку змінити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним за «епізодом 4» щодо вчинення злочину ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_16 , матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, - вказавши, що цей злочин вчинено ОСОБА_7 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обчислювати з дня їх фактичного затримання.

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена учасниками судового процесу шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії ухвали.

Головуючий ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Попередній документ
71288184
Наступний документ
71288186
Інформація про рішення:
№ рішення: 71288185
№ справи: 423/1695/16-к
Дата рішення: 22.12.2017
Дата публікації: 09.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Луганської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.09.2020)
Дата надходження: 09.09.2020
Розклад засідань:
21.09.2020 09:45 Первомайський міськрайонний суд Харківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВАСЯНОВИЧ ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ВАСЯНОВИЧ ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Чітаєв Дмитро Станіславович