Справа № 161/18393/17
Провадження № 2/161/4858/17
21 грудня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.,
при секретарі Якушеву Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
28 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що вони перебувають у зареєстрованому відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управляння юстиції Волинської області шлюбі з 03 серпня 2003 року. Від спільного шлюбу народилося троє дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем належним чином не склалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. На даний час шлюбних стосунків не підтримують. Вказує, що відповідач уже понад 5 місяців проживає окремо. Усі спроби налагодити та відновити стосунки виявилися марними. Шлюб існує формально. Просила шлюб розірвати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити та розгляд справи проводити у її відсутності.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 подав заяву, в якій визнав позов, заперечень щодо задоволення позову немає, проти розірвання шлюбу не заперечує та просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони перебувають з 03 серпня 2003 року у шлюбі, зареєстрованому відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управляння юстиції Волинської області, актовий запис №816 (а.с. 4).
Від спільного шлюбу мають троє дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5-7).
Встановлено, що сторони тривалий час не підтримують шлюбних відносин, не мають спільного сімейного бюджету, не ведуть спільно господарство, кожен з них живе своїм окремим життям, позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановлено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Якщо хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частини 3, 4 ст. 56 СК України вказують, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, наполягання позивача на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що сім'я «Музик» розпалася, а збереження сім'ї є неможливим.
Виходячи з викладеного, давши оцінку обставинам справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та шлюб між сторонами розірвати.
На підставі ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст. 110, 112, 161 Сімейного кодексу України , керуючись ст.ст.12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Шлюб між громадянами ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Рудецька), ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований 03 серпня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №816,- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640,00 (шістсот сорок) грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_6