Справа № 450/2556/17 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Провадження № 22-ц/783/6726/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.
Категорія: 47
13 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Струс Л.Б.
суддів: Ванівського О.М., Шандри М.М.,
секретаря: Симець В.І.
за участю:представника ОСОБА_2, представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку,
Оскаржуваною ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, законної сили :
накладено арешт на земельну ділянку для проведення особистого селянського господарства площею 0, 0853 га , кадастровий номер НОМЕР_1 розташовану в с.Гоішній, Пустомитівського району Львівської області, що належить ОСОБА_4.
Дану ухвалу оскаржила ОСОБА_4 подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що ухвала суду постановлена з грубим порушенням норма процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову не врахував що позивачем не було надано доказів на обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову. Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення, відсутні будь-які докази про намір апелянта відчужити належне йому нерухоме майно.
Просить скасувати ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2017 року та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.
Згідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 звернулась з позовом до ОСОБА_4, Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.
Крім цього, позивачем подано заяву про забезпечення вказаного позову, у якій вона просила постановити ухвалу, якою накласти арешт на земельну ділянку для проведення особистого селянського господарства площею 0, 0853 га, кадастровий номер НОМЕР_1 розташовану в с.Гоішній, Пустомитівського району Львівської області, що належить ОСОБА_4.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_4, а тому вона може відчужити її з метою ускладнення процедури повернення її з чужого незаконного володіння.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд вважав що оскільки спір в судовому порядку не вирішено по суті, позивачем обґрунтовано наведені припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі.
Згідно із роз'ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 просить суд визнати незаконним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування та скасувати державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку. За таких обставни, колегія суддів вважає що вжиті судом заходи забезпечення позову є спів мірними з заявленими вимогами.
Окрім того цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти (встановлювати) обставини, які мають значення для справи або оцінювати докази як це робиться при ухваленні рішення.
Відповідно до п.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим кодексом.
Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та вимоги п.4 ст.10 ЦПК України суд першої інстанції правомірно вжив заходи забезпечення позову.
Колегія суддів враховуючи вищенаведене приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги слід відхилити, а ухвалу залишити без змін.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2017 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді