26.12.2017 227/3814/17
(заочне)
26 грудня 2017 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Хандуріна В.В.,
при секретарі Данилко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11734,04 грн.
Свій позов мотивує тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав заяву № б/н від 12 січня 2013 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у анкеті-заяві.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку, відповідно до п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг.
Відповідно до цих Умов та Правил п. 1.1.7.11 строк дії договору 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Натомість відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. У зв'язку з цим, станом на 18 жовтня 2017 року загальна сума заборгованості становить 11734,04 грн., яка складається з тіла кредиту у розмірі 3754,75 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 3316,32 грн., нарахованої пені у розмірі 3628,02 грн. а також штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) у розмірі 534,95 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи без його присутності, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Відповідно до ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, неявки останнього в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, неподання ним відзиву і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням зазначених вимог Закону, суд вбачає за можливе розглянути справу без відповідача і винести заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.01.2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклав з ОСОБА_1 договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Укладений кредитний договір між сторонами складається з заяви позичальника про приєднання Умов та Правил надання банківських послуг.
Згідно анкети - заяви позичальника від 12.01.2013 він підтвердив згоду, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складають договір з банком.
Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Відповідно до вимог пункту 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не парад бачено п. 2.1.1.12.13.
Як встановлено із наданих документів, ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, проте відповідач взяті на себе зобов'язання погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, не виконав.
Згідно розрахунку, наведеному позивачем, станом на 18 жовтня 2017 року загальна сума заборгованості становить 11734,04 грн., яка складається з тіла кредиту у розмірі 3754,75 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 3316,32 грн., нарахованої пені у розмірі 3628,02 грн. а також штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) у розмірі 534,95 грн.
За загальним правилом ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
Заборгованість відповідача у зазначеному позивачем розмірі за тілом кредиту, відсоткам підтверджена і підлягає стягненню на користь позивача у відповідності до вимог статті 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на момент розгляду даної справи докази виконання відповідачем зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за його використання в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язань відповідно до ст.611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором. Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф розмір, якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем зроблений розрахунок штрафів: 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 534,95 грн. штрафу (процентна складова).
Однак суд відмовляє позивачу у задоволенні позову про стягнення з відповідача штрафу у вказаному розмірі.
Суд враховує, що згідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669 -У11 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та / або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-р м. Білозерське Донецької області віднесено до вказаного переліку.
Також Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р., щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.
Таким чином, враховуючи, що відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, тому на підставі вказаного Закону має бути звільнений від сплати штрафів в розмірі 500,00 грн. та 534,95 грн., які нараховані після 14 квітня 2014 року.
Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3628,02 грн. - заборгованості за пенею, розрахованої станом на 18.10.2017 року, однак детального (щомісячного) розрахунку суми пені, позивачем до суду надано не було. Так станом на 01.11.2015 року розмір нарахованої пені складав - 0,00 грн., тому, на підставі вищезазначеного закону стягненню не підлягає, оскільки пеня була нарахована після 14 квітня 2014 року.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги частково в розмірі 7071,07 грн., що складається з: 3754,75 грн. тіла кредиту; 3316,32 грн. нарахованих відсотків за користування кредитом.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача також слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 964,17 грн.
На підставі ст.ст.526,530,549,611,615,629,1048,1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.01.2013 року у розмірі 7071,07 (семи тисяч сімдесяти однієї гривні) 07 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299, витрати по сплаті судового збору у розмірі 964,17 (дев'ятсот шістдесяти чотирьох гривень) 17 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Направити відповідачу копію заочного рішення суду в порядку, передбаченому ст.272 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий: суддя В.В. Хандурін
26.12.2017