21 грудня 2017 рокусправа № 804/9122/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Іванова С.М.
судді: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
позивача: ОСОБА_1 (за пасп.),
представника позивача: ОСОБА_2 (договір від 23.10.2017 р.),
представник відповідача: ОСОБА_3 (довір. від 12.01.2017 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в м. Дніпрі Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження: 31.07.2017 року, суддя: Дєєв М.В.) за позовом ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якому просила визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р” від 18.10.2016 р. № НОМЕР_1 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем “податок на доходи фізичних осіб” у розмірі 280300,63 грн. (двісті вісімдесят тисяч триста гривень 63 копійки), в тому числі 224 240,51 грн. за податковим зобов'язанням та 56 060,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми “Р” від 18.10.2016 р. № НОМЕР_1.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що у відповідності до листа банку сума боргу платника податку, анульованого кредитором, у розмірі 1 127 834,15 грн. складається лише з основної суми, в той час як суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності у позивача процентів. При цьому ПК України при визначенні доходу, отриманого платником податків внаслідок анулювання боргу за кредитним договором, не виокремлює складових частин суми такого боргу, а отже базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є вся сума анульованого боргу позичальника, включаючи відсотки та пеню, що нараховані за користування кредитом.
Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач та її представник в судовому засіданні заперечували відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 12 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ “Укрсоцбанк”, було укладено кредитний договір, згідно з яким ПАТ “Укрсоцбанк” (Кредитор) надає ОСОБА_1 (Позичальник) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 90989,00 доларів США, що за курсом НБУ в розмірі 5,05 грн. за 1 долар США на час укладення договору становило 459494, 45 грн. зі сплатою 12,5 % річних згідно графіку з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 11 лютого 2033 року.
01 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ “Укрсоцбанк” була досягнута угода про анулювання (прощення) частини боргу за валютним кредитом, який уклався в першу чергу в результаті значного падіння курсу національної грошової одиниці.
Відповідно до умов п. 3.1 Договору про внесення змін № 4 від 01.12.2015 р. до Договору кредиту № 4/988 від 12 лютого 2008 року, сторони домовились, що погашення заборгованості за Договором кредиту в сумі 30000 доларів США, здійснюється Позичальником не пізніше 01 грудня 2015 року.
Згідно з п. 3.2. вказаного Договору, у разі належного виконання Позичальником умов, які викладені у п. 3.1. цього Договору про внесення змін, залишкова заборгованість Позичальника перед Кредитором за Договором кредиту, а саме, залишкова заборгованість за Кредитом, в сумі 47094 доларів США 96 центів підлягає анулюванню (прощенню). Датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається день виконання Позичальником умов, зазначених у п. 3.1. цього Договору про внесення змін.
Для погашення обумовленої суми боргу в розмірі 30000 доларів США, позивачу за ініціативою банку, було відкрито поточний рахунок для купівлі валюти на міжбанківському ринку. На вказаний рахунок позивачем 01 грудня 2015 року було внесено суму 735000,00 грн., для купівлі 30000 доларів США за комерційним курсом, у зв'язку з чим, позивачу було анульовано заборгованість в розмірі 47 094 доларів США 96 центів, що станом на 01 грудня 2015 року за курсом НБУ 23,94 грн. за 1 долар США становило 1127225, 15 грн.
28.04.2016 р. позивачем було подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, якою задекларовано дохід в розмірі 11910,38 грн.
На підставі ст. 79 та наявністю обставин, визначених п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу № 658 від 13.07.2016 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 13.07.2016 р. № 16246/6/13-03, виданих Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська, посадовою особою відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р., за результатами якої складено акт № 1887/13-03/НОМЕР_2 від 07.09.2016р. “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015 р”.
Перевіркою встановлено порушення:
п.п. а) п. 176.1 ст. 176 ПКУ, у результаті не ведення обліку доходів та витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу у 2015 р.;
п.п. д) 164.2.17, п. 164.2, ст. 164, п. 1 79.7 ст. 179. п. 167.1 ст. 167 ПКУ, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 224 240,51 грн.
За позицією відповідача відповідно до підпункту “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення форми “Р” від 18.10.2016 р. № НОМЕР_1, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем (податок на доходи фізичних осіб, що сплачено фізичними особами за результатами річного декларування”) на загальну суму 280300,63 грн. (податкове зобов'язання - 224240,51 грн. та штрафні санкції - 56060,12 грн.).
Скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового спору.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що сума, на яку було анульовано кредитне зобов'язання в розмірі 1127 225,15 грн., не є оподатковуваним доходом у вигляді додаткового блага фізичної особи, в розумінні підпункту 14.1.47 ПКУ, оскільки внаслідок правовідносин, що виникли, у позивача фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту активів у тій чи іншій формі.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Підпунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (підпункт “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України у редакції на час укладення позивачем додаткових угод з ПАТ “Укрсоцбанк”).
При цьому відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.
При цьому у зв'язку з політичною та фінансовою кризою в Україні, яка спричинила значну девальвацію національної валюти, враховуючи скрутне становище, у якому опинились позичальники підрозділ 1 розділу ХХ ПК України і було доповнено вищенаведеним пунктом 8.
Із вказаної норми слідує, що до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання в іноземній валюті України в еквіваленті (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податків та не підлягає оподаткуванню.
Як вбачається з матеріалів справи,12.02.2008 року між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 4/988, за умовами п. 1.1 якого позивачу надано кредит на умовах цільового характеру використання коштів у розмірі 90 989 дол. США під 12,5 % річних до 11.02.2033 року.
За пунктом 1.2 Договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: фінансування будівництва, придбання (інвестування) житла, а саме: трьохкімнатної квартири - ізольованого приміщення (будівельний № 85, корпус/секція 1 за проектом), загальною площею 83,82 кв.м., яка розташована на 16 поверсі в житловому будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Г. Правди в районі будинку № 16; будівельна адреса забудови: м. Дніпропетровськ, пр. Г.Правда в районі будинку № 16, будівельний № 85, шляхом придбання цільових облігацій серії Н (код випуску UА 533771359Н) у бездокументарній формі, що емітовані ТОВ «ФБЦ «СОЗИДАТЕЛЬ», які надають право на отримання у власність квартири, згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів № 515-Б-23/59-Т від 24.01.2008 року та договору бронювання квартири № Пр-16-85 від 24.01.2008 року.
Згідно з п. 2.1. Договору кредиту № 4/988 від 12 лютого 2008 року, надання Кредиту здійснюється шляхом видачі Позичальнику готівкових грошей в Національній валюті (гривня) для перерахування на цілі, визначені в п. 1.2. цього Договору.
Таким чином, за умови укладення договору кредиту в іноземній валюті фактично перерахування коштів проводилось банком саме у національній валюті з метою перерахування на цілі, визначені у п. 1.2 Договору.
Вказане підтверджується і заявою на видачу готівки № 988-3 від 12.02.2008 року, відповідно до якої кредит в розмірі 90 989 дол. США було видано гривнею в розмірі 459 494,45 грн. за курсом НБУ, а також заявою про переказ № 4785 від 12.02.2008 року, відповідно до якої 459 498 грн. було перераховано в якості оплати 7124 шт. облігації за договором № 515-Б-23/59-Т від 24.01.2008 року.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що фактично позивач отримав кредитні кошти у гривні у розмірі 459 494,45 гривень.
Кредит, наданий у користування позивачу з урахуванням первинної процентної ставки та умов, дорівнював 102 362,62 долари США (в гривневому еквіваленті на день виплати кредиту 516 931,25 грн.)
При цьому, згідно п. 2.6. вищевказаного Договору кредиту встановлено, що у разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади, Національного банку України, а також в разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Кредитора та яка не залежить від волі Сторін, Кредитор має право змінити (збільшити або зменшити) процентну ставку за користування Кредитом, що визначена цим Договором.
Згідно з додатковою угодою № 2 про внесення змін від 17 червня 2009 року до Договору кредиту № 4/988 від 12 лютого 2008 року, процентна ставка за кредитом була збільшена до 13,5 % річних, у зв'язку з підвищенням офіційної ставки НБУ, зростання вартості грошових ресурсів на “банківському кредитному ринку України, та відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів”, в редакції чинній на той момент.
Так, станом на період з березня 2008 року по грудень 2014 року, позивачем було сплачено 21210, 25 доларів США (в гривневому еквіваленті 160 912,65 грн.) боргу і кредиту та 73856,33 доларів США (в гривневому еквіваленті 598 157,57 грн.) по відсотках за кредитом (а.с.54-55).
Таким чином, навіть до анулювання банком позивачу заборгованості останньою було сплачено таку у загальній сумі в національній валюті у розмірі 759 070,22 грн.
Станом на дату підписання договору про внесення змін № 4 від 01.12.2015 року до договору кредиту № 4/988 від 12.02.2008 року борг позивача у дол. США складав:
69 778,75 дол. США (за курсом НБУ 1 671 067,51 грн.) - основний борг;
7316,21 дол. США (за курсом НБУ 175 209,23 грн.) - відсотки.
Таким чином, загальна сума боргу становила 77 094,96 дол. США.
01.12.2015 року ОСОБА_1 сплатила 30 000 дол. США (за курсом НБУ 718 442,58 грн.) за умовами реструктуризації боргу відповідно до додаткової угоди № 4 від 01.12.2015 року до договору кредиту № 4/988 від 12.02.2008 року.
Таким чином, загальна сума сплачених сум за кредитом ОСОБА_1 становила 1 477 512,80 грн.
Відповідно до умов договору про внесення змін № 4 від 01.12.2015 року до договору кредиту № 4/988 від 12.02.2008 року ПАТ «УкрСоцбанк» анулював заборгованість за кредитом позивача у розмірі 47 094,96 дол. США, з яких фактично анульовано 7316,21 дол. США відсотків та 22 6383,79 дол. США основного боргу, що за курсом НБУ складає 1 127 834,15 грн.
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що фактично з огляду на сплату позивачем суми основного боргу у розмірі 21 210,75 грн., що сторонами не заперечується, залишок суми основного боргу позивача складав 90 989 дол. США - 21 210,25 дол. США = 69 778, 75 дол. США.
Разом з тим, колегія судів апеляційного суду зазначає, що за приписами п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України основна сума боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання становить 69 778,75 дол. США х 23,948086 = 1 671 067,51 грн., різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року становить 69 778,75 дол. США х 7,993 = 557 741,55 грн.
Курсова різниця становить 1 671 067,51 грн. - 557 741,55 грн. = 1 113 325,96 грн.
Сума відсотків визначена за офіційним курсом НБУ станом на дату анулювання становила 7 316,21 дол. США х 23,948086 = 175 209,22 грн.
Таким чином, до звільнення від оподаткування належала сума у розмірі 1 113 325,96 грн. + 175 209,22 грн. = 1 288 535,18 грн.
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що аналіз п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України свідчить не про імперативний обов'язок зміни валюти зобов'язання кредитором, а про визначення оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення, у зв'язку з чим посилання заявника апеляційної скарги на відсутність факту зміни грошового зобов'язання відповідно до договору про внесення змін № 4 від 01.12.2015 року до договору кредиту № 4/988 від 12.02.2008 року є безпідставними та необґрунтованими.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що в даному випадку трактування відповідачем даної правової норми у такий спосіб ставить у нерівне становище платників податку лише з огляду на відсутність факту зміни грошового зобов'язання, що є неприпустимим.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, анульована банком сума боргу становить 1 127 834,15 грн., в той час, як звільнена від оподаткування сума боргу становить 1 113 325,96 грн. Різниця складає 14 508,19 грн.
В той же час, слід зазначити, що відповідачем, під час прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення не врахований правовий статус прощеної заборгованості за кредитом позивача, адже вказана сума може включати, як тіло кредиту, так і відсотки, що відповідно зумовлює настання для позивача різних правових наслідків у межах спірних правовідносин.
Слід зазначити, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 року зобов'язувалось, в тому числі, Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в строк до 20 грудня 2017 року надати до суду апеляційної інстанції детальний розрахунок нарахованого податку на доходи фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 18.10.2016 року, а саме вказати суми розміру прощеного (анульованого) боргу ОСОБА_1 за кредитним договором № 4/988 від 25.02.2008 р. за основною сумою боргу та процентами, комісіями та/або штрафними санкціями (пенею) за таким кредитом окремо, з яких виходив податковий орган при винесенні податкового повідомлення-рішення.
Однак, станом на 21.12.2017 року відповідна інформація на адресу суду не надана, що свідчить про порушення відповідачем обов'язку покладеного на останнього приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, зокрема в частині прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення без розмежування сум основного боргу та сум анульованої (прощеної) кредиторської заборгованості, що суттєво впливає на розмір нарахувань податку на доходи фізичних осіб відповідно до приписів чинного законодавства, що є підставою для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.
При цьому, також слід зазначити, що у позивача внаслідок вказаних правовідносин фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у тій чи іншій формі, що свідчить про відсутність об'єкта оподаткування в розумінні положень п. 14.1.47 ст. 14 Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного, є помилковими посилання відповідача на положення абз. д) пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, як на безумовну підставу для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.
Той факт, що банком при наданні податкового розрахунку до фіскальної служби, не були враховані положення пункту 8 підрозділу 1 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, не впливає на податкові обов'язки позивача. При проведенні перевірки позивачем надавались відповідні документи, з яких відповідач мав можливість встановити розмір доходу позивача та застосувати п.8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПКУ до правовідносин з банком з приводу прощення суми основного боргу за кредитним договором та сплати податків за її отримання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі № 804/9122/16 - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі у відповідності до приписів ст. ст. 328,329 КАС України.
Повний текст постанови складено 26.12.2017 року.
Головуючий суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко