12 грудня 2017 рокусправа № 390/1306/17(2-а/390/45/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.
судді: Лукманової О.М. Дурасової Ю.В.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2017 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.07.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, де просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 24.09.2013 року по теперішній час у розмірі 86% замість належних до виплати 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати відповідача зарахувати йому до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період строкової служби в армії - 1 рік 11 місяців 8 днів;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 90% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 24.09.2013 року, відповідно до наданих довідок;
- зобов'язати відповідача виплатити йому ненараховану різницю щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, між належними 90 % та фактично сплаченими 86%, за період з 24.09.2013 року по теперішній час.
А також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати по справі.
Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2017 р. позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача, з нарахування та виплати позивачеві, довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 24.09.2013 року по 21.09.2017 року у розмірі 86 відсотків, замість належних до виплати 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Зобов'язано відповідача, зарахувати позивачу, до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці наступний стаж: 1 рік 11 місяців 8 днів - календарний період строкової служби в армії. Зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачеві, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 90 відсотків від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 24.09.2013 року, відповідно до наданих довідок. Зобов'язано відповідача виплатити позивачеві, не нараховану різницю щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, між належними 90 відсотків та фактично сплаченими 86 відсотків, за період з 24.09.2013 року по 21.09.2017 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 1600,00 грн. судових витрат по справі.
Не погодившись з постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2017 р., відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання апеляційної інстанції особи, які приймають участь у справі, до суду не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини по справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, в зв'язку з наступним.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.04.1990 року ОСОБА_1 обрано народним суддею Ленінського районного народного суду м. Кіровограда (а.с.28). Згідно Постанови Верховної Ради України №2557-ХІІ від 07.07.1992 року позивача обрано членом Кіровоградського обласного суду (а.с.9-11). Згідно Постанови Верховної Ради України № 107-IV від 11.07.2002 року позивача обрано на посаду судді апеляційного суду Кіровоградської області безстроково (а.с.15-22). Постановою Верховної Ради України №454-VII від 05.09.2013 року позивача звільнено з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.12-14) та 24.09.2013 року його виключено зі штату суду (а.с.31).
Відповідний трудовий стаж також підтверджується записами в трудовій книжці позивача серії БТ-І № 6613292 (а.с.27-31).
Отже з 09.04.1990 року по 24.09.2013 року позивач працював на посадах народного судді районного народного суду, члена обласного суду та судді апеляційного суду, тобто 23 роки 5 місяців і 16 днів.
Крім того, в період з 29.11.1982 по 06.11.1984 року позивач проходив строкову військову службу, що підтверджується військовим квитком серії НУ №9075248. Строк строкової військової служби складає 1 рік 11 місяців та 8 днів (а.с.23-25).
25 вересня 2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої долучив подання апеляційного суду Кіровоградської області, згідно якого стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 станом на день звільнення, складає 25 років, 04 місяці, 24 дні (а.с. 58-60).
Починаючи з 25.09.2013 року позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 86 відсотків від заробітної плати діючого судді.
20 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про усунення помилок під час нарахування довічного грошового утримання, в якій просив здійснити йому нарахування довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків, заробітної плати діючого судді (а.с.32-33).
Листом № 21/М-17 від 10.04.2017 року позивача повідомлено, що загальний процент для розрахунку та виплати йому довічного грошового утримання судді у відставці складає 86 %, який визначено з розрахунку стажу роботи судді, проведеного на підставі ст.135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», що діяла на момент призначення щомісячного грошового утримання. Управлінням зазначено, що законодавчих підстав для зарахування до стажу роботи судді служби в армії, а відповідно і для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи із 90 % заробітної плати діючого судді у управління відсутні, а тому, в задоволенні вимог позивача було відмовлено (а.с.34-35).
Частиною 1 ст.126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.
Відповідно до ч.1 ст. 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI) (в редакції, чинній на час звільнення позивача у відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до ст.135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
У відповідності до положень ч.1 ст.135 Закону №2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Частиною 3 ст.141 Закону №2453-VI (в редакції, Закону №192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №1-8/2016) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 11 «Перехідних положень» Закону №2453-VI (в редакції, від 07.07.2010) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч.4 ст.43 Закону України від 15.12.1992р. №2862-ХІІ «Про статус суддів», який діяв до набрання чинності Законом №2453-VI від 07.07.2010р., судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років (абзац 2 цієї статті).
Положеннями пп.3-1 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008р. №545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Отже, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом №2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, робота на посаді арбітрів, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.
На правильність правових висновків суду вказує і чинна на сьогодні норма пп. «з» п.33 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» на підставі якої п.34 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» було доповнено абзацом такого змісту «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)».
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що до роботи на посаді суді має бути зараховано період проходження позивачем строкової військової служби в Збройних Силах СРСР - 1 рік 11 місяців 8 днів.
Оскільки сукупний стаж позивача, що дає право на відставку, становить більше 25 років, то він має право на призначення довічного грошового утримання в розмірі 90 %.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом визначеним ст. 99 КАС України, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду необхідно встановити, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Довічне грошове утримання судді у відставці є щомісячним періодичним платежем, а отже не отримавши чи отримавши суму такого утримання у меншому розмірі за певний місяць, особа повинна була дізнаватись про порушення її права на його отримання. Тому посилання суду на відповідь відповідача в листі від 10.04.2017 року є необґрунтованим.
Довічне грошове утримання позивачу виплачувалось у меншому розмірі починаючи з 24.09.2013 року, проте, позовну заяву подано до суду першої інстанції лише 13 липня 2017 року (а.с. 2).
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що адміністративний позов подано з пропуском встановленого законом строку, а підстави для його поновлення відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Таким чином, суд першої інстанції надав неналежну оцінку обставинам щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, що відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та залишення адміністративного позову в частині позовних вимог за період з 24.09.2013 року по 12.01.2017 року без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду в частині задоволення позовних вимог за період з 24.09.2013 року по 12.01.2017 року та залишення цієї частини позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст. ст. 155, 198, 202, 205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області - задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2017 р. - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 24.09.2013 року по 12.01.2017 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 24.09.2013 року по 12.01.2017 року залишити без розгляду.
В решті постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2017 р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Ю.В. Дурасова