16 листопада 2017 рокусправа № 804/670/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевської Н.А.
судді: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
без представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 р. у справі № 804/670/17
за позовом Приватного підприємства "Дніпрометалсервіс"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повдомлення-рішення, -
20.01.2017 Приватне акціонерне товариство "Дніпрометалсервіс" звернулось до Дніпропетровського адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2016 № 0004511203 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області .
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків податкового органу про порушення строків сплати платежів за оренду землі, оскільки подання уточнюючих розрахунків не передбачає підстав для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань.
Постановою Дніпропетровського адміністративного суду від 25 квітня 2017 р. у справі № 804/670/17 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Судом встановлено, що позивачем своєчасно сплачувались самостійно задекларовані податкові зобов'язання зі сплати за землю. З метою усунення виявленої помилки, позивачем подано уточнюючий розрахунок з визначенням зобов'язань зі сплати за землю. За результатами проведеної перевірки, відповідачем встановлено пропущення строку сплати узгоджених зобов'язань , у зв'язку з чим застосовані відповідні штрафні санкції. Дослідивши встановлені по справі обставини суд дійшов висновку, що у випадку подання уточнюючої декларації (декларація № 9039702675) об'єкт застосування штрафних санкцій відсутній, оскільки подання уточнюючої декларації не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, а нарахування штрафних санкцій на підставі ст.126 ПК України залежить від суми погашення податкового боргу (грошового зобов'язання) та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Відповідно, за рахунок подання уточнюючої декларації відбувається зменшення суми раніше нарахованих зобов'язань, а не їх погашення.
Наведене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського адміністративного суду від 25 квітня 2017 р. у справі № 804/670/17, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняту нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Скаржник наполягає на тому, що позивачем подано уточнюючу декларації щодо зобов'язань, строк сплати яких вже минув, і, відповідно, визначені зобов'язання сплачені з пропуском визначеного законодавством строку.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, ПрАТ "Дніпрометалсервіс" перебуває на податковому обліку у ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра, у т. ч. як платник орендної плати за земельні ділянки площами 0,4491 га, 10, 5485 га та 1,3425 га відповідно, які знаходяться по вул.Г.Сталінграда, 122 на території Шевченківського району м.Дніпра.
Так, ПрАТ "Дніпрометалсервіс" подана до ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра:
- Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (звітна) № 9020302398 від 19.02.2016, в якій Товариством задекларовано суму податкового зобов'язання з плати за землю на 2016 рік у загальному розмірі 4 869 885,71 грн. з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями у розмірі 405 823,81 грн. (а. с.21-23);
- Уточнююча податкова декларація за 2016 рік № 9038533878 від 18.03.2016, в якій Товариством сума задекларованих податкових зобов'язань з плати за землю збільшена на 2016 рік за періоди, за якими не настав термін сплати у розмірі 1 714 655,58 грн. (в тому числі за січень-листопад 2016 року по 142 887, 96 грн. (щомісяця), за грудень 2016 року - 142888,02 грн.), а також задекларовано заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати у розмірі 142 887,96 грн. (в тому числі за січень 2016 року - 142 887,96 грн.) та самостійно нарахована штрафна санкція у розмірі 4 286, 64 грн. (а. с.24-26);
- Уточнююча податкова декларація за 2016 рік № 9039702675 від 21.03.2016, в якій Товариством сума задекларованих податкових зобов'язань з плати за землю визначена за 2016 рік у розмірі 6 584 541,29 грн. з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями у розмірі 548 711,77 грн. (по строку сплати щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця), а також задекларовано завищення податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати у розмірі 142 887,96 грн. (в тому числі за січень 2016 року - 142 887,96 грн.) (а. с.27-29).
При цьому дані з вищевказаної податкової звітності з плати за землю відображені податковим органом в Інтегрованій картці платника (ІКП) ПрАТ "Дніпрометалсервіс" у хронології їх надходження.
ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра складено акт камеральної перевірки від 25.07.2016 № 2486/04-62-1203/01881051, проведену з питання своєчасності сплати Товариством орендної плати за землю за період з 21.03.2016 по 25.07.2016, в якому встановлено, що в порушення п.287.3 ст.287 ПК України Товариством несвоєчасно сплачені узгоджені суми податкових зобов'язань з орендної плати за землю, самостійно визначені у поданій підприємством податковій звітності за 2016 рік.
25.07.2016 на підставі даного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра винесені податкове повідомлення-рішення № 0004511203, яким на підставі п.126.1 ст.126 ПК України до Товариства за затримку сплати на 3 календарних дні суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 132 067,90 грн. застосовано штрафні санкції (10 %) у розмірі 13 206,79 грн. (а. с.9).
ПрАТ "Дніпрометалсервіс", вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача неправомірним, звернулось до адміністративного суду з даним позовом про визнання його протиправними та скасування, за результатами розгляду якого судом першої інстанції правова позиція позивача підтримана та позов задоволено.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра не підлягає задоволенню з таких підстав:
У п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України (тут і надалі - в редакції на період, який перевірявся) передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
У відповідності до абз.1 п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з абз.1 п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже, суми податкових зобов'язань, самостійно задекларовані платником податком у податковій звітності, являються узгодженими грошовими зобов'язаннями.
Разом з тим, за приписами абз.1 п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
В свою чергу, статтею 102 ПК України визначається строк у 1095 днів, що відраховується від дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Тобто пунктом 50.1 статті 50 ПК України надається платнику податків право на надання уточнюючих податкових декларацій у межах строку, встановленого статтею 102 цього Кодексу.
За визначенням п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Порядок обчислення плати за землю визначений у статті 286 ПК України.
В абз.1 п.286.2 ст.286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Стаття 287 ПК України визначає строки сплати плати за землю, відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Отже, землекористувач має сплачувати податкове зобов'язання з орендної плати за землю, задеклароване ним у податковій звітності на поточний рік рівними частками щомісячно у строк до 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пункт 126.1 статі 126 ПК України визначає у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
В свою чергу, за визначенням п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Тобто, за приписами застосованої відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення норми п.126.1 ст.126 ПК України, контролюючий орган вправі застосовувати штрафні санкції за порушення платником податків граничних строків сплати лише узгодженого шляхом подання декларації за відповідний період грошового зобов'язання і лише виходячи з розміру вже погашеної (сплаченої) суми податкового боргу, сплата якого підтверджується відповідним документом.
З матеріалів справи вбачається і не спростовується сторонами, що податковий борг Товариства виник в ІКП ПрАТ «Дніпрометалсервіс» внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов'язань по орендній платі за землю по Податковій декларації (звітної) за 2016 рік від 18.03.2016 № 9038533878, який, як зазначає відповідач, погашено шляхом подання Уточнюючої податкової декларації від 21.03.2016 № 9039702675, згідно якої відображено завищення податкового зобов'язання минулих податкових періодів, або періодів поточного року, за якими минув термін сплати в сумі 142 887,96 грн. (в тому числі за січень 2016 року - 142 887,96 грн.). яке було двічі задекларовано до нарахування згідно уточнюючої податкової декларації від 18.03.2016 № 9038533878.
Тобто податковий орган провів надання Товариством Уточнюючих декларацій як погашення недоїмки (податкового боргу), що, відповідно, відображено в акті камеральної перевірки від 25.07.2016 при нарахуванні штрафної санкції.
Отже, спірне питання полягає у правомірності/неправомірності застосування до Товариства штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з орендної плати за землю, яка мала місце внаслідок того, що податковий орган відобразив в ІКП ПрАТ «Дніпрометалсервіс» податковий борг Товариства з урахуванням уточнюючих податкових декларацій, що, на думку позивача, порушує приписи чинного законодавства.
Колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що у даному випадку наявне порушення відповідачем приписів п.87.1 ст.87 ПК України, яка визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Згідно з абз.1 п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
При цьому, суд першої інстанції, обґрунтовуючи своє рішення про задоволення позову, послався на положення абз.1 п.87.9 ст.87 ПК України, відповідно до якого у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Тобто дано правовою нормою передбачається обов'язок контролюючого органу зараховувати кошти, що сплачує платник податків, у якого наявний податковий борг, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Проте, перелік джерел самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, наведений у статті 87 ПК України, не містить такого джерела його погашення, як уточнюючий розрахунок податкової декларації.
Також податковим законодавством не визначено, що уточнюючий розрахунок податкової декларації є документом, який підтверджує погашення податкового боргу у розумінні п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.
Між тим, подані позивачем уточнюючі розрахунки (коригування податкових зобов'язань) відповідач ототожнює з погашенням податкового боргу, зараховуючи їх в рахунок зменшення податкового боргу в ІКП Товариства, що не відповідає приписам законодавства, оскільки у даному випадку позивач, скориставшись правом, наданим п.50.1 ст.50 ПК України, і подаючи уточнюючі розрахунки, не погашав податковий борг, а уточнював показники податкових зобов'язань з орендної плати за землю.
Тобто відображення відповідачем Уточнюючих податкових декларацій за 2016 рік в якості погашення податкового боргу є протиправним.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, обраховуючи суму штрафних санкцій неправомірним способом, визначив суму податкового боргу, що, відповідно, з огляду на положення п.126.1 ст.126 ПК України, прямо впливає і на обґрунтованість розрахунку таких штрафних санкцій.
За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним задоволення судом першої інстанції позовних вимог Товариства про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.08.2016 № 0004511203 про зобов'язання сплати штрафної санкції у розмірі 13 206,79 грн.
За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
При цьому за положеннями п.4 ч.2 ст.187 КАС України в апеляційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Між тим, відповідачем в апеляційній скарзі не наводиться жодних доводів щодо неправомірності постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Водночас згідно положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог.
Отже, передбачених статтею 202 КАС України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 р. у справі № 804/670/17 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 р. у справі № 804/670/17 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко