Справа № 644/7446/16-ц Головуючий суддя 1-ї інстанції - Бугера О.В.
Провадження № 22-ц/790/3739/17 Доповідач - Колтунова А.І.
Категорія: спори, пов'язані із застосуванням
ЗУ «Про захист прав споживачів»
«26» червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: Колтунової А.І.,
суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
при секретарі: Семикрас О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», голови правління публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа - публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» відділення № 3 «Харківське» про визнання відповіді неправомірною та зобов'язання розглянути заяву,-
16 вересня 2016 року ОСОБА_1, з урахуванням остаточних уточнень, звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк»), голови правління ПАТ «Альфа-Банк», третя особа - ПАТ «Альфа-Банк» відділення № 3 «Харківське» про визнання відповіді неправомірною та зобов'язання розглянути заяву.
В обґрунтування позову зазначив, що 18 квітня 2016 року між ним та ПАТ «Альфа-Банк» укладено угоду про надання споживчого кредиту № 482248347, відповідно до умов якої, з метою придбання холодильнику, ним отримано грошову суму в розмірі 3 000,00 грн.
22 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Альфа-Банк» відділення № 3 «Харківське» з питання наданих йому послуг щодо направлення SMS-повідомлень та здійснення інших операцій за відкритим на його ім'я рахунком, проте, спеціалістом банку було відмовлено в наданні будь-якої інформації та обслуговуванні з підстави відсутності паспорту та неможливості належного посвідчення особи за наданим останнім посвідченням інваліда II групи.
З даного питання ОСОБА_1 було направлено відповідне письмове звернення, яке було розглянуто начальником відділення претензійної роботи ПАТ «Альфа-Банк» - О.І. Нікандровою та надано відповідь № 70884-23.1б/б від 07 вересня 2016 року, відповідно до якої порушень з боку працівників ПАТ «Альфа-Банк» з питань обслуговування рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1, не виявлено.
Зазначена відповідь не відповідає вимогам п. 2.2. другого розділу Постанови Національного Банку України (далі - НБУ) № 492 від 12 листопада 2003 року «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національних та іноземних валютах» (далі - Постанова НБУ № 492 від 12 листопада 2003 року).
Зважаючи на безпідставну відмову в обслуговуванні його як клієнта ПАТ «Альфа-Банк», просив суд визнати відповідь № 70884-23.1б/б від 07 вересня 2016 року неправомірною, зобов'язати представника правління ПАТ «Альфа-Банк» розглянути подану ним в порядку Закону України «Про звернення громадян» (далі - ЗУ «Про звернення громадян») заяву від 13 травня 2016 року та надати на неї відповідь, звільнити від сплати судового збору.
12 жовтня 2016 року представником ПАТ «Альфа-Банк» подано заперечення на позов, в якому зазначено, що відмова в обслуговуванні є правомірною, оскільки ОСОБА_1 на вимогу працівника ПАТ «Альфа-Банк» не було пред'явлено паспорт громадянина України, який посвідчує особу його власника. Посилання позивача на порушення постанови НБУ № 492 від 12 листопада 2003 року є необґрунтованим, оскільки дана постанова не регулює коло правовідносин, що склалися між сторонами по справі. Також є необґрунтованими посилання позивача щодо обов'язковості надання відповіді на звернення особисто головою правління ПАТ «Альфа-Банк», оскільки в структурі банку для цього створений спеціальний, уповноважений підрозділ, зважаючи на що, в разі звернення громадянина до ПАТ «Альфа-Банк», останній отримує відповідь саме від юридичної особи, в особі відповідного підрозділу. До повноважень голови правління не віднесено особисте надання письмових відповідей клієнтам фінансової установи. Зважаючи на зазначене, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк», голови правління ПАТ «Альфа-Банк», третя особа - ПАТ «Альфа-Банк» відділення № 3 «Харківське» про визнання відповіді неправомірною та зобов'язання розглянути заяву відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення справи та ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення. Судом першої інстанції не було взято до уваги та надано належної оцінки доводам щодо відсутності відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» у начальника відділу претензійної роботи ПАТ «Альфа-Банк» повноважень надавати відповідь замість голови правління ПАТ «Альфа-Банк».
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.
Представник ПАТ «Альфа-Банк» проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача не порушені, йому було надано вмотивовану відповідь уповноваженою особою по суті його звернення.
Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що 18 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» укладено угоду про надання споживчого кредиту № 482248347 (а.с. 6, 98).
22 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Альфа-Банк» відділення № 3 «Харківське» з питання оплати SMS-повідомлень. Спеціалістом ПАТ «Альфа-Банк» відділення № 3 «Харківське» - Назаренко Н.Г. було відмовлено в обслуговуванні ОСОБА_1 та наданні інформації з підстави неможливості встановлення особи останнього у зв'язку з відсутністю у нього паспорту громадянина України. Роз'яснено, що пред'явлене ним посвідчення інваліда, відповідно до чинного законодавства, не є документом за яким підлягає встановленню особа.
У зв'язку з зазначеним, ОСОБА_1 було направлено до НБУ заяву від 26 червня 2016 року щодо проблем у взаємовідносинах з ПАТ «Альфа-Банк».
За результатом розгляду даної заяви заступником директора департаменту - начальником управління нагляду за великими банками Департаменту банківського нагляду було надано відповідь від 26 липня 2016 року № 20-0009/62669, якою роз'яснено, що банки як суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язані, зокрема здійснювати ідентифікацію, варифікацію клієнта, вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом, забезпечувати у своїй діяльності управління ризиками та розробляти критерії ризиків. Нагляд за поточною діяльністю банку, у тому числі за діяльністю його працівників належить до компетенції служби внутрішнього аудиту банку, яка є орган оперативного контролю спостережної ради банку (а.с. 107).
В травні 2016 року ОСОБА_1 було направлено на ім'я голови правління ПАТ «Альфа-Банк» заяву щодо відмовлення в обслуговуванні та наданні інформації спеціалістом ПАТ «Альфа-Банк» відділення № 3 «Харківське» (а.с. 109).
07 вересня 2016 року ОСОБА_1 за підписом начальника відділу претензійної роботи ПАТ «Альфа-Банк» - Нікандровою О.І. надано відповідь № 70884-23.1-б/б, з якої вбачається, що посвідчення інваліда не є документом, що може бути використаний громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів, зважаючи на що у ПАТ «Альфа-Банк» були відсутні на час звернення ОСОБА_1 підстави для здійснення операцій за рахунком. Порушень з боку працівників ПАТ «Альфа-Банк» не виявлено, обслуговування було проведено з дотриманням регламентованих процесів банку та норм діючого законодавства України (а.с. 7).
Відповідно до абз. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - ЗУ «Про банки і банківську діяльність») відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення " банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, установлених законом.
Випадки, у яких здійснюється ідентифікація та верифікація клієнта (представника клієнта), передбачені ст. 64 ЗУ "Про банки і банківську діяльність ".
Відповідно до абз. 8, 19 ст. 64 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банк зобов'язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України: клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку; клієнтів, що укладають з банком кредитні договори, договори про зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком тощо.Банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті.
Відповідно до ч.9 ст. 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» суб'єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють: для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії.
Насамперед, в Положенні про паспорт громадянина України, затвердженому постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, надається визначення паспорту громадянина України, яким є документ, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.» Отже, саме паспорт посвідчує особу власника.
Доводи позивача щодо достатності для встановлення особи пред'явленого посвідчення інваліда не є документом, призначенням якого є посвідчення особи. Посвідчення інваліда має зовсім інші функції, наприклад воно надається з метою подальшого отримання державної соціальної допомоги, пільг тощо.
З аналізу вищевказаних норм, вбачається, що при зверненні клієнта до банку з питань укладеного кредитного договору його особа підлягає встановленню шляхом надання саме паспортних даних, зважаючи на що, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості відмови співробітника ПАТ «Альфа-Банк» в обслуговуванні ОСОБА_1 та наданні інформації з підстави неможливості встановлення особи останнього у зв'язку з відсутністю у нього паспорту громадянина України.
Що ж стосується позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання неправомірною вищевказаної відповіді ПАТ «Альфа-Банк» № 70884-23.1-б/б, з тієї підстави, що її було розглянуто не головою правління ПАТ «Альфа-Банк», а начальником відділу претензійної роботи ПАТ «Альфа-Банк», то колегія суддів вважає її необґрунтованою, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» правління банку очолює голова правління, який керує роботою правління банку та має право представляти банк без доручення. Голова правління банку несе персональну відповідальність за діяльність банку. Голова правління банку має право брати участь у засіданнях ради банку з правом дорадчого голосу. Голова правління не може очолювати структурні підрозділи банку. До компетенції правління банку належать такі функції: забезпечення підготовки для затвердження радою банку проектів бюджету банку, стратегії та бізнес-плану розвитку банку; реалізація стратегії та бізнес-плану розвитку банку; визначення форми та встановлення порядку моніторингу діяльності банку; реалізація стратегії та політики управління ризиками, затвердженої радою банку, забезпечення впровадження процедур виявлення, оцінки, контролю та моніторингу ризиків; формування визначеної радою банку організаційної структури банку; розроблення положень, що регламентують діяльність структурних і відокремлених підрозділів банку згідно із стратегією розвитку банку; забезпечення безпеки інформаційних систем банку і систем, що застосовуються для зберігання активів клієнтів; інформування ради банку про показники діяльності банку, виявлені порушення законодавства, внутрішніх положень банку та про будь-яке погіршення фінансового стану банку або про загрозу такого погіршення, про рівень ризиків, що виникають у ході діяльності банку; вирішення інших питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю банку, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників банку та ради банку.
З правового аналізу даної норми закону вбачається, що до повноважень голови правління банку не віднесено розгляд, проведення перевірок та надання відповідей за заявами клієнтів банку щодо їх обслуговування.
Колегія суддів погоджується та вважає обґрунтованими посилання представника ПАТ «Альфа-Банк» щодо укладення угод з клієнтами саме банком як юридичною особою та отримання відповідей на будь-які заяви саме від банку як юридичної особи, в особі відповідного підрозділу.
Що ж стосується доводів ОСОБА_1 щодо подання заяви на ім'я голови правління ПАТ «Альфа-Банк» в порядку Закону України «Про звернення громадян» (далі - ЗУ «Про звернення громадян»), зважаючи на що саме на голову правління покладено зобов'язання щодо її розгляду та надання відповіді за власним підписом, то колегія суддів вважає їх також необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам даного закону.
Статтею 5 ЗУ «Про звернення громадян» встановлені вимоги до звернення, а саме, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
З аналізу даної норма вбачається, що у разі подання звернення посадовим особам, обов'язковою умовою є віднесення порушених у зверненні питань до повноважень цієї посадової особи.
Як було вищезазначене, до повноважень голови правління банку не відноситься розгляд заяв або звернень з питань обслуговування клієнтів, незалежно від того, в якому порядку дані звернення та заяви були подані.
Статтею 7 ЗУ «Про звернення громадян» передбачено, що в разі якщо питання, порушені в одержаному підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно підлягає пересиланню ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що головою правління ПАТ «Альфа-Банк» було обґрунтовано передано подану ОСОБА_1 заяву до відділу претензійної роботи ПАТ «Альфа-Банк», саме до повноважень якої віднесено розгляд поданих клієнтами заяв, скарг, звернень з організаційних питань, питань обслуговування клієнтів тощо.
Крім того, ст. 15 та 19 ЗУ «Про звернення громадян» передбачено, що до обов'язків посадових осіб та керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, на ім'я яких подано звернення, віднесено зобов'язання об'єктивно, всебічно та вчасно їх розглядати та перевіряти.
Проте, у випадку задоволення вимог позивача та зобов'язання голови правління надати відповідь на заяву ОСОБА_1, виникає ризик недотримання умови об'єктивності, передбаченої ст.ст. 15, 19 ЗУ «Про звернення громадян», оскільки, як було вищезазначено, до повноважень та компетенції голови правління ПАТ «Альфа-Банк не віднесено розгляд питань, порушених в заяві ОСОБА_1
З аналізу норм ЗУ «Про звернення громадян» не вбачається обов'язок посадової особи та керівника підприємств, установ, організацій особисто, за власним підписом, надавати відповідь на звернення громадян, що були подані на його ім'я.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання голови правління ПАТ «Альфа-Банк» особисто надати відповідь на заяву є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Підстави для визнання неправомірною наданої за підписом начальника відділу претензійної роботи ПАТ «Альфа-Банк» - Нікандровою О.І. відповіді № 70884-23.1-б/б відсутні.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було належним чином встановлено та досліджено всі обставини по справі. Правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий: А.І. Колтунова
Судді: С.С. Кругова
Н.П. Пилипчук