Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження 1-кп/641/34/2017 Справа № 641/414/16-к
26 грудня 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12015220540002874 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у м. Харкові, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого у с. Піщанка, Красноградського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, який звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
12.12.2015 року близько 18 годин 00 хвилин, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за попередньою змовою, в групі, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, з метою збагачення за чужий рахунок, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, підійшли до раніше незнайомого ОСОБА_6 , який знаходився біля під'їзду №2 будинку АДРЕСА_4 . Після нетривалої розмови ОСОБА_6 почав відходити від ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , повернувшись до них спиною, в цей момент ОСОБА_9 кулаком правої руки наніс удар ззаду в праву бокову частину голови потерпілого, спричинивши фізичний біль, від чого останній впав на землю, вкриту снігом. Після чого, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , продовжуючи застосування насильства до потерпілого, нанесли не менше 5 ударів ногами по обличчю ОСОБА_6 , чим спричинили синці, садна і забійну кожну рану на голові, ушкодження емалі 1 зуба на верхній щелепі і 2-х зубів на нижній щелепі, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, тим самим застосували насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, тим самим подавили волю останнього до опору.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 заволоділи мобільним телефоном Lenovo S860, що належав ОСОБА_6 , вартістю 3027,00 грн., що знаходився в лівій кишені штанів потерпілого та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись майном потерпілого на власний розсуд, чим спричинили йому матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення та просив суд застосувати до нього ст.4 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.
Потерпілий у судовому засіданні підтвердив обставини скоєння ОСОБА_9 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.
Таким чином, суд вважає, що своїми умисними діями, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
суд вважає, що своїми умисними діями, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, добровільне та повне відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивчаючи відомості про особу обвинувачених, суд встановив:
ОСОБА_9 , раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину- сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога перебуває, за місцем мешкання характеризується добре.
ОСОБА_7 , раніше не судимий, не одружений, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога перебуває, за місцем мешкання характеризується добре.
Вирішуючи питання про вид покарання, що має бути призначене обвинуваченому ОСОБА_7 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, сукупність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливо лише в умовах ізоляції його та поміщення на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, при цьому суд вважає за можливе не призначати йому максимальне покарання, передбачене Законом.
Вирішуючи питання про вид покарання, що має бути призначене обвинуваченому ОСОБА_9 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, сукупність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_9 можливо лише в умовах ізоляції його та поміщення на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, при цьому суд вважає за можливе не призначати йому максимальне покарання, передбачене Законом.
Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, постановлено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України осіб, не позбавлених батьківських прав,які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, постановлено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених у статі 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України « Про застосування амністії в України» від 01 жовтня 1996 року зі змінами від 27.02.2014 року установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_9 має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 актовий запис № 21 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, не позбавлений батьківських прав.
Станом на 07.09.2017 року ОСОБА_9 відбув половину строку призначеного покарання.
Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що на обвинуваченого ОСОБА_9 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, тому необхідно його звільнити від відбування призначеного покарання, на підставі ст. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Суд вважає за необхідне строк покарання ОСОБА_9 обчислювати з 14 грудня 2015 року, в тому числі з 14 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України.
Суд вважає за необхідне строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з 15 грудня 2015 року, в тому числі з 15 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_7 призначається покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити йому запобіжний захід у вигляді тримання від вартою.
Під час судового розгляду потерпілим ОСОБА_6 було заявлено цивільний позов про відшкодування з обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_7 завданих матеріальних збитків на суму 1200 грн. а моральної шкоди 20000 грн., загальною сумою 21 200 грн.
Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 відмовився від цивільного позову в частині його стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 , у зв'язку з повним відшкодуванням обвинуваченим ОСОБА_9 завданих матеріальних збитків, у зв'язку з чим, провадження за цивільними позовом в цій частині підлягає закриттю.
Позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в сумі 11000 грн.00 коп. ОСОБА_7 визнав, а тому суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити, відповідно до ст.ст. 127-129 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової-товарознавчої експертизи № 4951 від 21.12.2015 року в сумі 184,14 грн., підлягають стягненню в рівних частинах з ОСОБА_9 , ОСОБА_7 на користь держави відповідно до ст. 124 КПК України
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з 15 грудня 2015 року, зарахувавши в строк відбуте ним покарання з 15 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№27).
ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_9 обчислювати з 14 грудня 2015 року, зарахувавши в строк відбуте ним покарання з 14 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України
Застосувати до ОСОБА_9 , положення ст.4 Закону України «Про амністію у 2016 році» і звільнити його від відбування призначеного судом покарання та звільнити його з-під варти в залі суду негайно.
Провадження за цивільним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9 - закрити.
Стягнути з ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_6 - 11000( одинадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 в рівних частинах на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертизи в сумі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 12 коп.
Речові докази:
- відповідь на запит № 62/2874 від 14.12.2015 року з «Ломбард «Свіжа копійка» за вихідним № 293/12 від 14.12.2015 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон Lenovo S860, IMEI НОМЕР_2 повернутим потерпілому.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Комінтернівський районний суд м. Харкова.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженим та прокурору.
Суддя - ОСОБА_1