Справа № 640/15687/17
н/п 2/640/3513/17
26 грудня 2017 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Муратової С.О.
за участю секретаря - Нєдосікіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про зміну та зменшення розміру аліментів, повернення виконавчого листа, -
встановив :
Позивач 10.10.2017 звернувся до суду з позовом, в якому просить змінити та зменшити аліменти, що стягуються з нього, розмір аліментів ? частини всіх видів заробітку (доходу) на тверду грошову суму 600 гр., щомісячно, на користь ОСОБА_2, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з дня вступу рішення суду в законну силу і до досягнення дитиною повноліття; виконавчий лист № 640/9673/16-ц, виданий 13.10.2016 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова, повернути з Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Харківської області; звільнити від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 5 Закону України „Про судовий збір".
На обґрунтування позову зазначає, зокрема, що рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 31.03.2016 призначено стягнення з нього на користь його матері ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 09.03.2016. станом на 01.07.2017 заборгованість по аліментам за вказаним рішенням складає 19981,10 гр.
На підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 13.09.2016 він виплачує на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки, у розмірі ? частки з усіх видів свого заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.06.2015 до досягнення повноліття. За цим рішенням він заборгованості не має. Кожного місяця він також опікується дитиною під час зустріч в м. Харкові та по мірі можливості купує їй подарунки.
Вважає, що визначений вказаним рішенням суду розмір аліментів підлягає зменшенню, оскільки загальний розмір аліментів, який стягується з нього на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перевищує половину його доходів, що ставить його у скрутне матеріальне становище, оскільки в останній час він хворіє і потребує постійного лікування. У зв'язку із хронічним захворюванням 08.06.2017 він був звільнений зі служби, яка потребувала значних фізичних навантажень та не може знайти роботу, на даний час не працює, отримує пенсію по інвалідності у розмірі 1312,00 гр. потребує постійного лікування, що півроку, у розмірі 2700 гр. за один сеанс, для повного курсу лікування необхідно проходити два етапи на рік і вживання ліків щоденно. Погіршення матеріального становища та різке погіршення його здоров'я спонукало його звернутися за призначенням субсидії.
У зв'язку зі зміною обставин, а саме, погіршенням його стану здоров'я та у зв'язку з наявністю заборгованості за виконавчим листом на користь матері, просить суд: змінити розмір аліментів, що стягуються, з частини від заробітку на тверду грошову суму; зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього (а.с. 2-4).
Згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 10.10.2017, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 1).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.11.2017 відкрито провадження у цивільній справі, із призначенням справи до судового розгляду, після отримання відповіді 01.112017 на запит суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача (а.с. 27, 28). Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржена та набрала чинності.
В судовому засіданні 20.11.2017 позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, в подальшому в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про день, час, місце розгляду справи, подав до суду та направив поштою заяви про розгляд справи у його відсутність (а.с. 62, 75,76).
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову частково заперечувала, вказуючи, що аліменти в розмірі 600 гр., як просить позивач, не відповідають законодавству щодо мінімального розміру аліментів на дитину відповідного віку. Пояснила, що донька протягом останнього року 9 разів хворіла на простудні захворювання, також 2 рази дитина перебувала на стаціонарному лікуванні в 30-й лікарні. Вказані обставини потребують значних матеріальних затрат. Згодна на мінімальний розмір аліментів, що становить 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про день, час, місце розгляду справи. В судовому засіданні 20.11.217 позивачем подано заяву від імені ОСОБА_3, в якій вона повідомляє суд, що жодного разу не отримувала виплати аліментів від свого сина ОСОБА_1, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглянути справу у її відсутність (а.с. 46). 29.11.2017 та 08.12.2017 до суду поштою надійшли заяви від ОСОБА_3 про розгляд справи у її відсутність (а.с. 64, 65, 66, 73,74).
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносини, оцінивши докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами з ч.1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст. 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом достовірно встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Харкова в 2016 році перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, який рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13.09.2016 вирішено задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? розміру усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, починаючи з 15.06.2016 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 5-6).
В мотивувальній частині вказаного рішення встановлено, що 27.08.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, який рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2015 розірвано. Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, батьком якої записаний ОСОБА_1, матір'ю - ОСОБА_2 (а.с.5-6, 8).
Судом, згідно мотивувальної частини вказаного рішення, у відповідності до положень ст. ст. 180, 181, 182, 184 СК України, було прийнято до уваги, що рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 31.03.2016 призначено стягнення з ОСОБА_1 на користь матері ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, працює офіційно та має постійний дохід, має на утриманні свою матір, враховано, що призначення аліментів на утримання доньки у розмірі ? частини доходу не перевищує 50 % доходу відповідача, беручи до уваги середньомісячний розмір заробітної плати відповідача, та визначено для стягнення аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі ? усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімум для дитини відповідного віку (а.с. 5-6).
У відповідності зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України (ч.3 ст. 181 СК України в редакції Закону № 2037-VIII від 17.05.2017), за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 05.02.2014 по справі № 6-143цс13, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу ) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки. При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 на час винесення вказаного рішення від 13.09.2016 працював на посаді молодшого інспектора відділу охорони Жовтневої виправної колонії № 17, звільнено 08.06.2017 (а.с. 5-6, 10, 63). Суду надано також ксерокопію довідки від 21.07.2017 про доходи позивача за місцем роботи, згідно якої, загальна суму перерахованих аліментів за період з 01.01.2017 по 08.06.2017 становить 8202,36 гр. (а.с. 63).
Згідно довідки від 07.09.2017, виданої сільським головою Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, у житловій квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 16).
Дійсно, за рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 31.03.2016 з ОСОБА_1 на користь матері ОСОБА_3 призначено стягнення аліментів на її утримання в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 09.03.2016 (а.с. 8). За вказаним рішенням відкрито виконавче провадження Балакліським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції в Харківській області 13.07.2017 (а.с. 18-20), заборгованість за вказаним виконавчим документом станом на 01.07.2017 складає 19891,00 гр. згідно розрахунку заборгованості по аліментам від 13.07.2017, здійсненого старшим державним виконавцем (а.с. 23).
Однак, як вже зазначалося, при винесенні рішення Київським районним судом м. Харкова від 13.09.2016 про стягнення аліментів на утримання дитини, вказане судове рішення від 31.03.2016 також судом було враховано.
З 05.05.2017 ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 05.05.2017 до 01.06.2018 за загальним захворюванням, що підтверджено ксерокопією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 690094 та пенсійним посвідченням на його ім'я (а.с. 11, 15). Також позивачем надано акта про надані йому медичні послуги 16.01.2017 на суму 805 гр., 20.01.2017 - на суму 150 гр., чеки на придбання ліків (а.с. 12, 13, 14), в ксерокопіях медичні протоколи досліджень та виписки про перебування на лікуванні в медичних закладах з 16.01.2017 по 02.02.2017, з 24.02.2017 по 06.03.2017, з 18.10.2017 по 07.11.2017 (а.с. 47-52).
Згідно повідомлення Зміївського об'єднаного УПВУ згідно із заявою ОСОБА_1 від 22.06.2017, йому призначено пенсію по інвалідності з урахуванням страхового стажу 14 р. 1 м. 21 дн., розмір пенсії становить з 05.05.2017 по 31.05.2018 - 1312 гр. (а.с. 9).
Таким чином, дійсно, після стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки за рішенням суду від 13.09.2016 його майновий стан погіршився, 08.06.2017 його звільнено та з 05.05.2017 призначено пенсію по інвалідності, також погіршився його стан здоров'я, та з 05.05.2017 йому встановлено 3 групу інвалідності.
Крім того, позивач надав суду повідомлення про призначення йому житлової субсидії (а.с. 24).
Разом з тим, судом також достовірно встановлено, що дитина сторін у справі - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, хворіє, про що суду надано відповідачем у справі в ксерокопіях довідки про хворобу дитини, яка не відвідувала дитячий садок: з 14.11.2016 по 28.11.2016, з 10.11.2017 по 13.11.2017, з 30.01.2017 по 13.02.2017, з 27.02.2017 по 02.03.2017, з 09.03.2017 по 01.04.2017, з 12.04.2017 по 15.05.2017, з 15.09.2017 по 26.09.2017, виписки з медичної картки стаціонарного хворого КЗОЗ „Харківська міська клінічна лікарня № 30": з 29.05.2017 по 06.06.2017, з 14.10.2017 по 21.10.2017 (а.с. 32-42), що зумовлює виникнення значних витрат, а матеріальне становище одержувача аліментів - матері дитини, не поліпшилося.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України (ч. 2 ст. 182 СК України в редакції Законів № 2901-IV від 22.09.2005, № 2037-VIII від 17.05.2017), розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2017 рік", у 2017 році встановлений такий розмір прожиткового мінімуму: для дітей у віці до 6 років, з 01.12.2017 - 1492 гр. в місяць. Отже, на дитину до 6 років мінімальний розмір аліментів з 01.12.2017 має становити 746 гр. на місяць.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ухвала ВССУ від 19.07.2017 у справі № 303/256/16-ц).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення позову, оскільки зміна способу стягнення аліментів за позовом платника аліментів не відповідає правовій процедурі, передбаченій абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України СК України. Крім того, зменшення розміру аліментів за вказаних обставин, до 600 гр., як просить позивач, є меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що прямо суперечитиме ч. 2 ст. 182 СК України (ч. 2 ст. 182 СК України в редакції Законів № 2901-IV від 22.09.2005, № 2037-VIII від 17.05.2017), та не є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, щодо якої також надані медичні дані щодо її захворювань. Таким чином, позовні вимоги не відповідають правовій процедурі, та суперечать інтересам дитини, а тому задоволенню не підлягають.
Судовий збір, від сплати якого позивач звільнений на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір", у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, компенсується за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 180, 181, 182, 183, 184, 192 СК України, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Балаклійським РВ УМВС України в Харківській області 30.09.2003) до ОСОБА_2 (м. Харків: АДРЕСА_2, НОМЕР_2, виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 26.09.2011), третя особа: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, НОМЕР_3, виданий Балаклійським РВ УМВС України в Харківській області 02.10.1997), про зміну та зменшення розміру аліментів, повернення виконавчого листа - відмовити.
Судовий збір, від сплати якого позивач звільнений - компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Скорочене рішення (вступна та резолютивна частини) оголошені в судовому засіданні 19 грудня 2017 року.
Суддя Київського районного
суду м. Харкова Муратова С.О.