27 липня 2006 р.
№ 44/64-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Ходаківська І.П.
судді
Савенко Г.В.
Кривда Д.С.
розглянувши
касаційну скаргу
ТОВ фірма “Театральна», м.Харків
на
постанову від 29.05.2006р. Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№ 44/64-06 Господарського суду Харківської області
за позовом
ТОВ фірма “Театральна»
до відповідача
ЗАТ “Струм», м.Харків
про
поновлення порушеного права
З участю представників :
позивача -не з'явилися
відповідача -Спасибо В.В., за довіреністю
ТОВ фірма "Театральна" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом в якому просило поновити його порушене право на продовження термінів дії Договору оренди № А-2/2001 від 01.03.2001 року, визнавши Договір № А-2/2001 від 01.03.2001 року таким, термін дії якого продовжений на тих же умовах до 01.03.2011 року. У якості заходу забезпечення позову просив заборонити ЗАТ «Струм", а також іншим особам, вчиняти будь - які дії, направлені на припинення орендних правовідносин по Договору № А-2/2001 від 01.03.2001 року та виселення ТОВ фірма «Театральна»із нежитлового приміщення площею 560 кв.м., розташованого у м. Харкові по пр.Леніна, 56, 1-й поверх.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13 березня 2006 року позов задоволено. Визнано Договір № А-2/2001 від 01.03.2001 року, укладений між ЗАТ «Струм»та ТОВ фірма «Театральна»продовженим на тих самих умовах до 01.03.2011 року. Стягнуто з ЗАТ «Струм»на користь ТОВ фірма «Театральна»85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані судом ухвалою про порушення провадження у справі від 28.02.2006 року, шляхом заборони ЗАТ «Струм», а також іншим особам, вчиняти будь-які дії, направлені на припинення орендних правовідносин по Договору № А-2/2001 від 01.03.2001 року, а також заборони вчиняти будь-які дії щодо виселення ТОВ фірми «Театральна»із нежитлового приміщення площею 560 кв.м. розташованого у м. Харкові по Леніна, 56,1-й поверх.
Постановою від 29.05.2006р. Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 13 березня 2006 року у справі № 44/64-06 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Театральна»на користь Закритого акціонерного товариства «Струм»державне мито, сплачене Закритим акціонерним товариством «Струм»при подачі апеляційної скарги у розмірі 42 грн. 50 коп.
ТОВ фірма “Театральна», м.Харків звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 29.05.2006р. Харківського апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 13 березня 2006 року у справі № 44/64-06.
Розпорядженням від 27.07.2006р. заступника голови Вищого господарського суду України, у зв'язку зі значним навантаженням судді Першикова Є.В. для перегляду в касаційному порядку справ №40/610, №П-13/222, №36/618, №20/26д, №47/76-06, №10/489, №18/362, №18/361, №44/64-06, призначених до розгляду на 26.07.2006р. колегією суддів у складі: головуючого -ПершиковаЄ.В. суддів -Савенко Г.В., Ходаківської І.П., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий -Ходаківська І.П., судді -СавенкоГ.В., Кривда Д.С.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з того, відповідно ст. 285 Господарського кодексу України, орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди. Зазначене право має бути реалізовано за умови, якщо орендодавець має намір надавати приміщення в оренду іншим суб'єктам господарювання. Відповідач у листах № 400 від 18.06.2004 року, № 128 від 09.02.2006 року та відзиві на позовну заяву зазначив про відсутність такого наміру, а навпаки стверджував, що буде використовувати спірні приміщення для власних потреб. Проте, у листі № 91 від 01.02.2006 року відповідач прямо зазначає, що з урахуванням звільнення орендованих позивачем приміщень з 01.03.2006 року, він вже уклав додаткові Договори. Враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження наміру використовувати спірні приміщення для власних потреб, а посилання на цей факт, не підтверджено первинними документами, договорами наказами тощо, місцевий господарський суд прийшов до висновку про безпідставність та недоведеність твердження відповідача щодо використання спірного приміщення у власних потребах та обґрунтованість вимог позивача про продовження термінів дії спірного Договору оренди на тих же умовах до 01.03.2011 року.
Скасовуючи рішення господарського суду Харківської області від 13 березня 2006 року у справі № 44/64-06, апеляційний господарський суд, прийшов до висновку про необхідність відмови в позові з тих підстав, що:
а) позивачем не неналежно виконувались обов'язки за договором, зокрема:
- позивач не застрахував надане в оренду майно на користь відповідача і не надав йому копію Договору страхування. Копію Договору страхування майна, не прийнято до уваги, оскільки позивач не обґрунтувавши неможливість її надання відповідачу та суду першої інстанції.
- в порушення п.6.2 Договору позивач без погодження з відповідачем провів суттєві зміни у складі орендованого майна. Факт наявності поліпшень підтверджується наданим позивачем до позовної заяви листом.
- не надав доказів в підтвердження своєчасного внесення орендної плати. Наданий відповідачем аналіз взаєморозрахунків свідчить про затримку орендної плати, позивачем не спростований ;
б) відповідач повідомляв позивача листами, що він не має наміру в подальшому здавати приміщення в оренду, у зв'язку із значним розширенням своєї виробничої діяльності та нестачею площ, а з тексту листа № 91 від 01.02.2006 року не вбачається, що відповідач уклав Договори оренди нежитлового приміщення площею 560 кв.м., розташованого у м. Харкові по пр. Леніна, 56 з іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
З матеріалів справи вбачається, що 01 березня 2001 року ЗАТ «Струм»(Орендодавець) та ТОВ фірма «Театральна»(Орендар) уклали Договір оренди приміщення № А-2/2001.
Відповідно п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування, виробничі (нежитлові) приміщення площею 560 кв.м., розташовані в м. Харкові по пр. Леніна, 56,1-ому поверсі, вартість яких визначена на підставі експертної оцінки і складає 492800,00 грн.
Із листа № 400 від 18.04.2004 року вбачається, що відповідач просить позивача найти можливість достроково звільнити орендовані приміщення, у зв'язку з нестачею виробничих площ.
ТОВ фірма «Театральна»не погодилось на дострокове звільнення орендованих приміщень та продовжувало користуватись орендованими приміщеннями на умовах спірного Договору.
31.01.2006 року позивач звернувся до відповідача листом, яким повідомив, що згідно п.6.4 Договору він має перевагу на продовження Договору та готовий розглянути пропозиції орендодавця щодо зміни площ приміщень та умов оплати.
У відповідь на зазначений лист, листом № 91 від 01.02.2006 року відповідач повідомив позивача про те, що у нього відсутні переваги на продовження Договору оренди, оскільки ЗАТ «Струм" в подальшому не має наміру здавати спірне приміщення в оренду, а буде використовувати його за власними потребами, у зв'язку із значним розширенням своєї виробничої діяльності.
При цьому, відповідач зазначив у вказаному листі, що з урахуванням звільнення орендованих позивачем приміщень з 01.03.2006 року, він вже уклав додаткові Договори.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 6.5. Договору сторони передбачили, що орендар має переважне право на продовження договору оренди на новий термін у разі належного виконання умов Договору.
Таке ж право орендаря передбачено ст.285 Господарського кодексу України.
Таким чином позивач може мати переважне право на продовження договору оренди приміщення № А-2/2001 від 01.03.2001р. за наявності таких умов:
а) позивач виконував належним чином умови спірного договору оренди;
б) відповідач має намір в подальшому здавати спірне приміщення в оренду іншим суб'єктам господарювання .
Висновки апеляційного суду про те, що позивач не уклав договір страхування орендованого майна, як це передбачено договором оренди, провів перепланування приміщення, та нерегулярно сплачував орендну плату, зроблені без всебічного та повного дослідження матеріалів справи. Зокрема, апеляційним судом не взято до уваги наявний матеріалах справи договір страхування орендованого майна. Відхилення вказаного доказу з тих підстав, що позивач необгрунтував неможливість його подання в суді першої інстанції, є безпідставним, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції відповідач не заперечував виконання обов'язку щодо страхування об'єкту оренди.
Що стосується посилання апеляційного суду на проведення перепланування приміщення без згоди відповідача, та нерегулярну сплату орендної плати, то апеляційним судом взагалі не встановлювалося, які конкретно перепланування були проведені позивачем, а також в які періоди і в якій сумі існувала заборгованість з орендної плати по спірному договору.
Стосовно встановлення наміру відповідача в подальшому здавати спірне приміщення в оренду іншим суб'єктам господарювання, то попередні судові інстанції, посилаючись на лист № 91 від 01.02.2006 року, роблять різні висновки щодо підтвердження або спростування таких намірів. При цьому, судами не встановлювалося про які саме укладені з 01.03.2006 року додаткові договори зазначає відповідач у вказаному листі.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Беручи до уваги, що вказані питання не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови .
Керуючись, ст.ст.111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ТОВ фірма “Театральна», м.Харків задовольнити частково.
Постанову від 29.05.2006р. Харківського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Харківської області від 13 березня 2006 року у справі № 44/64-06 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області .
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді Г. Савенко
Д. Кривда