ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1
м. Київ
14 грудня 2017 року 15:21 № 826/9298/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Касьяненко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов ОСОБА_1, (далі - позивач, ОСОБА_1.), до Головного управління Держпраці у Київській області, (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Київській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просила визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати відповідача провести перевірку за фактами умисного порушення встановлених термінів виплати заробітної плати позивачу з боку директора КНП "ЦПМСД №3 Дарницького району м. Києва" ОСОБА_2 у встановленому законом порядку та прийняти рішення, які захистять наступні конституційні права позивача: право на виконання головного обов'язку держави, а саме на утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. 3 Конституції України), право на рівні конституційні права і свободи, а саме право на відсутність дискримінації (ст. 24 Конституції України), право на направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень до органів державної влади, посадових осіб органів, та зобов'язання посадових осіб розглянути заяву від 06 квітня 2017 року та надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України), право на своєчасне одержання винагороди (ст.43 Конституції України) і надати за її результатами законну і обґрунтовану відповідь.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно не розглянуто заяву позивача від 06 квітня 2017 року, чим порушено його законні права та інтереси.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки в межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернулась із заявами про умисне порушення встановлених термінів виплати заробітної плати:
- до начальника Управління праці та соціального захисту населення Дарницького району м. Києва Сої Тетяни Миколаївни - вх. №01-10/871 від 04 квітня 2017 року, (далі - заява від 04 квітня 2017 року);
- до начальника ГУ Держпраці у Київській області Музиченка Станіслава Валерійовича - вх. №П-2033 від 06 квітня 2017 року, (далі - заява від 06 квітня 2017 року).
Дослідивши зміст вказаних заяв, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про їх ідентичність і однаковість за змістом.
Управлінням праці та соціального захисту населення Дарницького району м. Києва листом від 06 квітня 2017 року №01-10/2799 направлено заяву від 04 квітня 2017 року за належністю до ГУ Держпраці у Київській області.
За наслідками розгляду заяви від 04 квітня 2017 року відповідач листом від 20 квітня 2017 року №4/4.-71-2164-2290 надав позивачу відповідь, отримання якої позивачем не заперечувалось.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР). Закон №393/96-ВР забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Згідно з ч. 1 ст. 1, ч.ч. 1, 3 ст. 3, абз. 7 ч. 1 ст. 18, ч.ч. 1, 3 ст. 15, абз.абз. 2, 7 ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 20 Закону №393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Разом з тим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 7 Закону №393/96-ВР, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону №393/96-ВР, не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Аналогічні норми закріпленні в Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах, затвердженому Наказом Міністерства соціальної політики України від 16 листопада 2016 року №1339.
Враховуючи вищезазначене, а також зважаючи на те, що заява від 04 квітня 2017 року, яка є аналогічною заяві від 06 квітня 2017 року, розглянута по суті та позивачу за наслідками її розгляду надано листом від 20 квітня 2017 року №4/4.-71-2164-2290 відповідь, суд приходить до висновку, що заява від 06 квітня 2017 року не підлягає розгляду відповідачем, оскільки є повторним зверненням одного і того ж громадянина до одного і того ж органу з одного і того ж питання, при цьому, перше звернення розглянуто та надана відповідь по суті.
А тому, в межах спірних правовідносин відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви від 06 квітня 2017 року та зобов'язання її розглянути.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1.
Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ю.Т. Шрамко
Постанова у повному обсязі складена 14 грудня 2017 року