Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
21.12.2017 р. № 820/3285/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Самігулліній К.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Тарасова А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Харківської районної державної адміністрації
про визнання дій незаконними
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії Харківської районної державної адміністрації по поширенню недостовірної інформації 19.07.2017 року.Згідно уточнень до адміністративного позову від 04.10.2017р. позивач просив визнати неправомірними дії відповідача по поширенню недостовірної інформації 05.07.2017р. щодо "незаконного" переведення рахунку, визнати, що відповідач порушив ст. 19 Конституції України, зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію.
У судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позову, посилаючись на його об'єктивність та доведеність.
Представник відповідача - Харківської районної державної адміністрації, заперечував проти задоволення позову, вказав, що позов є надуманим та безпідставним.
Свідок - ОСОБА_4, вказав, що ніякого розповсюдження недостовірної або іншої інформації під час особистого прийому в РДА 05.07.2017р. не відбувалось.
Суд, заслухавши думку позивача та представника відповідача, свідка дійшов висновку про необхідність закрити провадження у справі.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Відповідно до ч.5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
В даній справі судом встановлено, що позивач фактично заявляє вимоги про відновлення особистого немайнового права ОСОБА_3, зокрема, спростування недостовірної інформації.
В зв'язку з наведеним суд зауважує, що відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
Згідно зі ст. 276 Цивільного кодексу України, орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
Аналізуючи наведені норми, суд доходить висновку, що даний спір не можна вважати публічно-правовим в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, його не можна розглядати в порядку адміністративного судочинства. Натомість, розгляд такої справи процесуальним законом віднесено до сфери цивільного процесу.
Так, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як зазначено в постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року №1, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відкриваючи провадження у справі, суд має з'ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява.
Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.
Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб'єкт владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне провадження у даній справі закрити, роз'яснивши позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 240, 243, 246, 255. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Харківської районної державної адміністрації про визнання дій незаконними.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно зі ст. ст. 293- 295 КАС України, а саме: безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 26 грудня 2017 року.
Суддя О.В. Панченко