про залишення позовної заяви без руху
26 жовтня 2017 року № 810/3586/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву неповнолітньої ОСОБА_1, в інтересах якої діє її законний представник - ОСОБА_2 до головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_2 з позовом про визнання протиправною відмову № К-24203/0-14487/6-17 відповідача у наданні дозволу та зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і подальшої безоплатної передачі у власність цієї ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства - ОСГ в розмірі 2, 0 га, відповідно до клопотання позивача від 12.07.2017 р. (відмова № К-24203/0-14487/6-17 від 23.08.2017 р.).
Згідно ст. 107 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В силу приписів ст. 106 КАСУ, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Розглянувши матеріали адміністративного позову суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 106 КАСУ, а саме, при підписанні (поданні) позовної заяви законним представником ОСОБА_2 не було надано оригіналу документа, який стверджує факт родинних відносин з неповнолітньою ОСОБА_1
Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 106 КАСУ, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Як зазначалося вище, позовна заява підписана представником від імені позивачки.
Крім того, відповідно до ч. 1, 4 ст. 56 КАСУ, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
Частиною 1 та 2 ст. 58 КАСУ встановлено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.
Даний позов підписаний від імені неповнолітньої позивачки законним представником ОСОБА_2, при цьому, до позовної заяви додано незасвідчену в належний спосіб ксерокопію свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 29.11.2002 р.
Таким чином, в порушення вимог ч. 2 ст. 58 та ч. 5 ст. 106 КАСУ, до позовної заяви не додано оригіналу документа, який стверджує факт родинних відносин з неповнолітньою позивачкою ОСОБА_1
Правила територіальної підсудності визначені ст. 19 КАСУ. Так, ч. 1 ст. 19 КАСУ встановлено, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 КАСУ, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Як вбачається з позовної заяви, адресою законного представника значиться АДРЕСА_1, 08200.
Водночас, представником не додано до матеріалів позову документа із відміткою про реєстрацію місця проживання позивачки- неповнолітньої ОСОБА_1 за вказаною у позові адресою, що в свою чергу не дозволяє суду встановити правильність визначення територіальної підсудності даної справи. Для встановлення адміністративної процесуальної дієздатності представника, останнім не надано суду копії його паспорту, у тому числі, з відміткою про зареєстроване місця проживання.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 106 КАСУ передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАСУ, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивачка в особі її представника, просить суд визнати протиправною відмову № К-24203/0-14487/6-17 відповідача у наданні дозволу позивачу та зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і подальшої безоплатної передачі у власність цієї ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства - ОСГ в розмірі 2, 0 га, відповідно до клопотання позивача від 12.07.2017 р. (відмова № К-24203/0-14487/6-17 від 23.08.2017 р.).
Суд констатує, що сформульована вимога не відповідає положенням ч. 4 ст. 105 КАСУ.
Крім того, вказана позовна вимога не є конкретною, оскільки не містить відомостей та усіх реквізитів оскаржуваного рішення.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою тощо, така вимога також підлягає конкретизації в частині суб'єкта владних повноважень, якого слід зобов'язати вчинити певну дію, а також особи позивача, на користь якого необхідно вчинити таку дію.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАСУ, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
В порушення вимог ч. 3 ст. 106 КАСУ, до копії позовної заяви для відповідача не додано усіх документів згідно з переліком додатків до позовної заяви.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 106 КАСУ, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Однак, в порушення вимог ч. 2 ст. 106 КАСУ, позивачем не надано доказів, що підтверджують кожну обставину, якими обґрунтовуються позовні вимоги та не зазначено про причини неможливості подання таких доказів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 106 КАСУ, у позовній заяві зазначаються: ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є та ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
Однак, в порушення цих вимог, у позовній заяві не зазначено поштової адреси та засобів зв'язку позивачки.
В силу положень ч. 3 ст. 106 КАСУ, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 2 ст. 87 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачкою в особі її законного представника, до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу вимог ч. 3 ст. 6 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Представник позивачки зазначив, оскільки він є учасником бойових дій та представляє інтереси своєї неповнолітньої доньки в суді, відповідно, позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір». З такими висновками представника суд не погодився, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору ухвалою від 26.10.2017 р. відмовлено.
Таким чином, враховуючи відсутність сплати судового збору у розмірі, що відповідає вимогам законодавства, суддя дійшов висновку, що в даному випадку судовий збір позивачкою не сплачено взагалі.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає КАСУ, суддя визнав за можливе залишити позовну заяву без руху.
Відповідно до ст. 108 КАСУ, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим ст. 106 КАСУ, зокрема, із зазначенням поштової адреси, засобів зв'язку та адреси електронної пошти позивачки, а також із зазначенням змісту позовних вимог згідно з ч. 4 ст. 105 КАСУ з урахуванням висновків суду, а саме: зазначення, зокрема, дати оскаржуваного рішення та повного найменування суб'єкта владних повноважень та прізвища, ім'я, по батькові позивача, на користь якого заявлені означені вимоги;
- копії позовної заяви з урахуванням усунутих недоліків разом із усіма доданими до неї матеріалами згідно переліку додатків, для відповідача;
- оригіналу документа, який стверджує факт родинних відносин законного представника ОСОБА_2 з неповнолітньою позивачкою ОСОБА_1;
- доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги та підтверджується кожна обставина справи, або зазначити причину неможливості їх подання (вищевказані документи необхідно подати у кількості примірників, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та, відповідно, для суду);
- документу, який підтверджує, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою, вказаною у позовній заяві, а також копію паспорта представника ОСОБА_2 для встановлення його адміністративної процесуальної дієздатності, в тому числі, з відміткою про зареєстроване місце проживання (перебування, знаходження);
- оригіналу документа про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру.
Керуючись ст.ст. 106, 108, 160, 165 КАСУ, суддя
позовну заяву неповнолітньої ОСОБА_1 в інтересах якої діє її законний представник - ОСОБА_2 до головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 січня 2018 року.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.