ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23601/17
провадження № 2-н/753/1093/17
"20" грудня 2017 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л.В., вирішуючи питання про відкриття наказного провадження у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго", боржник: ОСОБА_2, про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожите центразізоване опалення та постачання гарячої води,
18.12.2017 року на адресу Дарницького районного суду м.Києва надійшла заява ПАТ "Київенерго" про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожите центразізоване опалення та постачання гарячої води з ОСОБА_2
Разом з тим, згідно з положеннями п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року № 14, наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (ч.3 ст.267 ЦК України).
Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, заявником заявлено вимогу про стягнення з боржника 25 834,08 грн. заборгованості починаючи з листопада 2014 року.
При цьому, вказана заява подана до суду 18.12.2017 року.
В свою чергу, ст.257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, враховуючи те, що заявник звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, вважаю, що у прийнятті заяви ПАТ "Київенерго", боржник: ОСОБА_2, про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожите центразізоване опалення та постачання гарячої води слід відмовити, оскільки із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 165, 258-261 ЦПК України, суддя -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго", боржник: ОСОБА_2, про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожите центразізоване опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: