Справа № 2-629/09
Іменем України
07 грудня 2009 року м. Корсунь - Шевченківський
Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі
головуючого - судді Савранського О.А.
за участю - секретаря Порпленко Л.Є.
прокурора - ст. помічника прокурора району молодшого радника юстиції Початенко Н.В.
представників позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і ОСОБА_4
відповідача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Корсунь - Шевченківський цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6 за участю органу опіки та піклування в особі Корсунь-Шевченківської міської ради до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав ,
встановив :
Позивачі пред'явили у суд даний позов і просять позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 посилаючись на те, що відповідач вихованням і утриманням своєї дитини не займається. Таким чином, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
У суді представники позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали і надали суду пояснення аналогічні змісту заяви.
Позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_6 у суд не з'явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутністю та підтриманням своїх вимог.
Відповідач ОСОБА_5 у суд з'явився, вимоги позивача не визнає посилаючись на те, що не має можливості особисто спілкуватися з сином, так як місце проживання його невідомо і встановити його він не може. Спілкується він з ним за допомогою Інтернету і мобільного зв'язку. При цьому, син боїться вказати своє місце проживання. Коли спілкувався особисто, то робив це таким чином, щоб не знали його мати і баба. Давав сину кататися на мопеді, автомобілі. Що стосується несплати аліментів, то він їх перестав платити, так як не впевнений куди ці кошти витрачаються його колишньою дружиною. На даний час він відкрив на ім'я сина окремий рахунок, куди і перераховує йому кошти.
Орган опіки та піклування в суд не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без їх участі та повідомивши, що висновок надати не представляється можливим по причині невідомого місця проживання дитини ОСОБА_6. Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання відповідача, дані умови є належними і створені для проживання і спілкування з сином.
Прокурор вважає, що підстав для позбавлення відповідача батьківських прав не має, а несплата аліментів не являється законною підставою для цього.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов не підлягає до задоволення в силу наступного.
В суді встановлено, що колишнє подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_5 являються батьками неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розлучення дитина проживає з матір'ю. Будучи зареєстрованими по одній адресі АДРЕСА_1 мати з сином в квартирі не проживають і точне місце їх проживання документально підтверджене, невідоме. Як пояснила представник позивача ОСОБА_3 вони проживали з 2006 року в Російській Федерації в м. Москва, а на даний час переїхали проживати в Алтайський Край. Згідно довідок з колишнього місця навчання ОСОБА_6 на запит відповідача, місце проживання їх учня невідоме, особова справа учня знаходиться в навчальному закладі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Ухилення - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько вважається таким, що ухиляється від обов'язку по вихованню дитини, якщо він ні усно, ні письмово не спілкується з нею, не проявляє про неї щонайменшої батьківської турботи, хоча має таку можливість.
Згідно ст.ст. 1,10 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В підтвердження своїх вимог позивачі і їх представники надали суду пояснення і докази про несплату відповідачем передбачених законом аліментів на утримання дитини та про відмову в наданні дитині матеріальної допомоги на лікування, придбання ноутбуку і поїздки на відпочинок до моря. Дані обставини підтвердили свідки ОСОБА_8 (колишній тесть відповідача) і кума позивачки ОСОБА_9. Крім того, даний свідок показав, що відповідач з сином зустрічалися і спілкувалися, але це мало «стресовий» вплив на дитину, а тому мати вивезла дитину проживати в інше місце. У 2009 році батько з сином зустрічалися і спілкувалися: ходили в парк, кафе.
В підтвердження своїх заперечень, відповідач надав суду пояснення і докази про вжиті ним заходи на встановлення місця проживання сина та обставини спілкування з ним. Ці факти підтвердили, крім свідка ОСОБА_9 і свідок ОСОБА_10, який являється сином жінки, з якою відповідач проживає у незареєстрованому шлюбі. Даний свідок показав, що відповідач з сином зустрічалися і спілкувалися у них вдома, каталися на мопедах і автомобілі відповідача. ОСОБА_7 боявся повідомляти бабу де він був. Хотів би пожити у батька, але мати не дозволяє. ОСОБА_7 казав, що проживає в Італії.
Свідок ОСОБА_11 показання стосовно обставин справи не дав, а тому суд їх до уваги не бере.
Враховуючи вік дитини, суд в той же час не має можливості з'ясовувати її думку про позбавлення батька батьківських прав і забезпечити явку неповнолітнього в судове засідання на вимогу прокурора, представник позивача ОСОБА_3 не може.
Відповідно до ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, наведені вище фактичні дані не свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітнього сина, а тому підстав для позбавлення його батьківських прав не має і в позові належить відмовити.
Протягом усього часу розгляду справи по суті позивачі не змінили підставу або предмет позову, не збільшили і не зменшили розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Оскільки позов не задовольняється, то суд не стягує з відповідача на користь позивачів понесені ними судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст.10,11,57,58,59,60,81,88,169,212,213,214,215,п.5 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦПК України, ст.ст.19,164 ч.1 п.2,165,171СК України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_6 за участю органу опіки та піклування в особі Корсунь-Шевченківської міської ради до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий - підпис