21 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11488/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А. І.,
суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,
за участю секретаря - Андрушківа І. Я.,
розглянувши апеляційну скаргу поліцейського роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Дрогомирецького Віктора Володимировича на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2017 року у справі № 161/14423/17 (постанова ухвалена о 11:55 год. у м. Луцьку судом у складі головуючого судді Плахтій І. Б., повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2017 року) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Дрогомирецького Віктора Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до поліцейського роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Дрогомирецького В. В., в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 13 вересня 2017 року серії БР № 008773.
Позовні вимоги обґрунтовувала посиланням на те, що відповідач протиправно притягнув її до адміністративної відповідальності за частиною першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наклав на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн, оскільки вона не вчиняла вказаного адміністративного правопорушення.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2017 року вказаний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що ОСОБА_2 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вона перетнула вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки проїзної частини, чим порушила вимоги пункту 8.5.1 розділу 8 Правил дорожнього руху.
Учасники справи, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, тому відповідно до частини четвертої статті 229 та пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач подала до суду заперечення на вказану апеляційну скаргу, в якому вказує, що поліцейським роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Дрогомирецьким В. В. не доведено факт вчинення нею правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 13 вересня 2017 року поліцейським роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Дрогомирецьким В. В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БР № 008773, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.
У вказаній постанові зазначено, що 13 вересня 2017 року, керуючи транспортним засобом OPEL ASTRA SPORTS TOURER, державний номерний знак НОМЕР_1, позивач виконуючи поворот ліворуч перетнула вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки проїзної частини, чим порушила вимоги пункту 8.5.1 розділу 8 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із вказаною вище постановою, ОСОБА_2 оскаржила її до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що свідчить про протиправність накладення на неї штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно з пунктом 8.5.1 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила), горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Згідно з підпунктом 1.1. пункту 1 розділу 34 Правил горизонтальна розмітка означає, зокрема, вузьку суцільну лінію, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як видно з матеріалів справи на позивача накладено адміністративне стягнення відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що 13 вересня 2017 року, керуючи транспортним засобом OPEL ASTRA SPORTS TOURER, державний номерний знак НОМЕР_1, виконуючи поворот ліворуч вона перетнула вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки проїзної частини.
Однак в матеріалах справи відсутні будь - які докази в підтвердження того, що під час керування транспортним засобом ОСОБА_2 здійснила вказане вище правопорушення.
Враховуючи те, що позивач заперечує факт вчинення нею вказаного адміністративного правопорушення, а відповідачем не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним постанови про накладення адміністративного стягнення, така постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а відтак висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правомірним.
За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 316 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу поліцейського роти № 1 батальйону управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Дрогомирецького Віктора Володимировича залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2017 року у справі № 161/14423/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя А. І. Рибачук
судді В. М. Багрій
Д. М. Старунський