м. Вінниця
13 грудня 2017 р. Справа № 802/2103/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитришеноъ Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом: Керівника Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області до: товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Джі" про: стягнення плати за проїзд
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Керівник Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1Ем.Джі" про стягнення плати за проїзд.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, що належить (перебуває в користуванні) ТОВ «ОСОБА_2 ЕМ. ДЖІ.». Під час проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області встановлено факт перевезення автомобілем (тягачем) марки SCANIA, модель R420LA4X2MEB реєстраційний номер НОМЕР_1 причепом марки BODEX, модель KIS 3WS, реєстраційний помер АВ7945ХР вантажу із перевищенням вагових обмежень, зокрема навантаження на строєну вісь становило 25.6 т, при нормативно допустимих 24 т.
За результатами проведення зважування складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №160901 про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або маси осьових навантажень), а також зафіксовано в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.06.2017.
За наведених порушень, здійснено розрахунок №160901 від 16.06.2017 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 160901 та нараховано плату за проїзд в розмірі 198.40 євро, що еквівалентно 5761,44 грн. Відтак позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про стягнення з ТОВ "ОСОБА_1 Джі" плати за проїзд в сумі 5761,44 грн.
Позивач та представник в судове засідання не з'явились, натомість заявами за вх. №№27398, 27399 просять розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, окремо зазначивши, що заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заявою за вх. №27371 просив розгляд справи відкласти, посилаючись на те, що представник ТОВ "ОСОБА_1Ем.Джі" адвокат ОСОБА_3 потрапила в дорожньо транспортну пригоду.
Розглянувши подане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З аналізу вищенаведеної статті убачається, що відкласти справу суд може лише у разі наявності поважності причин неприбуття сторони.
Поважність причини неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, тому при вирішення цього питання суд оцінює мотиви у кожному конкретному випадку. Надаючи оцінку клопотанню відповідача, суд зважає на таке.
Згідно матеріалів справи, заяви та клопотання від відповідача до суду надходили за підписом директора та В.о. директора ТОВ "ОСОБА_1 Бі Ем Джі", так як відповідач є юридичною особою неможливість адвоката з'явитись в судове засідання не може бути поважною причиною для неявки в судове засідання безпосередньо директора ТОВ "ОСОБА_1 Бі Ем Джі".
Відповідно до положень ст. 10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Принцип рівності сторін є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду.
Завдання адміністративного судочинства кореспондує статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
На підставі викладеного, враховуючи, що провадження у справі відкрито 20.11.2017, суд вживав всіх заходів задля повідомлення відповідача у належний спосіб про час, дату та місце судового засідання, виходячи з принципу рівності сторін, суд вважає за необхідне відхилити заявлене клопотання, а справу розглянути за відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.
При цьому суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи, містяться письмові заперечення з яких слідує, що ТОВ "Вантаж.БІ,Ем.Джі" просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Одночасно, суд відхиляє клопотання відповідача про витребування доказів з огляду на те, що воно є безпідставним.
В силу положень ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до клопотання відповідачем не зазначено на підтвердження яких обставин заялено дане клопотання. При цьому слід враховувати, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_4 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
16.06.2017 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, що належить (перебуває в користуванні) ТОВ «ОСОБА_2 ЕМ. ДЖІ.» за проїзд автомобільними дорогами загальною користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007.
Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на 346 км автомобільного шляху М 03 (Київ-Харків-Довжанський) під час перевірки встановлено факт перевезення автомобілем (тягачем) марки SCANIA, модель R420LA4X2MEB реєстраційний номер НОМЕР_1, причепом марки BODEX, модель KIS 3WS, реєстраційний помер АВ7945ХР, що належать відповідачу, вантажу із перевищенням вагових обмежень. Зокрема, перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень за маршрутом Харківська область, с. Коломак - м. Миколаїв, пройдена відстань 496 км., навантаження на строєну вісь становило 25.6 т, при нормативно допустимих 24 т.
За результатами проведення зважування складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №160901 про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або маси осьових навантажень) від 16.06.2017.
У відповідності до акту, осьові навантаження становлять 7,3 т, 11,05 т, 25,6 т (8,9 + 7,45+9,25), також вказане зафіксовано в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.06.2017.
В подальшому, на підставі довідки та акту проведено розрахунок №160901 від 16.06.2017 нараховано плату за проїзд в розмірі 198.40 євро, що еквівалентно 5761,44 грн.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103. державна служба України з безпеки па транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки па морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Відповідно до п. 5 зазначеного положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та мас право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього Руху.
Частиною 2 етапі 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, ватові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567. державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Постановою Кабінет Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи до збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
За визначенням, наведеним у пп. 4 п. 2 Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і тюрмам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 №1306, визначено, що дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т). здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т. строєні -24 т) здійснюється за спеціальними правилами.
Так, згідно ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закон України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
В силу положень пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок №879), плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до п. 31.1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.
Як свідчать матеріали справи, акт перевірки від 16.06.2017 року складений в присутності водія транспортного засобу, що належать ТОВ "ОСОБА_1Ем.Джі", водій від дачі пояснень та підпису в акті відмовився.
Сплата коштів за розрахунком плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 16.06.2017 №160903 на момент розгляду справи судом не сплачено, доказів оскарження у визначеному законом порядку розрахунку відповідач не надав.
Пунктом 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
В силу положень п. 41 Порядку № 879 дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Аналіз викладених норм законодавства, а також інших підзаконних нормативно-правових актів про автомобільний транспорт, дає підстави вважати, що право на стягнення Уктрансінспекцією та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб'єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.
Відтак, суд дійшов висновку, що Керівник Жмеринської місцевої прокуратури правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області з позовом про стягнення з відповідача ТОВ "ОСОБА_1Джі" плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 5761,44 грн., що еквівалентно 198,40 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, а саме станом на 16.06.2017 року.
Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Згідно із ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене і враховуючи те, що заявлені прокурором вимоги відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються належними доказами та не спростовані відповідачем, суд доходить висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1Ем.Джі" (код ЄДРПОУ 38328431) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Управління казначейства у м. Полтава, р/р 31310309700002 в ГУДКСУ у Полтавській області, м. Полтава, код ЄДРПОУ 38019510, МФО 831019; призначення платежу: 22160100, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 5761,44 грн., що еквівалентно 198,40 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку - 16.06.2017.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ ОСОБА_5
Згідно з оригіналом.
Суддя:
Секретар: