Дзержинський районний суд м.Харкова
м. Харків, пр. Перемоги, 52в, 61202, (057) 338-63-33
Справа № 1 - 464/10
Іменем України
3 лютого 2010 року. м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Задорожного М.І.
при секретарі: Полях О.О.
за участю:
прокурора Максюк О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1 1 червня 1991 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, не судимого, не працюючого, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України
24 жовтня 2009 року приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_1, перебував біля станції метро «Університет» в м. Харкові разом з раніше знайомим йому ОСОБА_2
Побачивши, що в ОСОБА_2 при собі є мобільний телефон, ОСОБА_1 вирішив заволодіти ним шляхом шахрайства. Скориставшись довірою з боку ОСОБА_2, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір і діючи з корисливих спонукань під надуманим приводом попросив у нього мобільний телефон, при цьому не маючи наміру його повертати.
Не догадуючись про злочинні наміри ОСОБА_1, ОСОБА_2 передав йому свій мобільний телефон «Nоkіа 7500», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 215 від 09.11.2009 р. становить 345 грн., у якому перебувала карта пам'яті вартістю 135 грн., стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 25 грн., і на рахунку якого перебували гроші в сумі 10 грн., одержавши який ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_2 відволікся й не спостерігав за його діями, з місця здійснення злочину зник, розпорядившись викраденим за своїм розсудом, чим заподіяв потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 515 грн.
Підсудний ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 190 КК України визнав повністю й пояснив, що 24.10.2009 р. приблизно о 18.00 год. він зателефонував ОСОБА_2 й запропонував сходити в диско клуб «Гігант», що розташований по вул. Пушкінській в м. Харкові, і той погодився. Приблизно о 20.00 год. вони зустрілися, і зайшли в клубі, де замовили 0,5 горілки й сік. У зазначеному місці перебували приблизно годину, а потім вирішили їхати додому, але перед цим прогулятися через площу. Далі, він з ОСОБА_2 прийшли на площу, де присіли на одну з ослонів розташованих біля станції метро «Університет». ОСОБА_2 дістав мобільний телефон «Нокиа 7500» і став щось дивитися.
Він попросив ОСОБА_2 дати йому телефон, щоб послухати музику, і той не відмовив. Далі, він кілька хвилин послухав музику, а потім запропонував ОСОБА_2 піти в «Якиторію». При цьому телефон він не віддав, а поклав у кишеню куртки. Далі, він перший зайшов у туалет, а потім ОСОБА_2, і поки останній там перебував, він вийшов із приміщення й направився в метро, щоб їхати на Південний вокзал. Він так вирішив зробити, тому що в нього виникло бажання продати телефон. Далі, він приїхав на Південний вокзал, і коли проходив на паркуванні для автомобілів, біля вокзалу, підійшов до першого ж таксиста й продав йому даний телефон за 400 грн.
Після того як він взяв гроші, направився в диско клуб «Лагуна», що розташована на вул. Петровського в м. Харкові, і там витратив всі гроші.
Оскільки підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні і не оспорює фактичні обставини справи, з урахуванням думки всіх осіб, що беруть участь у розгляді справи, суд відповідно до ст. 299 КПК України, прийшов до висновку про не доцільність дослідження доказів у справі щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки він здійснив заволодін- ня чужим майном, шляхом обману й зловживанням довіри (шахрайство).
Вивченням особистості підсудного ОСОБА_1 установлено, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, на диспансерному обліку психоневрологічного й наркологічного диспансерів не перебуває, характеризується посередньо.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1 у порядку ст. 66 КК України суд визнає його щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 у порядку ст. 67 КК України, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наведені вище дані про його особу, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, знаходить необхідним для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів призначити йому покарання у вигляді обмеження волі в межах, необхідних для досягнення цих цілей.
З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, наведених вище даних про особу підсудного ОСОБА_1, його щирого каяття, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства й у відповідності зі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання, якщо протягом двох років він не вчинить нового злочину і виконає, покладені на нього обов'язки.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили суд визнає за необхідне залишити без зміни - підписку про невиїзд оскільки він засуджується до покарання не пов'язаного з реальним позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 321 - 325 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання в вигляді обмеження волі на один рік.
У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо протягом двох років він не вчинить нового злочину і виконає, покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 протягом двох років не виїжджати за межі України для постійного проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої системи, повідомляти в ці органи про зміну місця проживання, чи роботи навчання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід у відношенні до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений протягом п'ятнадцяти діб з дня проголошення вироку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Суддя: