Справа №2270/13293/11
Головуючий у 1-й інстанції: у м. Хмельницькому
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
23 лютого 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Гонтарука В. М.
суддів: Драчук Т. О. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -
Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страхових внесках.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року задоволено даний позов.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову.
Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов"язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін, з наступних підстав.
Як встановлено колегією суддів, ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому як особа, що обрала особливий спосіб оподаткування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі -Закон) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п.1 ст.14 Закону страхувальниками визначено роботодавців: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. На виконання зазначеного Закону в п.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року наведено такий же перелік платників страхових внесків.
Таким чином, апелянт як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування, підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.
Відповідно до пп.4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV в редакції Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року N2461-VI фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунками як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ст.1 Закону).
Частиною 3 ст.18 Закону визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для даної категорії страхувальників є квартал.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач протягом липня-грудня 2010 року здійснювала підприємницьку діяльність, однак не виконувала вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо сплати страхових внесків у розмірі, не меншого від мінімального. Як наслідок, за останньою за вказаний період утворилась заборгованість в розмірі 1756,80 грн.
В зв"язку з несплатою відповідачем вказаної суми страхових внесків, позивачем до боржника пред"явлено вимогу про сплату боргу від 07 лютого 2011 року. Факт направлення даної вимоги відповідачем підтверджується матеріалами справи. Однак сума боргу, що в ній вказана, СПД-ФО ОСОБА_2 не сплачена. Вимога в установленому чинним законодавством порядку не скасована та є чинною.
Як свідчать матеріали справи, факт наявності заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків в сумі 1756,80 грн. останньою не спростований під час розгляду справи судом першої інстанції, а також в ході апеляційного розгляду справи.
Таким чином, враховуючи наявність у відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому заборгованості, що підтверджується матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком Хмельницького окружного адміністративного суду про наявність у позивача законних підстав для звернення до суду з вимогою про стягнення даної заборгованості.
Окрім того, враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б вказували на неправомірність звернення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з вимогою стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості зі сплати страхових внесків, та досліджуючи при цьому питання порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права при винесенні рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення, колегія суддів приходить до висновку, що Хмельницьким окружним адміністративним судом прийняте законне та обгрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування постанови від 13 грудня 2011 року.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Драчук Т. О.
ОСОБА_3