Справа № 2а/2470/2256/11
Головуючий у 1-й інстанції: Бойко О.Я.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
28 лютого 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Боровицького О. А., суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії , -
У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Служби Безпеки України в якому просив визнати бездіяльність Служби Безпеки України неправомірною; зобов'язати Службу Безпеки України виконати обов'язкову статті 5 Діяльність Служби безпеки України і права людини, надавши на зареєстроване звернення позивача письмове пояснення, як цього зобов'язує стаття 5 Діяльність Служби безпеки України і права людини.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 30 вересня 2011 року та ухвалити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 серпня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Служби безпеки України з проханням надати мотивовані роз'яснення щодо порушень правоохоронними органами його прав і свобод людини та охоронюваних законом інтересів (а.с.5-8).
Як вбачається з матеріалів справи, звернення ОСОБА_2 15 серпня 2011 року, надіслане разом із супровідним листом № 22/4/К-4913/5 від 19 серпня 2011 року за належністю для розгляду до Генеральної прокуратури України, про що було повідомлено заявника. При цьому відповідач зазначив, що діяв відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про звернення громадян» (а.с.9).
Суд першої інстанції постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову виходив з того, що надсилаючи звернення позивача за належністю іншим органам державної влади, відповідач діяв у межах повноважень та в спосіб встановлений Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Згідно статті 15 Закону України «Про звернення громадян», обов'язок об'єктивно і вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) покладений на органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань).
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» у разі, якщо питання, порушені в зверненні, не входять до повноважень одержувача, таке звернення пересилається ним за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Статтею 1 Закону України «Про службу безпеки України» встановлено, що Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна ОСОБА_4 України.
Згідно зі статтею 2 вище зазначеного закону, на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій. які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надсилаючи звернення позивача за належністю іншим органам державної влади, т.в..о. начальника відділу розгляду звернень громадян (Приймальня СБ України) ОСОБА_5 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що Служба безпеки України відреагувала на заяву позивача, а відсутність у відповіді належної, на думку позивача, аргументації не свідчить про невиконання відповідачем вимог Законів України «Про звернення громадян» та «Про Службу безпеки України».
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанову суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року, -без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_1
Судді /підпис/ ОСОБА_6
/підпис/ ОСОБА_7
З оригіналом згідно: секретар