36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
12.12.2017р. Справа № 917/569/17
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37500)
до Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" (вул. Госпітальна, буд.12-2, м. Київ, 01001) в особі філії Полтавського обласного управління Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" (вул. Соборності, буд.63а, м. Полтава, Полтавська область, 36000)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд.1 Д, Печерський район, м. Київ, 01001)
ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 36000)
про зобов"язання зарахувати на банківський рахунок 71891,00 грн.
Суддя Безрук Т. М.
Представники в судовому засіданні:
від позивача: ОСОБА_3 (після перерви - не з"явився)
від відповідача: ОСОБА_4
від третіх осіб: не з"явилися
Розглядається позовна заява про зобов"язання за рахунок власних коштів повернути (зарахувати) на банківський рахунок №26003500893618 кошти неповернутого несанкціонованого переказу від 25.04.2016р. в сумі 61606 грн. та штрафні санкції у розмірі 10285 грн.
Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що 10.11.2015р. між ним та відповідачем було укладено договір на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування "Інтернет- клієнт-банк". Працівники відповідача встановили на комп"ютері позивача відповідне програмне забезпечення. Станом на 25.04.2016р. на банківському рахунку позивача знаходились грошові кошти в сумі 105126,37грн., але 25.04.2016р. 0 11-49год позивачу надійшло sms-повідомлення, що з його рахунку знято грошові кошти в сумі 102850,00грн. при цьому, позивач жодних платіжних операцій з переказу даної суми коштів не проводив. При зверненні позивача до відповідача встановлено, що грошові кошти були зняті за допомогою системи "Інтернет-клієнт-банк" з рахунку позивача на рахунок ФОП ОСОБА_2, який відкритий у ПАТ КБ "Приват Банк". ПАТ КБ "Приват Банк" повернув позивачеві 41244грн., а решта коштів у сумі 61606,00 грн. вже були зняті з банківського рахунку ФОП ОСОБА_2
Позивач посилається на те, що відповідачем несанкціоновано було знято кошти із системи "Інтернет- клієнт-банк", що є порушенням ОСОБА_5 про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою №22 Правління Національного Банку України від 21.01.2004р.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що перевірка виявила, що зі IР-адреси здійснювалося підключення до рахунків позивача в системі "Інтернет-клієнт-банк". Для входу використано ключ клієнта електронного цифрового підпису, записаний на захищений носій Smart Card, тобто платіжне доручення №65 на суму 102850,00 грн. було створене на комп"ютері клієнта позивача з використанням його ключів, що стало умовою проходження платежу та проведення його банком.
Ухвалою суду від 12.06.2017р. провадження у даній справі зупинялося в зв'язку з призначенням судової комп"ютерно - технічної експертизи до отримання висновку експерта судом (а.с.156). Ухвалою від 23.11.2017р. судом поновлено провадження у справі в зв'язку з отриманням висновку судової комп"ютерно-технічної експертизи № 10261 від 19.09.2017р.
В судовому зассіданні 12.12.2017р. судом оголошувалася перерва до 15год. 30 хв. для додаткового вивчення поданих заперечень.
В судовому засіданні 12.12.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Публічним акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України" в особі ТВБВ 10016/0226 філії - Полтавське обласне управління (відповідачем), укладено договір банківського рахунку №893618-151110-132903 (у національній валюті) від 10.11.2015 року. (а.с.16-25).
Відповідачем на виконання умов договору, відкрито позивачу банківський рахунок №26003500893618 у ТВБВ №10016/0226 філії Полтавське обласне управління (МФО 331467).
Також між сторонами було укладено договір № 88 від 10.11.2015 року на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування “Інтернет-Клієнт-банк” (а.с.95-99).
Позивач зазначає, що на виконання договору № 88 відповідачем на комп'ютерному обладнанні позивача було встановлене відповідне програмне забезпечення, встановлене та під'єднане додаткове обладнання для здійснення позивачем банківських операцій. Протягом дії вказаного договору працівники відповідача періодично оновлювали програмне забезпечення системи дистанційного обслуговування “Інтернет-Клієнт-банк”, перевіряли комп'ютерне обладнання позивача на предмет відповідності необхідним вимогам безпеки проведення банківських операцій.
Станом на 25.04.2016 року на банківському рахунку позивача знаходилися грошові кошти в сумі 105126,37 грн.
Позивач зазначає, що 25.04.2016 року, о 11:49 позивачу надійшло SMS-повідомлення, що з рахунку №26003500893618 у ТВБВ №10016/0226 філії Полтавське обласне управління знято грошові кошти в сумі 102850,00 грн. Зазначене підтверджується випискою банку по особовому рахунку позивача (а.с.27).
Позивач посилається на те, що ніяких платіжних операцій з переказу вказаної суми коштів не проводила ні шляхом особистого з'явлення у банківську установу, ні за допомогою системи “Інтернет-Клієнт-банк”.
Позивач зазначає, що протягом 10-15 хвилин зв'язався по телефону із оператором відповідача, повідомив про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку №26003500893618
25.04.2016р. позивач листом повідомив відповідача про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку №26003500893618 та проханням відключити ключі криптографічного захисту та припинити проведення платіжних доручень по рахунку.(а.с.28).
Відповідач листом від 25.04.2016р. № 328 звернувся до ПАТ КБ “ПриватБанк” з проханням заблокувати кошти на рахунку №26008054614762, що надійшли згідно платіжного доручення № 65 від 25.04.2016 року з призначенням платежу: “оплата за зерно, ячмінь, пшеницю згідно з pax. №22-04, 2204А від 22.04.2016 року, в т.ч. ПДВ 20% - 17141,67 грн. (а.с.29).
Позивач зазначає, що на основі даного листа КБ “ПриватБанк” на рахунку ФОП ОСОБА_2 було заблоковано залишок коштів в розмірі 41244,00 грн.,я кі надалі були повернуті позивачу (а.с.29).
Позивач зазначає, що решта коштів була вже знята невідомими особами готівкою в м. Черкасах з банкоматів.
Відповідач листом №331 від 25.04.2016 року звернувся до позивача з проханням передати певні комп'ютерні дані з офісного комп'ютеру для проведення банківських операцій за допомогою системи дистанційного обслуговування “Інтернет-Клієнт-банк” (а.с.30).
26.04.2016 року позивачем передано відповідачу певні комп'ютерні дані з офісного комп'ютеру для проведення банківських операцій за допомогою системи дистанційного обслуговування “Інтернет-Клієнт-банк” (а.с.31).
Листом від 27.04.2016 року позивач вимагав від відповідача провести прискорену перевірку та повернути не санкціоновано списані з її рахунку грошові кошти (а.с.34).
Листами №380 від 13.05.2016р., №507 від 14.06.2016 року відповідач повідомив позивача про те, що він повністю виконав умови договорів, діяв в межах чинного законодавства, рекомендував звертатись до правоохоронних органів (а.с.35-36).
25.04.2016 року про вказані події слідчим Лубенського ВП ГУПН в Полтавській області було відкрите кримінальне провадження №12006170240000779 по ст.185 ч.3 КК України (а.с.33).
Листом від 07.09.2016р. позивач звертався до Національного банку України про повернення списаних коштів з особистого рахунку (а.с.37).
Національний банк України листом від 11.10.2016р. повідомив, що до повноважень Національного банку не належить втручання у договірні відносини між банками та їх клієнтами і вирішення спірних питань, що виникають між ними (а.с.38-39).
Листами від 31.05.2016р., від 17.11.2016р. позивач звертався до КБ "Приватбанк" про повернення списаних та залишкових коштів. (а.с.40-41).
17.11.2016р. КБ "Приватбанк" повідомив, про неможливість повернення списаних коштів, оскільки банк не несе відповідальності за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.(а.с.42).
На запит Департаменту кіберполіції відділу протидії кіберзлочинам в Полтавській області Національної поліції було проведено технічний звіт щодо дослідження слідів несанкціонованого втручання в систему, що використовувалась в якості клієнтської частини системи для проведення банківських транзакцій з банком "Ощадбанк".
Згідно висновку технічного звіту №29/08-1 від 29.08.2016 року ТОВ “Олайті Сервіс” встановлено, що несанкціоноване зняття коштів позивача з банківського рахунку було здійснено шляхом віддаленого керування комп"ютером; на комп"ютері наявні програми з ознаками шкідливого ПЗ; на комп"ютері є дані виконання аутентифікації, в тому числі без втручання чи відома користувача; шкідливе програмне забезпечення та легальне банківське працювало одночасно та використовувалось схожі програмні засоби та шкідливе програмне забезпечення могло використовувати легальне банківське програмне забезпечення для проведення сумнівної транзакції (а.с.46-50).
Позивач посилається на те, що легальне банківське програмне забезпечення системи дистанційного обслуговування “Інтернет-Клієнт-банк” відповідача є недосконалим, не змогло запобігти, блокувати чи перешкодити несанкціонованому втручанню невідомих осіб у систему дистанційного обслуговування “Інтернет-Клієнт-банк” відповідача; внаслідок цього були не санкціоновано, без втручання позивача та його офіційної аутентифікацію, поза його волею, без його доручення були зняті його грошові кошти, які знаходились на зберіганні на банківському рахунку у відповідача. З цих підстав звернувся до відповідача з даним позовом.
При вирішенні позову суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 55 Закону “Про банки та банківську діяльність”, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” основними видами рахунків, залежно від їх призначення, є поточні та депозитні (вкладні) рахунки. Поточним рахунком визнається рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей та для здійснення усіх видів операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Поточні рахунки відкриваються фізичним особам для зберігання коштів, отримання готівки та проведення безготівкових рахунків у національній валюті з юридичними та іншими фізичними особами.
Згідно ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч.3 ст.1066 ЦК України).
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами ( ч.1 ст.1067 ЦК України ).
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Порядок розрахунків за допомогою систем дистанційного обслуговування регулює ОСОБА_5 про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою №22 Правління Національного Банку України від 21.01.2004 року. Відповідно до п.11.3 цієї ОСОБА_5 юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування та оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку.
Згідно п.1.15 зазначеної ОСОБА_5, за несвоєчасне списання/зарахування коштів з/на рахунків(и) клієнтів банки несуть відповідальність згідно із законодавством України та укладеними договорами.
Згідно із п.2.4 ОСОБА_5 перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів. У разі недотримання банками вимог, викладених у цьому пункті та в пункті 2.4 цієї глави, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача). Аналогічне положення міститься і у п.2.32 ОСОБА_5.
Відповідно п.2.38 ОСОБА_5, Банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов'язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність. Повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав або з ініціативи неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов договору банківського рахунку чи іншого договору про надання банківських послуг в частині здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється в судовому порядку. За списання коштів з рахунку платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншої відповідальності.
Спори, пов'язані зі здійсненням банками переказу, мають вирішуватись з банком відповідно до умов укладеного договору, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку (п. 32.8 ст. 32 ЗУ “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.
Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
З огляду на викладене позивач прохає стягнути з відповідача неповернутого несанкціонованого переказу від 25.04.2016р. в сумі 61606 грн. та штрафні санкції у розмірі 10285 грн.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, для входу в комп'ютерну програму позивача використано ключ клієнта електронного цифрового підпису, записаний на захищений носій Smart Card, тобто платіжне доручення №65 на суму 102850,00 грн. було створене на комп"ютері клієнта позивача з використанням його ключів, що стало умовою проходження платежу та проведення його банком.
Враховуючи, те що спірні операції проводилися сторонами виключно в електронній формі, без паперових носіїв, ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.06.2017р. було призначено судову комп"ютерну-технічну експертизу. На вирішення експерта було поставлено питання: - чи дійсно на робочому комп'ютері позивача - ФОП ОСОБА_1 були встановлені програми для отримання повідомлень, віддаленого керування комп'ютером, комп'ютерні програми з ознаками шкідливого ПЗ? Якщо так, то які це програми, коли і яким способом вони були встановлені (інстальовані) на комп'ютері;
- чи проявляли активність (здійснювали роботу), хоча б і у фоновому режимі, до 25.04.2016 року на робочому комп'ютері позивача - ФОП ОСОБА_1 програми для отримання повідомлень, віддаленого керування комп'ютером та програми з ознаками шкідливого ПЗ?
- чи дійсно без втручання та відому самого позивача ФОП ОСОБА_1 25.04.2016 року невідомими особами за допомогою програм для отримання повідомлень, віддаленогокерування комп'ютером та програми з ознаками шкідливого ПЗ вчинялись дії щодо аутентифікації (персоналізації) позивача ФОП ОСОБА_1 у системі “Інтернет-Клієнт-банк” відповідача, формувалось та відправлялось відповідачу платіжне доручення №65 від 25.04.2016 року про переказ з рахунку ФОП ОСОБА_1 102850,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_2 у ПАТ КБ “ПриватБанк”?
- з якої IP-адреси і у який спосіб відбувалось втручання у роботу комп'ютеру позивача ФОП ОСОБА_1 при аутентифікації (персоналізації), формуванні та відправленні відповідачу, платіжного доручення №65 від 25.04.2016 року про переказ з рахунку ФОП ОСОБА_1 102850 грн на рахунок ФОП ОСОБА_2 у ПАТ КБ “ПриватБанк”?
- чи дійсно і протягом якого часу шкідливе ПЗ на робочому комп'ютері позивача ФОП ОСОБА_1 у період аутентифікації (персоналізації), формування та відправлення платіжного доручення №65 від 25.04.2016 року про переказ з рахунку ФОП ОСОБА_1 102850 грн на рахунок ФОП ОСОБА_2 працювало одночасно із легальним банківським ПЗ системи “Інтернет-Клієнт-банк” відповідача? Якщо так, то чи не свідчить така сумісна їх робота про недосконалість вразливість та нездатність легального банківського ПЗ системи “Інтернет-Клієнт-банк” відповідача дієво перешкодити (протидіяти, запобігти, унеможливити) несанкціонованому втручанню невідомих осіб для здійснення у системі сумнівних транзакцій без відому самого користувача?
- коли і у який спосіб була на комп'ютері ФОП ОСОБА_1 була запущена процедура знищення інформації (форматування жорсткого диску)?
Проведення експертизи було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. професора ОСОБА_6.
У висновку судової експертизи № 10261 від 19.09.2017р. експертом встановлено, що в області даних досліджуваного НЖМД Seagate ST3500418AS s/n 5VM4EE4F міститься шкідливе програмне забезпечення (віруси, троянські програми, бекдори та ін. за різноманітною класифікацію), яке в сукупності дозволяє виконувати віддалене керування, встановлення іншого програмного забезпечення, отримання керування над операційною системою та встановленим програмним забезпеченням. Встановлено, що шкідливі програми та програми для отримання несанкціонованого доступу активізувались щонайменше з 05.04.2016. Згідно сукупності проаналізованих даних, даних відеоспостереження, артефактів шкідливого ПЗ, виконання автентифікації та інших дій, пов'язаних з формуванням та відправленням платіжного доручення №65 від 25.04.2016 року про переказ з рахунку ФОП ОСОБА_1 102850,00 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк" на сервер системи дистанційного банківського обслуговування «Клієнт-банк» виконувалось невідомими особами за допомогою програм для отримання повідомлень, віддаленого керування комп'ютером та програмами з ознаками шкідливого ПЗ. Встановити, з якої IP-адреси відбувалось втручання у роботу комп'ютера не представляється можливим, у зв'язку зі складністю аналізу видалених даних на предмет IP адрес, з яких відбувався доступ. Шкідливе ПЗ, яке містилось на комп"ютері досліджуваного НЖМД у період автентифікації (персоналізації), формуванні та відправленні платіжного доручення №65 від 25.04.2016 року про переказ з рахунку ФОП ОСОБА_1 102850,00 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_2 працювало одночасно із ПЗ ДБО "Інтернет-Клієнт-банк". Характеристики, які впливають на вразливість системи "Інтернет-Клієнт-банк" та можливість перешкодити (протидіяти, запобігти, унеможливити) несанкціонованому втручанню з метою здійснення у системі сумнівних транзакцій без відому самого користувача. Процедура знищення файлової системи логічного розділу №1досліджуваного НЖМД була виконана за допомогою програм «Kill disk» 25.04.2016 11:32.
Таким чином, експертом підтверджено факт наявності на комп'ютері позивача шкідливих програм.
Згідно п.4.3.1 Договору на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування “Інтернет-Клієнт-банк” №88 від 10.11.2015р. клієнт (позивач) зобов"язаний мати персональний комп"ютер з встановленими операційною системою Windows XP з SP3, Windows Vista або Windows7, браузером Internet Explorer версії 8.х і вище, або інші Internet браузери та системою антивірусного захисту у відповідності з прийнятою у клієнта політикою захисту інформації;
- забезпечити розмежування доступу до ресурсів ПК користувачів локальної мережі клієнта у відповідності з покладеними на них обов"язками;
- забезпечити запобігання несанкціонованої зміни налаштувань BIOS, віддаленого доступу до комп'ютера і реєстру операційної системи, автоматичного запуску на виконання програм зі змінних носіїв інформації або жорстокого диску;
- заборонити всім користувачам локальної мережі вхід до системи через службу терміналів операційної системи і сконфігурувати локальні політики безпеки ("Локальные политики Параметры безопасности), які виключать можливість неавторизованим користувачам несанкціонованого доступу.
Згідно п.7.8 Договору на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування “Інтернет-Клієнт-банк” №88 від 10.11.2015р. клієнт повністю несе всі ризики, які пов"язані з підключенням його обчислювальних засобів до мереж Інтернет. Клієнт самостійно забезпечує захист власних обчислювальних засобів та ключів ЕЦП від несанкціонованого доступу та вірусних атак з мереж Інтернет. Сторони також визнають, що вихід з ладу будь-якого робочого місця системи "Інтернет-Клієнт - Банк" в разі втручання з мережі Інтернет, розглядається як вихід з ладу з вини клієнта. (а.с.24).
Судовою експертизою у даній справі встановлено, що в комп"ютері позивача наявне шкідливе програмне забезпечення (віруси, троянські програми, бекдори та ін. за різноманітною класифікацію), яке в сукупності дозволяє виконувати віддалене керування, встановлення іншого програмного забезпечення, отримання керування над операційною системою та встановленим програмним забезпеченням; відправлення платіжного доручення №65 від 25.04.2016 року про переказ з рахунку ФОП ОСОБА_1 102850,00 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк" на сервер системи дистанційного банківського обслуговування «Клієнт-банк» виконувалось невідомими особами за допомогою програм для отримання повідомлень, віддаленого керування комп'ютером та програмами з ознаками шкідливого ПЗ.
Отже, позивач не виконав своїх зобов'язань за договором на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування “Інтернет-Клієнт-банк” №88 від 10.11.2015р. щодо забезпечення антивірусного захисту на комп'ютерному обладнанні позивача.
Крім того, судовим експертом було встановлено, що шкідливі програми та програми для отримання несанкціонованого доступу активізувались щонайменше з 05.04.2016. Спірний грошовий переказ був здійснений 25.04.2016 р.
В додаткових запереченнях від 11.12.2017р. позивач повідомила суду, що 04-05 квітня 2016р. на її комп"ютері проводили встановлення програмного забезпечення в інтересах її чоловіка за участю ОСОБА_3 - працівника відповідача.
Проте жодних доказів в підтвердження того, що вказані дії здійснювалися саме працівником відповідача позивач суду не надав.
Також в додаткових запереченнях від 11.12.2017р. позивач повідомила суду, що здійснювалося тимчасове відключення антивірусного захисту.
В додаткових запереченнях від 11.12.2017р. позивач повідомила суду, що з 06.04.2016р. її робочий комп"ютер поча працювати із затримками, збоями, зависанням, раніше ці негаразди не спостерігалися, проте вона не здійснювала спроб ремонту комп"ютера.
Документальних доказів причетності працівників відповідача до пошкодження антивірусних програм чи до встановлення ними шкідливого програмного забезпечення на комп"ютер позивача, позивачем суду не надано.
Тобто, позивачем не доведено належними доказами факт наявності вини відповідача щодо несанкціонованого втручання в роботу на комп'ютерному обладнанні позивача.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки за умовами договору на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування “Інтернет-Клієнт-банк” №88 від 10.11.2015р. саме на позивача покладено обов"язок по забезпеченню антивірусного захисту на комп'ютерному обладнанні позивача, по запобіганню несанкціонованої зміни налаштувань BIOS, віддаленого доступу до комп'ютера і реєстру операційної системи, автоматичного запуску на виконання програм зі змінних носіїв інформації або жорстокого диску, то в даному випадку у разі незабезпечення вказаного захисту саме позивач несе пов"язані з цим ризики несанкціонованого віддаленого доступу до комп'ютера і реєстру операційної системи.
Таким чином, підстави для покладання відповідальності на відповідача відсутні.
Отже, у позові слід відмовити.
Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Повне рішення складено та підписано 18.12.2017 року
Суддя Т. М. Безрук