19 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/9750/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 року (суддя - Луцович М.М., м.Ужгород) у справі №807/988/17 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити дії, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк”,-
ОСОБА_1 30.08.2017 року звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк”, згідно якого просить суд: визнати протиправними дії реєстратора - приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 ; скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32323390 від 10.11.2016 року 18:43:09, приватний нотаріус ОСОБА_2, Тячівський районний нотаріальний округ, Закарпатська область, - за ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, код ЄДРПОУ: 14360570, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 17389240, вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_2 про реєстрацію речового права власності на квартиру, що розташована за адресою: м. Ужгород, ГодинкиАДРЕСА_1, - за ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, код ЄДРПОУ: 14360570, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 50.
Оскаржуваною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 року відмовлено у відкритті провадження.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи у відкритті провадженні суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.
Відповідно до положень ч.4 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Так, постановою Верховного Суду України 14.06.2016 року по справі №826/4858/15 встановлено, що: “Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.
Таким чином, не обговорюючи питання правильності застосування судами статей 36, 37 Закону № 898-IV, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в цьому випадку неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції стосовно суду, встановленого законом ”. Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом ” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, судом встановлено, що правовідносини, що склалися між сторонами не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі, оскільки в даному випадку наявний приватно - правовий спір, порядок вирішення якого визначений положеннями ЦПК України.
Відповідно до ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк”, згідно якого просить суд: визнати протиправними дії реєстратора - приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 ; скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32323390 від 10.11.2016 року 18:43:09, приватний нотаріус ОСОБА_2, Тячівський районний нотаріальний округ, Закарпатська область, - за ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, код ЄДРПОУ: 14360570, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 17389240, вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_2 про реєстрацію речового права власності на квартиру, що розташована за адресою: м. Ужгород, ГодинкиАДРЕСА_2, - за ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, код ЄДРПОУ: 14360570, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Суд встановив, що 08.04.2008 р. між позивачем та акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк" укладено договір про іпотечний кредит №MKMOGI0000004884. Відповідно до умов даного Договору, Банк зобов'язався надати позивачу на умовах цього Договору грошові кошти (кредит) в сумі 152 000,00 гривень, а позивач зобов'язувалась прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 152 000, 00 гривень, сплатити відсоток за користування Кредитом в розмірі 15,00 % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту. Кредит надався Банком на придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання за договором купівлі - продажу № 647 від 08.04.2008р., розташованої за адресою: АДРЕСА_3. Кредит надався із строком погашення не пізніше 08.04.2028р., із щомісячним ануїтетним платежем в сумі не менше 2 024, 96 грн.
У виконання Договору про іпотечний кредит, між КБ „Приват Банком" та позивачем 08.04.2008р. було укладено іпотечний договір № MKMOGI0000004884.
Згідно до положень вказаного Іпотечного договору, позивач, як іпотекодавець, зобов'язувалась повернути Банку (Іпотекодержателю) кредит у розмірі 152 000,00 грн. у строк та на умовах визначених Договором про іпотечний кредит; іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань, що випливають з Договору про іпотечний кредит, передала, а Іпотекодержатель прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених Договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме однокімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном загальною площею 32,90 кв. м., житловою площею 15,80 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Також, 08.08.2008р. було підписано Додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № MKMOGI0000004884 від 08.04.2008р.
За умовами даної додаткової угоди, кредитний залишок за договором про іпотечний кредит від 08.04.2008р., який, станом на 08.08.2008р. складав - 151 618, 65 грн., було переведено у долари США і склав 32 676,43 долари США.
Дата погашення та строк дії кредитного договору залишився таким як і у договорі про іпотечний кредит від 08.04.2008р.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем було встановлено, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32323390 від 10.11.2016 року о 18:43:09 було вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 17389240, приватним нотаріусом ОСОБА_2 про реєстрацію речового права власності на квартиру, що розташована за адресою: м. Ужгород, ГодинкиАДРЕСА_1, - за ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, код ЄДРПОУ: 14360570, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
За правилами статті 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, дійшов вірного висновку, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням умов цивільно-правової угоди з підстав порушення цивільно-правових зобов'язань, тобто цей спір не є публічно-правовим, а випливає із договірних відносин і має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення або ухвали суду без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 316, 322, 325 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 року - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку адміністративного судочинства протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5