20 грудня 2017 року справа №242/2900/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м. Авдіївці Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 09 листопада 2017 року (повний текст складено 09 листопада 2017 року в м. Селидове) у справі № 242/2900/17 (суддя І інстанції - Пирогова Л.В.) за позовом позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м. Авдіївці Донецької області про визнати дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 липня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України м. Авдіївці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, в якому зазначив, що 05.01.2017 року він звернувся до УПФУ в м. Авдіївці Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням УПФУ м. Авдіївці Донецької області від 19.01.2017 року відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи в підземних умовах. Відповідачем під час обчислювання підземного (пільгового) стажу періоди роботи позивача з 04.07.1984 р. по 08.04.1991 р. на Відокремленому підрозділі шахта «ОСОБА_2 рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» - не зараховані до пільгового стажу через не перереєстрацію, на підконтрольній Українській владі території. Вважає дії відповідача незаконним та такими, що не відповідають діючому законодавству. Просив визнати дії відповідача неправомірними та скасувати рішення №4 від 19.01.2017 р., зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву №49 від 05.01.2017 року та зарахувати до загального та пільгового стажу періоди роботи з 04.07.1984 р. по 08.04.1991 р. на Відокремленому підрозділі шахта «ОСОБА_2 рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія». Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 09 листопада 2017 року у справі № 242/2900/17 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України м. Авдіївці Донецької області №4 від 19.01.2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України м. Авдіївці Донецької області повторно розглянути заяву №49 від 05.01.2017 року відповідно п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зарахувати до його пільгового та страхового стажу періоди роботи з 04.07.1984 р. по 08.04.1991 р. на Відокремленому підрозділі шахта «ОСОБА_2 рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідно до Витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство ВП «ОСОБА_2 рудник» знаходиться у м. Донецьк. Цей факт унеможливлює проведення зустрічної перевірки первинних документів для визначення права на пенсію.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м.Авдіївці Донецької області із заявою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням УПФУ в м. Авдіївці Донецької області №4 від 19.01.2017 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи в підземних умовах.
Відповідачем до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи з 04.07.1984 р. по 08.04.1991 р. на Відокремленому підрозділі шахта «ОСОБА_2 рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» - не зараховані до загального та пільгового стажу через не перереєстрацію, на підконтрольній Українській владі території, зазначених підприємств.
З трудової книжки серія БТ-І №5133744 позивача вбачається, що він з 04.07.1984 року по 08.04.1991 року працював на підприємстві Відокремленому підрозділі шахта «ОСОБА_2 рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» за професіями, що відносяться до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, що підтверджується записами №12,13,14,15,16,17,18 трудової книжки.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах,передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналіз наведених норм свідчить, що обчислення страхового стажу за спірні періоди роботи позивача, має проводитись в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначається статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі Порядок № 637).
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005року №383 затверджений Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Слід зазначити, що трудова книжка ОСОБА_1 містить записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву.
Отже, в даномувипадку факт роботи позивача у періоди з 04.07.1984 р. по 08.04.1991 р. року підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства та в період, коли на території їх розміщення діяли органи державної влади,ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.
Крім того, законодавство України передбачає персоніфікований облік відомостей, що використовуються для визначення права на пенсію кожної людини з урахуванням результатів її трудової діяльності. Ведеться облік того, як кожен громадянин тапідприємство сплачують страхові внески в Пенсійний фонд України, а також які права на пільгове пенсійне забезпечення має кожен працівник.
У централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особувідкривають електронну персональну облікову картку. У ній, починаючи з 2000 року, накопичуються всі дані про заробіток, страхові внески в Пенсійний фонд, а також відомості про стаж роботи з усіх місць роботи та інші дані, потрібні для правильного призначення пенсій. Звіти в систему персоніфікованого обліку подають страхувальники, тобто роботодавці, особи, які працюють на спрощеній системі оподаткування, та самозайняті особи. Держреєстр зберігає повну інформацію.
З урахуванням наведеного встановлено, що пенсійних орган, занаявності належним чином оформленої трудової книжки позивача та відомостей з системи «Персоніфікованийоблік», не мав правових підстав відмовляти позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Крім того, сумніви відповідача, щодо можливості призначення пенсії тільки зазаписами у трудовій книжці неґрунтується набудь-якому нармотивному акті, оскільки Закони №1058, 1788 неконституційними не визнавались, навіть у підзаконних нормативних актах невизначено про те, щот рудова книжка «не містить відомостей про «спеціальний стаж» роботи».
Стосовно твердження відповідача, що для підтвердження стажу роботи позивачем було надано довідки підприємствами, які знаходиться в населеному пункті, на території якого органидержавноївлади не здійснюють свої повноваження, які не можуть бути враховані для перерахунку пенсії, оскільки ці довідки згідно чинного законодавства України не є дійсними, не є вірним, виходячи з наступного.
У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамкахсвоєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи,що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україноювідповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язанівраховуватипрактику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашкута інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена врішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».
Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законноюВладою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».
На підставі викладеного в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову.
Наведені вище обставини свідчать, що відповідачем, при прийнятті рішення порушено принцип пропорційності щодо дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав особи на пенсійнезабезпеченняособи, яке гарантується ст. ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія.
З урахуванням вимог законодавства України про пенсійне забезпечення, а також встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до переконання, що не зараховуючи ОСОБА_1 періоди роботи: з 04.07.1984 р. по 08.04.1991 р. на Відокремленому підрозділі шахта «ОСОБА_2 рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» до загального та пільгового стажу, відповідач діяв всупереч законодавству в сфері пенсійного забезпечення, необґрунтовано. А отже рішення відповідача, що оскаржується, є незаконним, та таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м. Авдіївці Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 09 листопада 2017 року у справі № 242/2900/17 - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 09 листопада 2017 року у справі № 242/2900/17 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 20 грудня 2017 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
ОСОБА_3