20 грудня 2017 року справа №236/3081/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Лиман Донецької області на постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 09 листопада 2017 року в справі № 236/3081/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Лиман Донецької області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати противоправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Лиман Донецької області за № 92 від 06.10.2017 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Лиман Донецької області здійснити з 01.09.2017 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної ОСОБА_1, з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від сукупного оподаткованого доходу, у тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідки від 26 грудня 2016 року № 01/01-896, виданої відділом культури і туризму Краснолиманської міської ради;
- провести індексацію недоодержаної пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 09 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії як державному службовцю, виходячи з сум надбавок, премій, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем, скасовано рішення № 92 від 06.10.2017 та зобов'язано пенсійний орган провести такий перерахунок пенсії починаючи з 01.09.2017. В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що здійснити перерахунок пенсії позивачу немає жодних законних підстав, оскільки ст. 33 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII визначено складові частини заробітної плати державних службовців, а саме: посадовий оклад, премія, доплата за ранг, надбавка за вислугу років на державній службі та інші надбавки. Таким чином, за відсутності матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань в переліку складових заробітної плати державного службовця, пенсійний орган правильно розрахував розмір пенсії ОСОБА_1, підстави для проведення перерахунку відсутні.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Лиман Донецької області (далі - відповідач, пенсійний орган) та з 07 серпня 2013 року отримує пенсію, призначену відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993. Під час визначення розміру пенсії відповідачем не було враховано суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.
11 вересня 2017 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії та включення до її розміру зазначених виплат.
У відповідь на заяву ОСОБА_1 відповідач рішенням від 06 жовтня 2017 року № 92 відмовив в проведенні перерахунку з мотивів не передбачення ст. 33 Закону України «Про державну службу» таких складових заробітної плати як матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.
З вказаним рішенням позивач не погодився, внаслідок чого був змушений звернутися до суду із позовом, в якому зазначає, що пенсійний орган всупереч вимогам чинного законодавства відмовив у включенні до розміру заробітної плати, з якої обчислено пенсію, усіх виплат, з яких сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу), пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80% від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Частиною першою статті 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Довідкою від 26 грудня 2016 року № 01/01-896, наданою Відділом культури і туризма Лиманської міської ради Донецької області підтверджено, що на всі виплати ОСОБА_1 нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
За змістом наведених норм отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Такої позиції дійшов і Верховний Суд України в постанові від 20.02.2012 у справі № 21-430а11.
Крім того, суд зазначає, що в 2017 році позивач звернувся до відповідача не за новим перерахунком розміру пенсії в розумінні ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, а за відновленням своїх прав, порушених при призначенні пенсії, під час якого при обчисленні розміру заробітної плати для призначення пенсії були враховані не всі її складові.
Суд апеляційної інстанції не приймає доводів апелянта щодо набрання з 01 травня 2016 року чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015, у зв'язку із чим втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, оскільки, як вже було зазначено, порушення права позивача на отримання пенсії в належному розмірі відбулось у 2013 році.
Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 11.09.2017, то перерахунок пенсії з урахуванням приписів ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV має бути здійснений з 01.09.2017.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Лиман Донецької області на постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 09 листопада 2017 року в справі № 236/3081/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Лиман Донецької області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 09 листопада 2017 року в справі № 236/3081/17 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст.ст. 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів М. Г. Сухарьок
ОСОБА_2
ОСОБА_3