Справа: № 369/2507/17 Головуючий у 1-й інстанції: Усатов Д.Д. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
14 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2017 року позовна заява залишена без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст.155 КАС України за повторне неприбуття позивача у судове засідання.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, як таку, що постановлена із порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду іншим складом суду.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, мотивами оскаржуваної ухвали суду першої інстанції є те, що позивач не з'явився у судові засідання призначені на 30.08.2017 та 02.10.2017, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що 30.08.2017 він з'явився у судове засідання, однак воно не відбулось з підстав перебування судді у відпустці, а про судове засідання на 02.10.2017 позивача повідомлено не було.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.
Як свідчать матеріали справи, про судове засідання призначене на 30.08.2017 позивач ОСОБА_2 повідомлений належним чином, що підтверджується його розпискою (а.с. 42).
30.08.2017 секретарем було складено довідку про те, що справу знято з розгляду в зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Твердження суду, що 30.08.2017 позивач не з'явився в судове засідання є безпідставним, оскільки головуючий суддя перебував у відпустці та міг встановити особи тих, хто прибув у судове засідання.
Також колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи є повістка про виклик до суду позивача в судове засідання на 12 год. 15 хв. 02.10.2017, проте відсутнє підтвердження належного повідомлення позивача про це судове засідання, оскільки відсутня розписка позивача про отримання цієї повістки.
Щодо довідки про доставку SMS-повідомлення про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 1 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Суд зазначене не врахував та не звернув уваги на те, що позивачем така заявка до суду не подавалась. Отже, підстав для повідомлення учасника процесу SMS-повідомленням у суду не було, а тому таке повідомлення позивача не можна вважати належною фіксацією того, що він був повідомлений про дату судового розгляду.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зі змісту п. 25 рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2011 року у справі "Жук проти України", яке підлягає застосуванню відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки 30.08.2017 судове засідання не відбулось з підстав перебування судді у відпустці, а про судове засідання призначене на 02.10.2017 позивача не було належним чином повідомлено.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт у своїй апеляційній скарзі просить суд направити справу для продовження судового розгляду в іншому складі суду, однак, у відповідності до статті 15 КАС України, розподіл справ між суддями здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу, згідно з розділом IV глави 1 КАС України, і суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями визначати, в якому саме складі суду першої інстанції належить вирішення справи, а тому такі апеляційні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та постановляє нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2017 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки вона не перешкоджає подальшому провадженню у справі, проте згідно до ч. 2 ст. 211 КАС України заперечення проти неї можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 19.12.2017.