Провадження: 2/484/65/17
Справа: 484/2939/16-ц
13.12.2017 року. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Закревського В.І.
при секретарі - Ярославській С.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_4, автогаражний кооператив “Южний”, ОСОБА_5, - про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та скасування свідоцтва про право власності на гараж,
23.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_4, автогаражний кооператив “Южний”(далі -АГК «Южний») про визнання незаконним рішення ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області № 213 від 14.08.1996 року "Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту жителю м.Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК "Южний" та в частині зобов'язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК "Южний" ОСОБА_2 та скасуванню свідоцтва про право власності на гараж № 120 в АГК «Южний» по вул. Коротченко в м. Первомайську, виданого на ім'я ОСОБА_2 3 грудня 1996 року на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області №213 від 14.08.1996року «Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14.05.1975року ОСОБА_3 міськкомгоспом йому було видано дозвіл № 167 на проведення будівельних робіт з будівництва гаражу розміром 3,5 на 6м на присадибній ділянці по вул. Коротченко, 15 в м.Первомайську Миколаївської області. На підставі вказаного дозволу позивач розпочав будівельні роботи, які у 1977 році фактично були закінчені. Вказаний гараж не був введений в експлуатацію, а тому відповідно і не оформлене на вказаний об'єкт нерухомого майна право власності. Позивач вказує, що факт побудови спірного гаражу підтверджується рішенням Первомайського міського суду Миколаївської області від 1.12.1979р., відповідно до котрого встановлено порядок користування даним гаражем між позивачем та його колишньою дружиною ОСОБА_6, а саме вказаним рішенням Первомайського міського суду Миколаївської області від 11.12.1979 року у справі № 2-1147/79 йому було присуджено гараж, а його дружині -підвал цього гаражу. У вказаному рішенні, на думку позивача, чітко встановлено, що сторонни, а саме позивач та третя особа по даній справі ОСОБА_4 побудували собі гараж по вул. Коротченко в м.Первомайську Миколаївської області, який є їхньою спільною власністю подружжя.
В 1987 році колишня дружина ОСОБА_6 і ОСОБА_2 уклали шлюб та почали проживати разом, останній почав використовувати спірний гараж для свого автомобіль. На вимогу позивача звільнити спірний гараж ОСОБА_2 постійно обіцяв, але продовжував ним користуватися.
В 1988 році внаслідок стоворення гаражного кооперативу "Южний" та у зв'язвку зі зміною планування гаражів змінився номер побудованого позивачем гаражу з № 115 на № 120.
В квітні 2011 року позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради № 213 від 14.08.1996 року "Про затвердження актів прийому в екслуатацію закінчених будівництвом об'єктів" отримав Свідоцтво про право власності на спірний гараж від 03.12.1996 року.
Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 будь-якого права на введення в експлуатацію та жодних правових підстав для набуття права власності на спірний гараж не має, та стверджує, що поскільки на його, позивача по справі ОСОБА_1, ім'я було надано дозвіл на проведення будівельних робіт, а відповідно і тим самим в свою чергу надано право на введення в експлуатацію побудованого ним спірного гаражу, а тому рішення ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області № 213 від 14.08.1996 року "Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту жителю м.Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК "Южний" та в частині зобов'язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК "Южний "ОСОБА_2 є протиправним і повинно бути визнано незаконним.
Також в заявленому позові позивач ОСОБА_1 просив скасувати свідоцтво про право власності на гараж № 120 в АГК «Южний» по вул. Коротченко в м. Первомайську, видане на ім'я ОСОБА_2 3 грудня 1996 року на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області №213 від 14.08.1996року «Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 підтримали позов, з підстав, вказаних в позовній заяві, просили визнати незаконним рішення ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області № 213 від 14.08.1996 року "Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту жителю м.Первомайска ОСОБА_2 на гараж в АГК "Южний" та в частині зобов'язання міського комітету житлово-комунального господарства видати всідоцтво на право власності на гараж в АГК "Южний" ОСОБА_2 В частині позовних вимог про скасування свідоцтва про право власності на гараж № 120 в АГК «Южний» по вул. Коротченко в м. Первомайську, виданого на ім'я ОСОБА_2 3 грудня 1996 року на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області №213 від 14.08.1996року «Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» позивач та його представник відмовились, поскільки в процесі розгляду даної справи в суді було встановлено, що на даний час відповідач ОСОБА_2 провід вічудження спірного гаражу ОСОБА_5, котрий і являється власником даного спірного гаражу на даний час.
Також в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що був членом АГК «Южний» до 1989 року, а в 1989 році своє членство в АГК переуступив на користь доньки ОСОБА_8, будь які письмові докази його членства в АГК «Южний» відсутні.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, вказавши, що право власності на даний гараж отримав з законних підстав, між позивачем та ним стосовно даного гаража були уже багаторазові судові розгляди і приймалися рішення різними судовими інстанціями і всі рішення не на користь позивача. Дійсно він, відповідач по справі ОСОБА_2, законно отримав гараж у власність, фактично придбав його у своєї дружини ОСОБА_4 - колишньої дружини позивача, був членом автогаражного кооперативу, на той час мав всі дозвільні і правовстановлюючі документи, на даний час гараж продав, власником даного гаража являється ОСОБА_9, котрий і прийнятий в члени АГК.
Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог через те, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до суду. Відповідач обгрунтовує заяву тим, що предметом позову є рішення ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області № 213, виданого 14.08.1996 року та Свідоцтво про право влансності на гараж, видане 03.12.1996 року, а позивачу було відомо про існування вказаних документів ще з 2012 року, тому останній повинен був звернутися до суду із вказаним позовом в межах строку загальної позовної дачності, тобто в межах трьох років.
Третя особа по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні погодилась з позовом, просила його задовольнити з тих підстав, що вказані в позовній заяві позивача.
Представник третьої особи автогаражного кооперативу "Южний" ОСОБА_10О в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, показав, що за час його головування в АГК з 2004 року саме відповідач ОСОБА_2 являвся членом АГК «Южний» і користувався гаражем №120, сплачував всі необхідні платежі. відповідно до переданий йому від попереднього голови АГК протоколів АГК «Южний», а саме протоколу №19 від 10.02.1990р. відповідача ОСОБА_2 було прийнято в члени АГК «Южний» замість Белоусової. Позивач ОСОБА_1 за час його, ОСОБА_11, головування в АГК не був членом АГК «Южний» та з тих протоколів, котрі йому передані від попереднього голови АГК, не вбачається, що позивач ОСОБА_1 був членом АГК «Южний».
В 2014р. відповідач ОСОБА_2 продав гараж №120 ОСОБА_9, котрого і було прийнято в члени АГК «Южний».
Ухвалою суду від 13.06.2017р. за клопотанням представника позивача залучено ОСОБА_9 до даної справи в якості співвідповідача.
Співвідповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив що купив у ОСОБА_2 гараж №120 в АГК «Южний» в 2014році, повністю сплатив обумовлену вартість даного гаражу, в зв'язку з придбанням гаражу був прийнятий в члени АГК «Южний».
Заслухавши пояснення сторін, представників третіх осіб, свідків, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3.ст.10 , ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і такі докази подаються сторонами, однак доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази повинні бути належними та допустимими, як того вимагають ст.ст. 58,59 ЦПК України.
Судом встановлено, що 14.05.1976 року ОСОБА_1 ОСОБА_3 міськкомгоспом було видано дозвіл № 167 на виконання будівельних робіт по спорудженню гаражу розміром 3,5х6,0 м по вул. Коротченко, 15 в м. Первомайську. Будь-які інші документи, які свідчать про те, що будівництво або розпочато, або завершено, що гараж прийнятий в експлуатацію і оформлено право власності на нього за позивачем -відсутні. Також не визнано рішенням суду право власності на гараж за ОСОБА_1 ОСОБА_7 право власності не зареєстроване в МБТІ.
Рішенням ОСОБА_3 міського народного суду № 2-1147/1979 р. від 11.12.1979 року також не визнано право власності на зазначений гараж ані за ОСОБА_1, ані за його дружиною. Встановлено порядок користування гаражем, при цьому не зазначено, де він знаходиться, кому належить, яка його площа тощо.
Також суду не надані будь-які докази того, що ОСОБА_1 являвся членом АГК “Южний”.
Таким чином, відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 збудував гараж в АГК “Южний” або іншим чином придбав його у власність. Крім того, він не був членом АГК “Южний”.
Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 27.12.2012 року, що набрало законної сили встановлено, що рішенням № 419 від 18.06.1985 року виконкому ОСОБА_3 міської ради народних депутатів “Про організацію автогаражного кооперативу “Южний”на підставі матеріалів загальних зборів володільців індивідуального транспорту вирішено затвердити протокол № 1 від 13.04.1985 року загальних зборів АГК, затверджено список індивідуальних автоволодільців, які увійшли до складу кооперативу. При цьому а ні ОСОБА_1, а ні ОСОБА_2 не включені до такого списку. Також серед номерів гаражів відсутні № 115 та № 120. Пунктом 5 зазначеного рішення зобов'язано володільців гаражів, збудованих на території кооперативу “Южний”вступити в кооператив, та попереджено їх, що інакше Виконком міської ради буде змушений вимагати від володільців гаражів звільнити ділянку, належну кооперативу “Южний”.
Тобто, на момент отримання позивачем дозволу на будівництво гаражу, АГК “Южний” ще не існувало, оскільки згідно вказаного вище рішення такий кооператив створений лише у 1985 році. Однак, як видно з матеріалів справи, позивач не вчинив жодних дій щодо вступу в кооператив, завершення будівництва і реєстрації права власності на гараж. Він не писав відповідної заяви про вступ у кооператив, не вніс вступний внесок, не сплачував визначених установчими документами кооперативу внесків та податок на землю, як це передбачено п.п.4.4, 4.7 Статуту АГК. Жодних доказів на підтвердження такого суду не надано, а відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести перед судом обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення.
Як видно з журналу обліку членів АГК “Южний”, членом АГК являвся ОСОБА_2, як володілець гаражу № 120 у секторі 4 згідно протоколу № 19 засідання правління АГК “Южний”від 10.02.1990 року, пунктом 2 якого його прийнято у кооператив замість Бєлоусової.
На підставі зазначеного протоколу рішенням № 390 від 19.11.1991 року виконкому ОСОБА_3 міської ради “Про включення громадян в авто-гаражні кооперативи” ОСОБА_2 був включений до АГК “Южний”.
ОСОБА_12 прийняття в експлуатацію, затвердженого рішенням виконкому ОСОБА_3 міської ради № 213 від 14.09.1996 року прийнято в експлуатацію гараж ОСОБА_2 в АГК “Южний”площею 24 кв.м. 02.12.1996 року складено технічний паспорт гаражу № 120, належного ОСОБА_2, а 03.12.1996 року ОСОБА_2 видане свідоцтво про право власності на гараж № 120 в АГК “Южний”в м. Первомайську. Проведена таким чином реєстрація права власності на гараж за ОСОБА_2 відповідає вимогам Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 03.12.1995 року № 56, зареєстрованого в Мінюсті України 19.01.1996 року за № 31/1056, які діяли на той час. При цьому земельна ділянка, на якій розташований гараж ОСОБА_2 на підставі рішення № 453 від 21.10.1987 року виконкому ОСОБА_3 міської ради “Про відведення земельних ділянок під авто-гаражні кооперативи”належить АГК “Южний”. Крім того, з технічного паспорту на спірний гараж вбачається, що рік його будівництва -1990 р.
Правовідносини, щодо яких виник спір між сторонами, виникли та існували з 1976 рік отримання дозволу на будівництво ОСОБА_1 до грудня 1996 року, коли ОСОБА_2 отримав гараж у власність. Таким чином, до вказаних правовідносин слід застосовувати законодавство, що діяло на той час, а саме ЦК УРСР, Закон “Про власність”, Закон “Про кооперацію в СРСР”.
Оцінивши надані суду докази, враховуючи роз'яснення, надані у постановах Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.23.1995 року “Про судову практику у справах за позовами про захист права власності”та № 5 від 28.06.1991 року “Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів”, суд вважає, що відсутні будь-які передбачені ЦК УРСР, Законом “Про власність” та Законом “Про кооперацію в СРСР”підстави для визнання незаконним рішення ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області № 213 від 14.08.1996 року "Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту жителю м.Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК "Южний" та в частині зобов'язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК "Южний" ОСОБА_2 та скасуванню свідоцтва про право власності на гараж № 120 в АГК «Южний» по вул. Коротченко в м. Первомайську, виданого на ім'я ОСОБА_2 3 грудня 1996 року на підставі рішення ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області №213 від 14.08.1996року «Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Довідки від 16.08.2011р, видані головою АГК “Южний” ОСОБА_10 (а.с. 56 та 62 ) не являються легітимними доказами, оскільки по-перше, містять інформацію, яка не відповідає дійсності, перекручують існуючи факти, видані з перевищенням наданих голові АГК повноважень. Так, довідка № 4 від 16.08.2011 року про те, що володільцями гаражу № 120 являються ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на підставі рішення суду № 2-1147/1979 року, явно видана з перевищенням повноважень, оскільки таким судовим рішенням встановлено порядок користування гаражем без адреси, номеру, належності до будь-якого АГК, таким рішенням не визнано право власності на гараж. Довідка без номеру і дати взагалі написана почерком ОСОБА_1, у ній міститься аналогічна інформація, хоча в даний час такої людини як ОСОБА_6 не існує, вона не є членом кооперативу і ніколи ним не була.
Оскільки відмовлено в позові позивачу, який звільнений від оплати судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України такі витрати в наданій справі слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_4, Авто-гаражний кооператив “Южний”; ОСОБА_5, про визнання незаконним рішення ОСОБА_3 міської ради Миколаївської області № 213 від 14.08.1996 року "Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту жителю м.Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК "Южний" та в частині зобов'язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК "Южний "ОСОБА_2 - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.