20 грудня 2017 року
Справа № 489/5566/15-ц
Номер провадження 4-с/489/60/17
20 грудня 2017 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
секретаря - Сироватки Т.О.,
за участю:
представника скаржника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області,
У вересні 2017 р. ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
Вказувала на те, що 31.08.2017 р. її представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження по справі №489/5566/15-ц, внаслідок чого їй стало відомо про те, що державним виконавцем проведена оцінка арештованого майна скаржниці. Проте, на її переконання вказана оцінка майна є суттєво заниженою. Відповідно скаржниця вважає дії державного виконавця по використанню визначенної вартості майна відповідно до звіту про оцінку майна - неправомірними.
Посилаючись на вищевикладене, скаржниця просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Центрального ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області ОСОБА_3 по визначенню вартості автомобілю марки MERCEDES-BENZ, номер державної реєстрації ВЕ 8777 АН, модель ML350, рік випуску 2008, колір чорний, належного на праві власності боржнику ОСОБА_2, відповідно до звіту про оцінку майна вих.. № 2062-МК від 11.07.2017 р., виконаного оцінювачем ТОВ «Українська експертна група» ОСОБА_4; визнати протиправними дії державного виконавця Центрального ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області ОСОБА_3 по визначенню вартості автомобілю марки BMW, номер державної реєстрації ВЕ 2145 ВС, модель X5 3.0 D, рік випуску 2011, колір сірий, належного на праві власності боржнику ОСОБА_2, відповідно до звіту про оцінку майна вих.. № 2063-МК від 10.08.2017 р., виконаного оцінювачем ТОВ «Українська експертна група» ОСОБА_4
Представник скаржника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Інші учасники у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином.
Представник ДВС, згідно письмових заперечень просив відмовити у задоволенні вимог посилаючись на їх безпідставність.
Вислухавши пояснення , дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
13.1.2015 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було винесено Рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллана», ОСОБА_2, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліон» про стягнення в солідарному порядку заборгованості по кредитному договору, відповідно до якого позовні вимоги задоволено частково. А саме стягнуто з ОСОБА_2, як солідарного боржника по кредитному договору від 03.04.2013 № 27480-83, укладеному між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еллана», заборгованість яка складається з 300000,00 грн. заборгованості по кредиту, 40750,01 грн. процентів, 1000,00 грн. пені та 79199,99 інфляційних, всього 420950,00 грн. (чотириста двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.); стягнуто з ОСОБА_5, як солідарного боржника по кредитному договору від 03.04.2013 № 27480-83, укладеному між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еллана», заборгованість яка складається з 300000,00 грн. заборгованості по кредиту, 40750,01 грн. процентів, 1000,00 грн. пені та 79199,99 інфляційних, всього 420950,00 грн. (чотириста двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.). Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 3009,06 грн. (три тисячі дев'ять гривень 06 грн.). У іншій частині вимог - відмовлено.
12.03.2016 р. судом видано виконавчі листи по зазначеній справі.
Згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Згідно ч. 5 ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» за недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо сторони не згодні із результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку .
В той же час законодавство не передбачає повноважень державного виконавця самостійно, або за зверненням боржника рецензувати звіт про оцінку майна, виконаний уповноваженою особою.
Отже, дослідивши всі надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що державним виконавцем виконавчі дії в межах виконавчого провадження вчинялись у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».
Також судом з'ясовано, що фактично ОСОБА_2 не погоджується із звітом про оцінку майна, в межах оскарження дій державного виконавця в частині використання вказаного звіту.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що державний виконавець дотримувався вимог передбачених Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає, що заявлені вимоги необґрунтовані та в їх задоволенні необхідно відмовити через невірно обраний спосіб захисту.
На підставі ст. 447 ЦПК України, ст.ст. 13,18 ЗУ «Про виконавче провадження» суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Н.С. Тихонова