Номер провадження 2-а/754/497/17
Справа №754/5768/17
Іменем України
14 грудня 2017 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Галась І.А.
за участю секретаря - Моторенко К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що нею 12.04.2017 було подано до канцелярії Відділу клопотання про витребування інформації, в якій вона просила винести постанову та витребувати від правоохоронних органів інформацію про наявність проваджень щодо боржника за кримінальними правопорушеннями, а також надати вказану постанову наручно позивачу. Після ознайомлення представником позивача з матеріалами виконавчого провадження №ВП53221858, які знаходяться у Відділі, 28.04.2017 постанови за результатом розгляду вищевказаного клопотання виявлено не було. На підставі викладеного позивачка звертається до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у неприйняття державним виконавцем Гаспаряном Р.Г. рішення у формі постанови за клопотанням про витребування інформації від 12.04.2017; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийняти рішення у формі постанови за вищевказаним клопотанням.
Позивачка ОСОБА_2 та її представник у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у своїй заяві представник позивачки просить розглядати справу в їх відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності позивачки та її представника, за наявних у справі матеріалів.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання належним чином повідомленого представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Судом встановлено, що позивачка 12.04.2017, з метою захисту інтересів стягувача в рамках виконавчого провадження №ВП53221858, звернулася до відповідача із клопотанням про витребування інформації від правоохоронних органів про наявність проваджень за кримінальними правопорушеннями відносно боржника. Також у вказаному клопотанні просила наручно надати їй постанову за результатами розгляду клопотання.
Позивачка у своїй позовній заяві вказує, що 28.04.2017 її представник був ознайомлений із матеріалами виконавчого провадження, але при цьому постанова за результатами розгляду її клопотання про витребування інформації 12.04.2017 була відсутня.
Згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Відповідно до п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів - частина перша статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.
У даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, те, що державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження за клопотанням стягувача про витребування інформації щодо боржника не прийнято будь-якого рішення. Представник відповідача у судове засідання за викликами до суду не з'явився, матеріали виконавчого провадження за запитом суду не надав.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві вчинив бездіяльність щодо не прийняття рішення за клопотанням сторони виконавчого провадження про витребування інформації.
Отже, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ч.10 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження» та ст.ст. 6, 9, 17, 158-163, 167, 181, 185-186 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, щодо не прийняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 про витребування інформації від 12.04.2017.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийняти рішення за клопотанням ОСОБА_1 про витребування інформації від 12.04.2017.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Суддя: