Номер провадження 2-а/754/947/17
Справа №754/14576/17
Іменем України
14 грудня 2017 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до відповідача Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ЛОУПФУ в м. Києві) про зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовує наступним.
Позивач перебуває на обліку в ЛОУПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком як науковий працівник, відповідно до ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність».
28.08.2017 року позивач звернувся до ЛОУПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26.10.2017 року листом №16016/14/А-1274 відповідач повідомив позивача, що при призначенні позивачу пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем буде застосовано показник середньої заробітної плати у галузях економіки України за 2007 рік, посилаючись на ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому проводити розрахунок пенсії недоцільно, оскільки при переведенні розмір пенсії позивача зменшиться.
Однак, на думку позивача, в даному випадку відбувається перехід з пенсії за віком, призначеної за ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність» на пенсію за віком на умовах, визначених ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто, умови й порядок обчислення цих пенсій визначені різними законодавчими актами, а тому при призначенні позивачу пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для її розрахунку має застосовуватись саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, згідно ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач вимушений був звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
13.12.2017 року до суду надійшли заперечення сторони відповідача проти позовних вимог ОСОБА_1, відповідно до яких ЛОУПФУ в м. Києві через представника просить відмовити в задоволенні адміністратвиного позову, посилаючись на наступне.
Позивач перебував на обліку в ГУПФУ в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність», призначену до 2007 року. Відповідно до ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата за період страхового стажу, зазначеного в ч.1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Виключення є лише у разі, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. При переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» для призначення пенсії (за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії).
Отже, при переведенні позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до ЗУ « Про наукову та науково-технічну діяльність», на пенсію за віком за ЗУ «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» він має право на врахування страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії за вислугу років та обчислення пенсії з урахуванням заробітку за період, визначений ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, при цьому буде застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час перерахунку попереднього виду пенсії.
Відповідач також зазначає, що, згідно з ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З огляду на викладене, ЛОУПФУ в м. Києві через представника вважає, що з його боку відсутні неправомірні дії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Згідно з п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в ЛОУПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком як науковий працівник, відповідно до ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність».
28.08.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Листом ЛОУПФУ в м. Києві №16016/14/А-1274від 26.10.2017 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком та повідомлено останнього про те, що при призначенні пенсії за віком застосовується показник середньої заробітної плати у галузях економіки України за 2007 рік, посилаючись на ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому проводити розрахунок пенсії недоцільно, оскільки при переведенні розмір пенсії позивача зменшиться.
Позивач вважає відмову відповідача у призначенні пенсії за віком на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік при призначенні пенсії за віком неправомірним.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дотримуючись вимог Конституції України, суд вважає за необхідне розглядати справу на підставі законодавства України в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст. 37 ЗУ «Про накуову та науково-технічну діяльність», держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.
Частиною 1 ст. 9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп=Зс х (Ск:К), де:
- Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
- Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ч.3 ст. 45 цього Закону, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку пенсії за віком позивачу був застосований показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік.
Однак, даний розрахунок відповідачем проведений неправомірно, оскільки позивач звернувся до нього із заявою про призначення йому іншої пенсії за іншим Законом. А тому посилання відповідача на ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є помилковим, оскільки даним положенням регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Аналогічні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року по справі №21-612а14 та від 09.06.2015 року по справі №21-550а15.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Так, позивачу було призначено пенсію за віком, відповідно до ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», він звернувся вперше.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної категорії справ відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.
Враховуючи викладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджуються дослідженими письмовими доказами, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 18 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
З огляду на вищезазначене, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Конституції України, ст.ст. 2, 11, 18, 71, 87, 99, 104, 160-163, 183-2, 254, 256 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», Законом України «Про судовий збір», з урахуванням правових висновків Верховного Суду України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014, 2015, 2016 роки, згідно з ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 28.08.2017 року.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: