Єдиний унікальний номер 725/4565/17
Номер провадження 2/725/911/17
13.12.2017 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді О.І. Галичанського ,
при секретарі Симик І.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з вище вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів на користь банку заборгованість у розмірі 842261,12 гривень.
В обґрунтування вказаних вимог посилався на те, що відповідно до кредитного договору №2106-006/07 від 15.11.2007 року ВАТ « ВіЕйБі Банк" надав ОСОБА_3 кредит у сумі 31625,94 доларів США на придбання автомобіля.
Відповідно до умов даного договору за користування кредитними коштами було встановлено плату в розмірі 10 відсотків річних, а за обслуговування кредиту щомісячна плата у вигляді комісії у сумі 207,62 гривень, що становить 0,13 відсотки від суми отриманого кредиту.
Додає, що 10.10.2008 року між сторонами було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору, яким визначено розмір плати за користування кредитними коштами на рівні 17,5 відсотків річних.
З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 15.11.2007 року, за умовами яких, поручитель поручається перед кредитором за належне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та зобов'язується нести з боржником солідарну відповідальність у разі порушення ним умов договору.
Вказував на те, що позичальник належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 842 261,12 гривень.
Враховучи обставини справи , просить стягнути з відповідачів вказану суму заборгованості.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Вказував на те, що з відповідачів слід стягнути заборгованість відповідно до розрахунку, який міститься у матеріалах справи.
Справа слухалась у відсутності відповідачів, які були належним чином повідомленні судом про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили та не направили відповідного мотивованого клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у їх відсутності.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 169 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки представник позивача не заперечував проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідачів, суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень окрім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Згідно ч.1, 2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 15.11.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір ( а/с 8-12).
У відповідності до п. 1.1, п. 1.2, вказаного кредитного договору, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 31625,94 доларів США для придбання автотранспортного засобу марки « Mitsubishi» строком до 14.11.2014 року зі сплатою 10 відсотків річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення належного виконання боржником вищевказаного договору, між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки (а.с.17), відповідно до умов якого ОСОБА_4 солідарно відповідає перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, згідно кредитного договору .
За змістом п. 3. 1 вказаного договору поруки, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно з ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Зі змісту наведеної норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов»язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобовязання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобовязання боржником шляхом відшкодування у грошовій формі того, що не було виконане боржником.
Відповідно до вимог ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобовязання; договір поруки не створює обов»язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором; в договорі поруки кредитор наділений лише правами, а поручитель обов»язками; у разі невиконання боржником основного зобов»язання, забезпеченого порукою, поручитель зобов»язується виконати борг боржника замість останнього; обов»язок поручителя полягає не лише у виконанні обов»язку замість боржника, а у відшкодуванні збитків, завданих невиконанням обов»язку боржником.
Як передбачено ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені, штрафу).
У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник належним чином своїх зобов'язань за договором не виконувала та банком нараховано заборгованість за кредитним договором в сумі 842 261,12 гривень, з розрахунку мінус заборгованість, стягнута за рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14.06.2010 року (а/с 3-5).
Оскільки відповідачі до суду не з»явились для доведення неточності нарахованої заборгованості , суд приходить до висновку , що підлягає стягненню заборгованість по розрахунку , наданому представником позивача.
Частиною 2 ст. 1048 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Крім того, наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 554 ЦК передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
За змістом договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, процентів, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених у кредитному договорі.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 536, 549, 550, 554, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 64, 88, 169, 212-215, 218, 224, 294 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити .
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» заборгованість за кредитним договором № 2106-006/07 від 15 листопада 2007 року у розмірі 842 261,12 грн. (вісімсот сорок дві тисячі двісті шістдесят одна гривня дванадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його виніс, за письмовою заявою відповідача,поданою ним протягом десяти днів з дня отримання його копії
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О. І. Галичанський