Справа № 296/11594/15-ц
2/296/232/17
"29" листопада 2017 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого-судді Галасюка Р.А.,
секретаря Могилевець В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 327 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Першої житомирської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Першої житомирської державної нотаріальної контори та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила визнати недійним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 28.12.2010року державним нотаріусом Першої житомирської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 (спадкова справа №1064/2008 рік, зареєстровано в реєстрі за №6-480), згідно якого ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 25.11.2008 року померла ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно.
26.04.2006 року, ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого заповідала все, належне їй на момент смерті, майно - внуку ОСОБА_2. При цьому, єдиною ідентифікуючою ознакою особи, на користь якої складено заповіт, було визначення ступеню родинних відносин зі спадкодавцем - «внук». Зазначає, що відповідач не був онуком спадкодавця, оскільки запис про батька дитини було зроблено зі слів матері ОСОБА_5
28.12.2010 року, державним нотаріусом Першої житомирської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3, було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (спадкова справа № 1064/2008 рік, зареєстровано в реєстрі за № 6-480), згідно якого ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4.
Також позивач звертає увагу суду на те, що 07.04.2014 року рішенням Коростенського міськрайонного суд Житомирської області в справі № 279/921/14-ц за заявою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2, заінтересована особа Виконавчий комітет Житомирської міської ради про встановлення факту родинних відносин було вирішено: «Вважати встановленим факт родинних відносин про те, що ОСОБА_6, який помер 23 квітня 2006 року - являється батьком ОСОБА_7, 30 вересня 1998року народження» та 21.09.2016 року вказане рішення було скасовано Апеляційним судом Житомирської області, а заяву залишено без розгляду.
Вважає, що, оскільки відповідач не є онуком померлої ОСОБА_4 та й взагалі не є її родичем, він не мав права на спадкування, а отже нотаріус не мав право видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю, з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти позову, просив застосувати строк позовної давності, оскільки предметом позову є свідоцтво про право власності за заповітом від 28.10.2010року, про яке позивач знала ще у 2010 році та на цій підставі відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач - Перша житомирська державна нотаріальна контора подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі їх представника.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши в сукупності зібрані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 25.11.2008 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії 1-ТП № 109383 від 28.11.2008 року (а.с.28).
Згідно заповіту від 26.04.2006року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за №1595, ОСОБА_4 все, належне їй на момент смерті майно, заповіла внуку ОСОБА_2.
28 грудня 2010 року державним нотаріусом Першої житомирської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_2. Згідно якого він прийняв спадщину, яка складається з: 2/3 частин житлового будинку №82, що знаходиться по вул..Шевченка в м.Житомирі.. У даному свідоцтві вказано: житловий будинок - шлакоблок, загальною площею 105,60 кв.м., в тому числі житловою - 61,70 кв.м.. До будинку належать: гараж літ. «Г», уборна літ. «У», огорожа №1,2, колодязь (а.с.198).
Рішенням Коростенського міськрайонного суд Житомирської області від 07.04.2014 року в справі № 279/921/14-ц за заявою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2, заінтересована особа Виконавчий комітет Житомирської міської ради про встановлення факту родинних відносин було вирішено: «Вважати встановленим факт родинних відносин про те, що ОСОБА_6, який помер 23 квітня 2006 року - являється батьком ОСОБА_7, 30 вересня 1998року народження».
21.09.2016 року ухвалою Апеляційного суду Житомирської області, рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.04.2014 року в справі № 279/921/14-ц за заявою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2, заінтересована особа Виконавчий комітет Житомирської міської ради про встановлення факту родинних відносин - було скасовано, заяву залишено без розгляду, оскільки з заяви вбачається спір про право.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до вимог ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК).
Стаття 1301 ЦК України визначає, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
За ст.66 Закону України «Про нотаріат», спадкоємець має право одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину, це саме той документ, який посвідчує права спадкоємця на спадкове майно, а саме перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця.
Відповідно до керівних роз'яснень абз.2,3 п.23 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним; визнання відмови від спадщини недійсною; визнання шлюбу недійсним; порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Таким чином, оскільки у суду відсутні будь які докази на підтвердження того, що відповідач - ОСОБА_2 є онуком померлої ОСОБА_4, тому суд вважає слід визнати недійсним зазначене у позові свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,30,60,61,88,209,212,213,215 ЦПК України, ст.ст.1218,1268,1301 ЦК України, ст.66 Закону України «Про нотаріат», суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Першої житомирської державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом задовольнити.
Визнати недійним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 28.12.2010року державним нотаріусом Першої житомирської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 (спадкова справа №1064/2008 рік, зареєстровано в реєстрі за №6-480), згідно якого ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243,60 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Cуддя Р. А. Галасюк