Справа № 824/389/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
13 грудня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,
за участю:секретаря судового засідання: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про стягнення пені,
В червні 2017 року підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" звернулося до суду з позовом до Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі Чернівецька ОДПІ) , Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області (далі ГУ ДКС у Чернівецькій області) про стягнення пені.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Чернівецька ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. В свою чергу, представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник ГУ ДКС у Чернівецькій області в судове засідання не з'явився, хоча відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, із наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.09.2016 року у справі №824/62/16-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 року, задоволено позов підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях: №0000151504 від 11.01.2016 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39312,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 19656,00 грн - форми "В1"; №0000141504 від 11.01.2016 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17035,00 грн.-форми "В4"; №0000961504 від 02.02.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 18353,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 9176,50 грн-форми "Р"; № НОМЕР_1 від 02.02.2016 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 103548,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 51774,00 грн-форми "В1"; №0002381504 від 09.03.2016 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 38917,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 19458,50 грн.-форми "В1"; № НОМЕР_2 від 09.03.2016 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 79620,00 грн.-форми "В4"; №0003061204 від 05.05.2016 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31671,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 15835,50 грн.-форми "В1"; № НОМЕР_3 від 05.05.2016 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 106908,00 грн.-форми "В4". А також обов'язано Чернівецьку ОДПІ виконати вимоги п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України щодо надання органу казначейства, у строки визначені Кодексом, висновки щодо відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 213448,00 грн (39312,00 грн по декларації за жовтень 2015 року, 103548,00 грн по декларації за листопад 2015 року, 38917,00 грн по декларації за грудень 2015 року, 31671,00 грн по декларації за лютий 2016 року).
Копію ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду №824/62/16-а Чернівецькою ОДПІ отримано 15.12.2016 року за вхідним номером №6182/9, що підтверджується супровідним листом від 09.12.2016 року №824/62/16-а/15393/2016.
Також, 26.04.2016 року Чернівецьким окружним адміністративним судом винесено постанову №824/2357/15-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівцях: №0016411504 від 10.09.2015 року, №0016421504 від 10.09.2015 року, №0016431504 від 10.09.2015 року; №0017591504 від 24.09.2015 року; №0017671504 від 25.09.2015 року; №0017801504 від 29.09.2015 року; №0018511504 від 08.10.2015 року; №0018521504 від 08.10.2015 року; №0019891504 від 05.11.2015 року; № НОМЕР_4 від 05.11.2015 року; № НОМЕР_5 від 07.12.2015 року та №0022041504 від 07.12.2015 року.
Копію ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду №824/2357/15-а Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області отримала 12.07.2016 року за вхідним номером №2830/9, що підтверджується супровідним листом від 07.07.2016 року №824/2357/15-а/8181/2016.
Разом з тим, згідно з виписками, відповідачем повернуто суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача лише 22.03.2017 року, 29.03.2017 року та 31.03.2017 року.
У зв'язку із вищевказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Державного бюджету України пені в розмірі 68813,18 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Чернівецькою ОДПІ при поданні до органу Державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету порушено строки, визначені ст.200 ПК України, а відтак дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), бюджетне відшкодування-це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
В силу п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.10 ст.200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно п.200.13 ст.200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Згідно п.200.15. ст.200 ПК України (в редакції, чинній до 01 січня 2017 року) у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Відповідно до п.п.60.1.4. п.60.1. ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно п.60.5. ст.60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Вищезазначене свідчить, що у день набрання законної сили рішенням суду про скасування податкового повідомлення-рішення, складеного за результатами камеральної перевірки, виникає зобов'язання з бюджетного відшкодування, та відповідно, сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом, а відтак є безпідставними посилання апелянта на те, що суми ПДВ, які є предметом оскарження, на даний час залишаються неузгодженими, оскільки триває процедура оскаржень сужових рішень по справах №824/62/16-а та № 824/2357/15-а в суді касаційної інстанції.
Пунктом 200.23 статті 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Отже, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення контролюючими органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.
Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.
Частиною першою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, пеня починає нараховуватися з моменту, коли бюджетне відшкодування набуває статусу заборгованості. З урахуванням вимог п.п.200.13, 200.15 ст.200 ПК України-це наступний день, після сплину встановлених податковим законодавством строків на направлення контролюючим органом висновку та перерахування органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банку, що його обслуговує.
Разом з тим, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені. Податковим кодексом України не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості з ПДВ, здійснюється лише після фактичного отримання платником податків суми такої заборгованості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 03 червня 2014 року №21-131а14 та наведена також в рішеннях Вищого адміністративного суду України - постанові від 17 листопада 2014 року №К/800/38736/14, ухвалі від 23 вересня 2014 року №К/800/36094/14.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України для нарахування пені застосовується ставка Національного банку України, встановлена на момент виникнення пені, а не в продовж усього терміну дії пені, як це зазначили представники податкового органу.
Так, Рішенням Правління Національного банку України від 23.06.2016 року №88-рш "Про розмір облікової ставки Національного банку України" установлено з 24.06.2016 року облікову ставку в розмірі 16,5 % річних.
Рішенням Правління Національного банку України від 08.12.2016 року №475-рш "Про розмір облікової ставки Національного банку України" установлено з 09 грудня 2016 року облікову ставку в розмірі 14 % річних.
Отже, для обчислення суми пені, яка підлягає стягненню необхідно застосувати наступний розрахунок: сума погашення боргу х кількість днів затримки сплати податкового зобов'язання: 100% х облікова ставка Національного банку України х 120% облікової ставки НБУ / кількість днів у календарному році.
Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях №0016411504 від 10.09.2015 року, №0016421504 від 10.09.2015 року, №0016431504 від 10.09.2015 року, №0017591504 від 24.09.2015 року, №0017671504 від 25.09.2015 року, №0017801504 від 29.09.2015 року, №0018511504 від 08.10.2015 року, №0018521504 від 08.10.2015 року, №0019891504 від 05.11.2015 року, №0019881504 від 05.11.2015 року, №0022031504 від 07.12.2015 року, №0022041504 від 07.12.2015 року, відповідно до вищезазначених правових норм вважаються відкликаними з моменту набрання ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду №824/2357/15-а від 30.06.2016 року законної сили то зобов'язання з бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях за березень 2015 року, травень 2015 року, липень 2015 року, червень 2015 року, серпень 2015 року та вересень 2015 року на загальну суму 467869,00 грн виникло у апелянта саме з цієї дати..
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що граничний термін перерахування суми бюджетного відшкодування 467869,00 грн. з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача є 26.07.2016 року (з урахуванням +5 робочих днів для подання висновку податковим органом та +5 операційних днів для перерахування коштів органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів).
Як встановлено з матеріалів справи, податковим органом не було своєчасно подано вказаний висновок і не було перераховано суми бюджетного відшкодування, а тому, в період з 27.07.2016 року по 22.03.2017 року (день фактичного відшкодування), сума 467869,00 грн рахувалась в статусі заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що згідно п.200.23 ст.200 ПК України, дає право позивачу за вказаний період, який становив 239 днів, нараховувати пеню на суму заборгованості бюджету та стягувати її.
Отже, внаслідок 239 денної затримки у виплаті позивачу бюджетного відшкодування, а саме з 27.07.2016 року по 22.03.2017 року (день фактичного відшкодування), у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені в порядку п.200.23 ст.200 ПК України на рівні 120% облікової ставки НБУ. Облікова ставка НБУ за вказаний вище період становить 16,5% річних.
З урахуванням зазначеного, розрахунок пені за період 27.07.2016 року по 22.03.2017 року року виглядає наступним чином: 467869,00 грн * 239 (днів) * 16,5% (річні) * 1,2 / 365 (днів у році) = 60658,89 грн.
Також, вважаються відкликаними у день набрання законної сили ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду №824/62/16-а від 01.12.2016 року, податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях: №0000151504 від 11.01.2016 року, №0000141504 від 11.01.2016 року, №0000961504 від 02.02.2016 року, №0000941504 від 02.02.2016 року, №0002381504 від 09.03.2016 року, №0002391504 від 09.03.2016 року, №0003061204 від 05.05.2016 року №0003081204 від 05.05.2016 року.
Таким чином, зобов'язання з бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях за жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року та лютий 2016 року на загальну суму 213448,00 грн. виникло з 15.12.2016 року. Отже, граничний термін перерахування суми бюджетного відшкодування 213448,00 грн з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача є 29.12.2016 року (з урахуванням +5 робочих днів для подання висновку податковим органом та +5 операційних днів для перерахування коштів органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів).
Як встановлено з матеріалів справи, податковим органом не було подано своєчасно вказаний висновок і не було перераховано суми бюджетного відшкодування, а тому, в період з 30.12.2016 року по 22.03.2017 року (день фактичного відшкодування), сума 213448,00 грн. рахувалась в статусі заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що згідно п.200.23 ст.200 ПК України, дає право позивачу за вказаний період, який становив 83 дні, нараховувати пеню на суму заборгованості бюджету та стягувати її.
Отже, внаслідок 83 денної затримки у виплаті позивачу бюджетного відшкодування, а саме з 30.12.2016 року по 22.03.2017 року (день фактичного відшкодування), у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені в порядку п.200.23 ст.200 ПК України на рівні 120% облікової ставки НБУ. Облікова ставка НБУ за вказаний вище період становить 14,0 % річних.
З урахуванням вказаного, розрахунок пені за період з 30.12.2012 року по 22.03.2017 року виглядає наступним чином: 213448,00 грн * 86 (днів) * 14% (річні) * 1,2 / 365 (днів у році) = 8154,29 грн.
Загальна сума пені, яка підлягає відшкодуванню Підприємству "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" становить 68813,18 грн, оскільки фактично відшкодування з податку на додану вартість відбулось у березні 2017 року, що свідчить про те, що відповідачами не були дотримані строки, визначені п. 200.13 ст.200 Податкового кодексу України.
Що стосується тверджень відповідача про звернення позивачем до суду поза межами строків, встановлених статтею 99 КАС України, апеляційний суд вказує на наступне.
ПК України не встановлено строків давності для звернення до суду платників податків щодо стягнення пені, нарахованої на суми бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, а тому на думку суду апеляційної інстанції, в даному випадку необхідно застосовувати строки звернення до суду з такими позовними вимогами, визначені статтею 99 КАС України .
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів адміністративної справи встановлено та не заперечувалося сторонами, що граничним терміном бюджетного відшкодування відповідачем ПДВ на рахунки позивача є 26.07.2016 року та 29.12.2016 року.
Між тим, на думку суду, про неврахування відповідачем пені за несвоєчасне погашення заборгованості бюджетного відшкодування з ПДВ, позивачу стало відомо лише з моменту зарахування цієї заборгованості на його рахунок у банку платника податків. До отримання вказаних коштів, останній не мав достовірних відомостей про предмет оскарження.
Таким чином, кодегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що адміністративний позов про стягнення пені за затримку бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 68813,18 грн. подано підприємством "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" в межах строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права .
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому підстави, визначені ст.202 КАС України, для скасування судового рішення відсутні.
Згідно п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 20 грудня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6