Дата документу 11.12.2017
Справа № 501/2072/16-ц
2/501/229/17
11 грудня 2017 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
при секретарі - Тимко М.Л.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іллічівську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дій іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки неправомірними, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить визнати дії ОСОБА_3 по витребуванню повернення кредиту в позасудовому порядку та зверненню стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на квартиру за адресою: м. Іллівськ (Чорноморськ), АДРЕСА_1 неправомірними, у зв'язку із спливом строку давності повернення споживчого кредиту та такими, що порушують п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»; визнати недійсним односторонній правочин по реєстрації ОСОБА_3 права власності на квартиру за адресою: м.Іллічівськ (Чорноморськ), АДРЕСА_2, у зв'язку з чим скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №27425709 від 23.12.2015 р. (а.с.1-4).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору №014/5507/82/81955 від 14 вересня 2007 року, укладеного між ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» та ОСОБА_1, ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» надав ОСОБА_1 кредит на власні потреби в сумі 252399,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,5% на рік, на строк до 14.09.2017 року. Позивач в свою чергу зобов'язався своєчасно погашати заборгованість за кредитом та відсотками. В забезпечення виконаних зобов'язань за Кредитним договором між ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №12262, згідно якого ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_3. У зв'язку з неналежним виконанням Позивачем своїх зобов'язань по кредитному договору, ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» 29.01.2010 року, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 30.09.2010 року позов ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» задоволено повністю, стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5» заборгованість за кредитним договором №014/5507/82/81955 від 14 вересня 2007 року в сумі 241432,76 грн. Зазначене рішення набрало законної сили 07.12.2011 року. Позивач стверджує, що з виконавчим листом до Державної виконавчої служби України ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» не звертався.
Позивач у позовній заяві посилається на п.7 ч.11 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції закону, що діяла на момент подання позову), а саме на те, щ кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Позивач зазначає, що строк давності про який йде мова у п.7 ч.11 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції закону, що діяла на момент подання позову) дорівнює строку позовної давності та становить 3 роки. Відповідач надіслав Позивачу заяву про сплату заборгованості та намір звернути стягнення на предмет іпотеки в разі якщо борг не буде сплачений 16.04.2015 року. Зазначена заява була отримана Позивачем 22.04.2015 року.
Відтак Позивач вважає, що строк давності кредиту минув та відповідач не мав права звертати стягнення на предмет іпотеки.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити позов.
Представник Відповідача в судовому засіданні проти вимог позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не сповістив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.09.2007 року між ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/5507/82/81955 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» надав ОСОБА_1 кредит на власні потреби в сумі 252399,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,5% на рік, на строк до 14.09.2017 року. Позивач в свою чергу взяла на себе зобов'язання своєчасно погашати заборгованість за кредитом та відсотками (а.с.5-10). Вказана обставина не заперечується сторонами.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за №12262, згідно якого Позивач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_4 (далі - Договір іпотеки) (а.с.11-16).
ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» було реорганізовано у ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» відповідно до ЗУ «Про акціонерні товариства».
У зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору Позивачем, у ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» виникло право вимагати з боржника сплати грошових коштів, а саме: сум наданого та неповернутого кредиту, процентів за користування кредитом, а також штрафних санкцій передбачених Кредитним договором.
Кредитним договором та Договором іпотеки передбачено право ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» здійснити відступлення права вимоги за Кредитним договором та за Договором іпотеки на користь третіх осіб без волевиявлення чи будь-яких згод чи будь-яких інших процесуальних документів від боржника.
Між ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» та ПАТ «Юніон ОСОБА_7 банк» було укладено договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором від 25.03.2015 року, відповідно до якого ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» відступив право вимоги за Кредитним договором на користь ПАТ «Юніон ОСОБА_7 банк».
ПАТ «Юніон ОСОБА_7» в свою чергу відступив 25.03.2015 року право вимоги за Кредитним договором та за Договором іпотеки на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Профкредит», що також підтверджується відповідними договорами про відступлення права вимоги.
25.03.2015 року, між ОСОБА_3 та ТОВ «Фінансова Компанія «Профкредит», було укладено договір відступлення права вимоги за Кредитними договорами та договорами забезпечення, за яким ТОВ «Фінансова Компанія «Профкредит» передало права вимоги за зазначеними договорами Відповідачу. ОСОБА_8 прийому-передачі права вимоги до зазначеного вище договору відступлення, ТОВ «Фінансова Компанія «Профкредит» передало Відповідачу право вимоги за Кредитним договором та за Договором іпотеки (а.с.17-20).
Відповідач, набув право власності на квартиру АДРЕСА_3, на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 14.09.2007 року, за реєстровим номером 12262, в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 30.09.2010 року позов ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» задоволено в повному обсязі, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5» заборгованість за кредитним договором №014/5507/82/81955 від 14 вересня 2007 року в сумі 241432,76 грн. (а.с.37-38). Зазначене рішення набрало законної сили 07.12.2011 року.
Позивач зверталась до Іллічівського міського суду Одеської області із заявою, в якій мотивуючи тим, що рішення Конституційного суду України №15-рп2011 від 10.11.2011 року є істотною для справи обставиною, що не була та не могла бути відома Позивачу, просила суд скасувати рішення №2-1406/10 від 30.09.2010 року.
Відповідно до ухвали Іллічівського міського суд Одеської області від 24.02.2012 року по справі №1511/784/2012, в задоволенні заяви про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами Позивачу було відмовлено (а.с.83). Зазначена ухвала набула законної сили 07.12.2012 року.
Відтак строк давності, на якій посилається Позивач, на момент надсилання їй Відповідачем заяви (а.с.39) про сплату заборгованості та намір звернути стягнення на предмет іпотеки, в разі якщо борг не буде сплачений, не минув, і посилання Позивача на цю обставину, не заслуговують на увагу.
Пунктом 9.1 кредитного договору №014/5507/82/81955 визначено, що договір діє до повного погашення кредитної заборгованості позичальником. Кредит надано строком до 14.09.2017 року (п.1.2. Кредитного договору).
Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до договору іпотеки, вживались кредитором у той час, коли кредитний договір та договір іпотеки були чинними.
Враховуючи, що на день розгляду справи кредитний договір та договір іпотеки є чинними, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дій іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, неправомірними - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя