м. Миколаїв.
05 грудня 2017 року справа № 814/2317/17
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001
треті особиНаціональна поліція України, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01601
простягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на службі,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області від 25.04.2016 р. №93 о/с в частині звільнення його зі служби в поліції, поновити його на посаді старшого інспектора Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/1030/16 від 25.07.2016 р., залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 25.04.2016 №93 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновлено позивача на посаді старшого інспектора Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та стягнуто на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 25.04.2016 р. додати винесення судового рішення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.10.2017 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 р. по справі №814/1030/16 скасовано в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а справу в цій частині направлено на новий розгляд.
В судове засідання 05 грудня 2017 р. прибув представник відповідача, позивач та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі (ар. с. 25).
Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи, що в судове засідання прибув тільки представник позивача, а відповідач належним чином повідомлений про проведення судового розгляду, суд вважає, що є підстави, передбачені вищенаведеною нормою КАС України, для розгляду справи в письмовому провадженні.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
З 2004 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року - в органах поліції на посаді старшого старшого інспектора Очаківського відділу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в порядку переатестування, з присвоєнням йому спеціального звання майор поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 21 25.04.2016 р. №93 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 р. наказ №93 о/с від 25.04.2016 р. в частині звільнення позивача зі служби в поліції визнано протиправним та скасовано, позивача поновлено на службі в поліції. Постанова в цій частині набрала законної сили.
Вищий адміністративний суд, скасовуючи постанову від 25.07.2016 р. в частині позовних вимог щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку, виходив з того, що суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшовши вірного висновку щодо поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в порушення вимог статті 159 КАС України, зазначив лише період вимушеного прогулу (з 25.04.2016 до дати судового рішення), проти, мотивувальній частині судового рішення не вказали розрахунок розміру виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а лише вказали суму.
Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпПУ при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно пункту 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення. Розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, зазначається цифрами та у дужках словами.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів
Наведене відповідає правовій практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 21 січня 2012 року № 6-87цс11 та від 14 січня 2014 року № 21-395а13.
Загальна тривалість вимушеного прогулу склала 59 робочих днів (26.04.2016 по 25.07.2016 р.).
Відповідно до довідки про грошове утримання, середньоденне грошове утримання позивача складало 191,52 гривні. Відтак, сума середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу складає 11299,68 гривень (191,52 грн.*59), з яких сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць складає 4021,92 грн.
Разом з цим, суд зазначає, що суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 11299,68 грн. вже стягнуто на користь ОСОБА_1 (арк.с. 13).
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову про стягнення з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.04.2016 р. по 25.07.2016 р. в сумі 11299,68 грн., без врахування середньої заробітної плати за одним місяць, що підлягає негайному виконанню.
3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 4021,92 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя А.О. Мороз