ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" грудня 2017 р. справа № 809/1631/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитюка Р.В.,
при секретарі: Дмитрашко О.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача та третьої особи - Михайлини Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції
про визнання неправомірними дій, стягнення грошового забезпечення в сумі 26997,37 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн.,-
28.11.2017 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (надалі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції про визнання неправомірними дій, стягнення грошового забезпечення в сумі 26997,37 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 у справі №809/267/17 задоволено позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити дії. Постановою суду визнано неправомірними дії Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції щодо недопущення лейтенанта поліції ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків на посаді інспектора сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції, зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України винести наказ про призначення лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції з 03.05.2016 року, зобов'язано Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції України допустити лейтенанта поліції ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків на посаді інспектора сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції, стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 96 181 (дев'яносто шість тисяч сто вісімдесят одну) грн. 82 коп., з яких 86 181 (вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят одну) грн. 82 коп. грошового забезпечення за період з 03.05.2016 року по 24.03.2017 року та 10 000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 по справі №876/5482/17 залишено дану постанову суду першої інстанції без змін.
03.07.2017 року наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за №244 о/с "По особовому складу", на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 №809/267/17 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 по справі №876/5482/17 призначено лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектором сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції, з посадовим окладом згідно штатного розпису з 03.05.2016 року.
04.07.2017 року наказом Департаменту патрульної поліції за №245 о/с "По особовому складу" лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором відділу адміністративної практики, з посадовим окладом згідно штатного розпису, звільнивши з посади інспектора сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську з 04.07.2017. На підставі виконавчого листа від 24.03.2017 Департаментом патрульної поліції України виплачено грошове забезпечення в розмірі 96 181,00 грн. Згідно довідки про доходи від 27.09.2017 ОСОБА_1 починаючи із 04.07.2017 почали виплачувати грошове забезпечення з посадовим окладом 8121,83 грн. Отже, на виконання вищевказаних рішень суду Департаментом патрульної поліції України виплачено грошове забезпечення лейтенанту поліції ОСОБА_1 з 03.05.2017 по 24.03.2017, тобто до дня проголошення рішення суду першої інстанції. За період з 25.03.2017 по 04.07.2017 Департаментом патрульної поліції Національної поліції України не виплачено грошового забезпечення.
15.09.2017 позивач звернувся із заявою на ім'я начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про виплати йому грошового забезпечення за період з 25.03.2017 по 04.07.2017, а також надати йому довідку про розрахунок заробітної плати. 05.10.2017 за №5036/4114/03-17 листом Департамент патрульної поліції Національної поліції України повідомив, що грошове забезпечення за період з 03.05.2016 по 24.03.2017 є виплачене, а за період з 25.03.2017 по 03.07.2017 відсутні підстави для виплати грошового забезпечення. До даного листа додано довідку про доходи за №1727 з якої вбачається, що за березень 2017 виплачено - 6275,94 грн. (тобто виплачено до 24.03.2017), за квітень-червень 2017 нічого не виплачено, а за липень 2017 виплачено - 7335,84 грн. (тобто виплата почала рахуватися із 04.07.2017). Позивач вважає відмову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України протиправною та такою, що порушує його Конституційні права на оплату праці.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції проти позову заперечив та просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, а також представника відповідача та третьої особи, дослідивши та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 у справі №809/267/17 задоволено позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити дії. Постановою суду визнано неправомірними дії Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції щодо недопущення лейтенанта поліції ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків на посаді інспектора сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції, зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України винести наказ про призначення лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції з 03.05.2016 року, зобов'язано Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції України допустити лейтенанта поліції ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків на посаді інспектора сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції, стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 96 181 (дев'яносто шість тисяч сто вісімдесят одну) грн. 82 коп., з яких 86 181 (вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят одну) грн. 82 коп. грошового забезпечення за період з 03.05.2016 року по 24.03.2017 року та 10 000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди (а.с. 13-17).
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 по справі №876/5482/17 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 у справі №809/267/17 - без змін (а.с. 18-21).
03.07.2017 року наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за №244 о/с "По особовому складу", на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 №809/267/17 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 по справі №876/5482/17 призначено лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектором сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції, з посадовим окладом згідно штатного розпису з 03.05.2016 року (а.с. 9).
04.07.2017 року наказом Департаменту патрульної поліції за №245 о/с "По особовому складу" лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором відділу адміністративної практики, з посадовим окладом згідно штатного розпису, звільнивши з посади інспектора сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську з 04.07.2017 (а.с. 10).
На підставі виконавчого листа від 24.03.2017 Департаментом патрульної поліції України виплачено грошове забезпечення в розмірі 96 181,82 грн. (а.с. 11, 22-23).
Згідно довідки про доходи від 27.09.2017 ОСОБА_1 починаючи із 04.07.2017 почали виплачувати грошове забезпечення з посадовим окладом 8121,83 грн. Отже, на виконання вищевказаних рішень суду Департаментом патрульної поліції України виплачено грошове забезпечення лейтенанту поліції ОСОБА_1 з 03.05.2017 по 24.03.2017, тобто до дня проголошення рішення суду першої інстанції (а.с. 12).
За період з 25.03.2017 по 04.07.2017 Департаментом патрульної поліції Національної поліції України позивачу не виплачувалося грошове забезпечення.
Як встановлено у судовому засіданні, 15.09.2017 позивач звернувся із заявою на ім'я начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про виплати йому грошового забезпечення за період з 25.03.2017 по 04.07. 2017, а також надати йому довідку про розрахунок заробітної плати.
05.10.2017 за №5036/4114/03-17 Департамент патрульної поліції Національної поліції України повідомив, що грошове забезпечення за період з 03.05.2016 по 24.03.2017 є виплачене згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2017 в розмірі 86181,82 грн., а за період з 25.03.2017 по 03.07.2017 підстави для виплати грошового забезпечення відсутні. До даного листа додано довідку про доходи за №1727 з якої вбачається, що за березень 2017 виплачено - 6275,94 грн. (тобто виплачено до 24.03.2017), за квітень-червень 2017 нічого не виплачено, а за липень 2017 виплачено - 7335,84 грн. (тобто виплата почала рахуватися із 04.07.2017) (а.с. 11-12).
Позивач вважає відмову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України протиправною та такою, що порушує його Конституційні права на оплату праці, а тому звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю та на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (частини 1, 4).
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина 7).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України "Про національну поліцію".
Статтею 62 цього закону встановлені гарантії професійної діяльності поліцейського, пункт 4 частини 10, якої передбачає, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Згідно ч.1 ст. 92 Закону України "Про національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
У відповідності до ч. 2 цієї статті порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 4 розділу 1 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністра внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, встановлено, що грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.
Відповідно до п.7 розділу 1 Порядку грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
Таким чином, на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.017 у справі №809/267/17 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 у справі №876/5482/17 ОСОБА_1 наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції від 03.07.2017 було призначено на посаду інспектора сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції, з посадовим окладом згідно штатного розпису з 03.05.2016, що вважається поновленням на роботі з 03.05.2016 року.
Отже, трудовий стаж позивача розпочався з 03.05.2016, коли позивача було поновлено на посаді інспектора сектору розшуку та дізнання Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції, однак грошове забезпечення позивачу виплачено до 24.03.2017 року, дати винесення рішення судом першої інстанції, яке набрало законної сили на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду 22.06.2017 року.
Департаментом патрульної поліції Національної поліції України протиправно ігнорувалися норми трудового законодавства та не виплачувалося грошове забезпечення за період з 25.03.2017 по 04.07.2017 в розмірі за березень 2017 року - 1845,89 грн., за квітень 2017 року - 8121,83 грн., травень 2017 - 8121,83 грн., червень 2017 року - 8121,83 грн., липень 2017 року - 785,99грн., що разом становить 26 997,37 грн.
Як наслідок, суд дійшов висновку щодо задоволення позовної вимоги позивача про визнання неправомірними дії Депертаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо відмови у виплаті грошового забезпечення лейтенанту поліції ОСОБА_1 за період з 25 березня 2017 року по 04 липня 2017 року та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 25 березня 2017 року по 04 липня 2017 року в сумі - 26 997,37 грн.
Що стосується вимоги позивача про відшкодування завданої йому моральної шкоди у сумі 5 000 грн., суд зазначає наступне.
Як визначено положеннями пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року за №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд, зокрема, повинен з'ясувати (а позивач відповідно довести), чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Однак, суд зазначає, що позивач у судовому засіданні не обґрунтував, які немайнові втрати ним було понесено у зв'язку з моральними та фізичними стражданнями чи іншими негативними явищами, які були заподіяні діями відповідача. Також не довів суду у чому саме виражена моральна шкода, та з яких міркувань позивач виходив при визначенні її розміру. Не обґрунтовано характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо). Зокрема, не конкретизовано та не надано суду доказів наявності погіршення стану здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, в тому числі наявність причинного зв'язку між діями відповідача та наслідками, які вказані у позові.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог позивача про відшкодування завданої йому моральної шкоди слід відмовити.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає до часткового задоволення шляхом визнання неправомірними дії Депертаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо відмови у виплаті грошового забезпечення лейтенанту поліції ОСОБА_1 за період з 25 березня 2017 року по 04 липня 2017 року та стягнення з Депертаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 25 березня 2017 року по 04 липня 2017 року в сумі - 26 997,37 грн., а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Стосовно судових витрат, то відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи, що позов задоволено частково, то підлягає стягненню з Депертаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за задоволену позовну вимогу в розмірі 640,00 грн.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Депертаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо відмови у виплаті грошового забезпечення лейтенанту поліції ОСОБА_1 за період з 25 березня 2017 року по 04 липня 2017 року.
Стягнути з Депертаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 25 березня 2017 року по 04 липня 2017 року в сумі - 26 997 (двадцять шість тисяч дев'яносто дев'яносто сім) гривень 37 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Депертаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) частину сплаченого судового збору в розмірі 640 (шістсотсорок) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 19.12.2017.