06 грудня 2017 року (15 год. 15 хв.)Справа № 808/3350/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1
до Відділу з архівної справи та з питань державної реєстрації Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Відділу з архівної справи та з питань державної реєстрації Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача скасувати запис про право власності за № 2146196 та скасувати розділ за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 135008523255.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.10.2017 звернувся до відповідача із заявою про скасування помилково двічі зареєстрованого об'єкту нерухомого майна, що належить позивачу на праві власності, а саме земельної ділянки площею 9,5 га, кадастровий номер НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 135008523255, номер запису про право власності: 2146196. Зазначена помилка державного реєстратора речових прав на нерухоме майно перешкоджає позивачу вільно розпоряджатися своєю власністю. При відчуженні земельної ділянки в майбутньому, коли скасують мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, неможливо буде провести угоду купівлі-продажу земельної ділянки у нотаріуса, так як по цій земельні ділянці два рази зареєстровано право власності на одну і теж саму земельну ділянку. Нотаріусу буде незрозуміло, згідно якого розділу проводити перереєстрацію права власності за цією земельною ділянкою. Таким чином, поновлення порушеного права позивача володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю можливо тільки за рішенням суду. З урахуванням викладеного позивач просить позов задовольнити.
06.12.2017 від представника позивача надійшла заява (вх. №34341) про розгляд справи у письмовому провадженні.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, 21.11.2017 надіслав суду письмові пояснення (вх. № 32079), в яких позовні вимоги визнає та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача. Зокрема зазначає, що при проведеній перевірці, державним реєстратором прав відділу з архівної справи та з питань державної реєстрації Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області Линник Є.О., було виявлено, що в Державному реєстрі прав нерухомого майна та їх обтяжень дійсно двічі зареєстровано право власності за гр. ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2. Згідно даних Державного реєстру прав 16.08.2013 державним реєстратором прав Щербань А.О. було відкрито два розділи на даний об'єкт, з яких розділ під номером 135008523255, номер запису про право власності: 2146196 є помилковим. Разом з тим, повідомляє, що державний реєстратор Линник Є.О., як не виконавець даної реєстраційної дії, не має права видалити даний розділ як помилково зареєстрований, атому керуючись ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позивачу було рекомендовано звернутись до суду для розгляду питання, щодо скасування даних реєстраційних дій, а саме скасування запису про право власності за номером 2146196 та скасування розділу за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 135008523255.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи подані клопотання представників сторін, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності № 16165619 від 15.01.2014 є власником земельної ділянки площею 9,5 га, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с.12).
20.10.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування помилково двічі зареєстрованого об'єкту нерухомого майна, що належить йому на праві власності, а саме земельної ділянки площею 9,5 га, кадастровий номер НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 135008523255, номер запису про право власності: 2146196 (а.с.8).
Листом від 31.10.2017 № 01-25/40 позивачу надано відповідь, що, за позивачем в Державному реєстрі прав нерухомого майна та їх обтяжень дійсно двічі зареєстрований об'єкт нерухомого майна, а саме земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2. Державним реєстратором помилково відкрито два розділи на даний об'єкт, з яких розділ під номером 135008523255, номер запису про право власності: 2146196 є помилковим, а тому, у відповідності до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позивачу рекомендовано звернутись до суду про скасування даних реєстраційних дій (а.с.9).
У зв'язку із наявною помилкою, яка позивачу перешкоджає вільно розпоряджатися своєю воластістю, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються нормами Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час здійснення реєстраційних дій).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
За приписами ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
3) інші речові права відповідно до закону;
4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Статтею 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.
На кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна.
Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: 1) нерухоме майно; 2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; 3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; 4) обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень.
У разі відсутності відкритого на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
Після відкриття на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.
Як встановлено судом із письмових пояснень відповідача, при проведеній перевірці відповідачем виявлено, що за позивачем в Державному реєстрі прав нерухомого майна та їх обтяжень двічі зареєстрований об'єкт нерухомого майна, а саме земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2. Державним реєстратором прав Щербань А.О. було відкрито помилково два розділи на даний об'єкт, з яких розділ під номером 135008523255, номер запису про право власності: 2146196 є помилковим. Однак, на даний час, відповідач, як не виконавець даної реєстраційної дії, не має права видалити даний розділ як помилково зареєстрований.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №100936564 від 20.10.2017, в розділі «Актуальні інформація про об'єкт нерухомого майна» за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 135008523255 площа (га) ділянки вказана як: 2325580500020010006, що не відповідає площі ділянки, що складає 9,5 га. Також, у розділі «Актуальна інформація про право власності» міститься запис про право власності № 2146196 від 31.07.2013, що є наявною технічною помилкою у записах, які помилково внесені державним реєстратором Щербань А.О. у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, що безпосередньо підтверджено відповідачем.
Відповідно до частини 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент звернення позивачем до відповідача), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Пунктом 44 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 передбачено, що порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав встановлює Мін'юст.
Згідно з абз. 1,2 п. 1.3 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 №3502/5, рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), яке оформлює за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках. У разі прийняття рішення державним реєстратором органу державної реєстрації прав, один примірник рішення орган державної реєстрації прав видає або надсилає рекомендованим листом заінтересованій особі особисто або уповноваженій нею особі (далі - заявник), а другий державний реєстратор долучає до реєстраційної або облікової справи.
Відповідно до п. 2.6 цього Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.
Пунктами 38, 39 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 передбачено, що зміни до записів Державного реєстру прав вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка). Внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, записи про яку містяться у зазначеному Реєстрі, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У разі внесення змін у зв'язку з допущенням технічної помилки державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості: 1) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав; 2) підстава для внесення змін до запису: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 3) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 4) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, у зв'язку із наявною технічною помилкою в записах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд приходить до висновку про необхідність скасування запису про право власності за № 2146196 від 31.07.2013 та, безпосередньо інформації про об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 135008523255, внесеної на підставі запису про право власності за № 2146196 від 31.07.2013.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За приписами частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом скасування запису про право власності за № 2146196 від 31.07.2013 та інформації про об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 135008523255, внесеної на підставі запису про право власності за № 2146196 від 31.07.2013, як помилково внесених у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
За приписами ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності за № 2146196 від 31.07.2013 та інформацію про об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 135008523255 до нього.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник