11 грудня 2017 року (11 год. 57хв.)Справа № 808/3570/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калашник Ю.В.,
при секретарі судового засідання Стратулат С.В.,
за участю представників:
позивача - Сиваш О.О.;
відповідача - Стародумової А.С.;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою адміністративного суду Калашник Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПРОМ ІННОВАЦІЯ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПРОМ ІННОВАЦІЯ» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (даті - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.07.2017 №0002174004, №0002184004, №0002194004, №0002204004, №0002214004, № 0002224004, №0002234004, №0002244004, №0002254004, №0002264004, №0002274004, №0002284004, №0002294004, №0002304004, №0002314004, №0002324004, №0002334004, №0002344004, №0002354004, №0002364004, №0002374004, №0002384004, №0002394004, №0002404004, №0002414004, №0002424004, №0002434004, №0002444004, №0002454004, №0002464004, №0002474004, №0002484004, №0002494004, якими до позивача застосовані штрафні санкції по акцизному податку на загальну суму 732189,60 грн.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та надала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Зокрема зазначила, що камеральною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з акцизного податку за листопад 2016 року в сумі 7 321 896грн. Позивач вказує, що з метою сплати суми податку до державного бюджету підприємством 30.12.2016 було сформовані платіжні доручення через систему електронних платежів ДОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» на суму 7 321 896грн. за призначенням платежу «сплата акцизного збору за листопад 2016 року», проте зазначений платіж не було проведено банком з незалежних від підприємства підстав. Так, на запит позивача банківська установа повідомила, що приймання усіх початкових платежів до АТ «Ощадбанк» 30.12.2016 здійснювалось до 12-45год., а платежі, які надійшли після вказаного часу оброблені банком першого робочого дня наступного року - 04.01.2017. Позивач зазначає, що платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, надала письмові заперечення (вх. № 34694 від 08.12.2017) та зазначила, що граничний термін сплати грошового зобов'язання з акцизного податку за листопад 2016 року припадав на 30.12.2016. Згідно відповіді, отриманої від ПАТ «Державний ощадний банк України», відповідно до пункту 7 Додатку №1 рішення Правління НБУ «Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядку роботи банківської системи України в період завершення звітного року» від 15.12.2016 року №489, при здійсненні 30.12.2016 початкових платежів на адресу органів Державної казначейської служби України, платежі мають бути здійснені до 13:00. Відповідно до встановлених регламентних робіт технічне обслуговування первинних платежів займає не менше ніж 30 хвилин. Тобто, відповідно до Регламенту НБУ платежі повинні потрапити на рахунки Державної казначейської служби України до 13:00 години включно, у зв'язку з чим на виконання Регламенту НБУ, ПАТ «Державний ощадний банк України», починаючи з 12:30 години призупинив СЕП на приймання первинних документів, а починаючи з 12:54 години усі платежі, які виставлені банку повернуті без виконання. Враховуючи вищевикладене, відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України контролюючим органом винесені оскаржувані рішення суму у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу із затримкою. З урахуванням викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 11.12.2017, на підставі ст. 160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 29.05.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань з акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за період з 01.12.2016 по 01.02.2017, за результатами якої складено акт №000123/08-01-40-04/39811653. Проведеною перевіркою встановлено та у акті зафіксовано порушення приписів п.57.1 ст.57, п.222.3.1 п.222.3 ст.222 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку за листопад 2016 року у сумі 7321896грн. Кількість днів затримки 5 (а.с.12-13).
На підставі акту перевірки 17.07.2017 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0002174004, №0002184004, №0002194004, №0002204004, №0002214004, №0002224004, №0002234004, №0002244004, №0002254004, №0002264004, №0002274004, №0002284004, №0002294004, №0002304004, №0002314004, №0002324004, №0002334004, №0002344004, №0002354004, №0002364004, №0002374004, №0002384004, №0002394004, №0002404004, №0002414004, №0002424004, №0002434004, №0002444004, №0002454004, №0002464004, №0002474004, №0002484004, №0002494004, якими до позивача застосовані штрафні санкції по акцизному податку у розмірі 10% від сплаченої суми зобов'язання на загальну суму 732189,60 грн. за затримку на 5 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання (а.с.14-46).
Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач звернуся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи заявлений спір суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Разом з тим, відповідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2016 - в граничний день сплати грошового зобов'язання зі сплати акцизного податку в розмірі 7 321 896грн позивачем подано до філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» платіжні доручення з метою перерахування отримувачу ГУДКСУ в Запорізькій області 7 321 896грн. з призначенням платежу «оплата акцизного податку за листопад 2016» (а.с.47-78).
Зі змісту платіжних доручень, які містяться у справі вбачається, що всі платіжні доручення одержані банком 30.12.2016, а проведені банком 04.01.2017.
26.01.2017 позивач звернувся до філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» із запитом про причину не проведення платіжних доручень 30.12.2016 (а.с.79).
На запит позивача 26.01.2017 банком надано відповідь, у якій зазначалось, що згідно повідомлення НБУ «Про технологічний регламент роботи СЕП у період завершення звітного року» від 23.12.2016 №84-0008/104094 та Регламента Департаменту інформатизації Розрахункової палати АТ «Ощадбанк», приймання усіх платежів до ВПС Ощадбанк 30.12.2016 здійснювалось до 12-45, платежі, які надійшли після 12-45 оброблені першим робочим днем наступного року - 04.01.2017 (а.с.80).
Регламентом роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядком роботи банківської системи України в період завершення звітного року, затвердженим як додаток №1 до рішення Правління Національного банку України від 15.12.2016 року №489-рш (далі - Регламент), встановлено, що на 30 грудня 2016 року:
- пункт 7: початкові платежі через СЕП здійснюються до 13:00: між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі; усіма учасниками СЕП на адресу Національного банку України та органів Державної казначейської служби України; Національним банком України та органами Державної казначейської служби України на адресу всіх учасників СЕП;
- пункт 8: розрахунки за платежами з погашення та обслуговування державного боргу між Державною казначейською службою України і Національним банком України в національній валюті проводяться до 12:30;
- пункт 9: банківський день у СЕП закінчується о 15:00;
Як прямо вбачається з пунктів 8 та 9 Регламенту станом на 30.12.2016 року початкові платежі через СЕП здійснюються до 13:00 між усіма учасниками СЕП на адресу Національного банку України та органів Державної казначейської служби України, а банківський день у СЕП закінчується о 15:00.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 року №2346-III (далі - Закон №2346-III) переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.
Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону №2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Вказаною статтею також встановлено, що у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня, за порушення вказаного строку банк, що обслуговує платника, несе відповідальність.
Відповідно до пункту 22.7 статті 22 Закону №2346-III, у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.
Операційний день - це частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (пункт 1.21 статті 1 Закону №2346-III).
Операційний час - це частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (пункт 1.22 статті 1 Закону №2346-III).
Дата валютування це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи (пункт 1.3 статті 1 Закону №2346-III).
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону №2346-III, ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Проведення самого переказу грошей є обов'язковою функцією, яку виконує платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону №2346-III).
Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.
Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином, враховуючи, що визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, суд прийшов до висновку, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
З системного аналізу наведених норм права, суд зазначає, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.
При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.
За наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.
Таким чином, право контролюючого органу застосовувати суму штрафу за несвоєчасну сплату сум узгодженого грошового зобов'язання виникає лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов'язання.
Проте, в даному випадку вини платника в порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету не з вини позивача.
Вищевикладена правова позиція неодноразово була висловлена Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 12.03.2015 по справі №К/800/65943/13 (826/14830/13-а), від 16.02.2016 по справі №К800/18047/15 (820/18291/14), від 15.12.2014 по справі №К/800/45490/14 (826/7197/14), від 21.05.2015 по справі №К/800/11947/15 (815/6808/14).
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.07.2017 №0002174004, №0002184004, №0002194004, №0002204004, №0002214004, № 0002224004, №0002234004, №0002244004, №0002254004, №0002264004, №0002274004, №0002284004, №0002294004, №0002304004, №0002314004, №0002324004, №0002334004, №0002344004, №0002354004, №0002364004, №0002374004, №0002384004, №0002394004, №0002404004, №0002414004, №0002424004, №0002434004, №0002444004, №0002454004, №0002464004, №0002474004, №0002484004, №0002494004, якими до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПРОМ ІННОВАЦІЯ» застосовані штрафні санкції по акцизному податку на загальну суму 732189,60 грн.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПРОМ ІННОВАЦІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області судовий збір у розмірі 10982грн. 85 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник