14 грудня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1271/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шешеня О.М.
при секретарі Стенавська А.М.
за участю:
позивача: Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, представник - не з'явився;
відповідача: Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Ужгород", представник - Чернобук Я.Л.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Ужгород" про стягнення заборгованості, -
Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Ужгород" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 10843,17 грн.
02.11.2017 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи. Представник позивача в даній заяві підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований, як юридична особа та відомості щодо нього включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідач був зареєстрований позивачем як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), а з 01.01.2004 року, також як платник страхових внесків відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон України № 1058).
Пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було призначено громадянові ОСОБА_2, який працював на відповідача та набув право на пільгове пенсійне забезпечення зі зменшенням пенсійного віку.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 року (справа № 807/607/14, головуюча суддя - Скраль Т.В.) у справі за позовом позивача до відповідача про стягнення заборгованості (а.с. 19-21), яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року (а.с. 15-18) було встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії за списком №1 громадянові ОСОБА_2, відтак обставини щодо правомірності призначення пенсії даному громадянові повторно не доказуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом №1058-15.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом №1058-15, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Так, порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1. Зокрема, визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.
Встановлено єдиний порядок, як для відшкодування пенсій призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", так і для пенсій призначених відповідно до пункту "б" зазначеної статті та інших видів пільгових пенсій. При цьому не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства вносять плату щомісяця до 25-го числа.
Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачається відповідний обов'язок підприємств (платників збору) відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Ці витрати відшкодовують підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Якщо особа має стаж, що дає право на призначення цих пенсій на кількох підприємствах, витрати покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Інших джерел на фінансування зазначених пенсій у бюджеті Пенсійного фонду не передбачено.
Так, у відповідності до листа ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" від 24.10.2017 року №81-18-1/1415 зазначено, що зарахування пенсії на рахунок ОСОБА_2 проводилося після надходження коштів від позивача за період з 01.07.2017 року по 30.09.2017 року на загальну суму 10843,17 грн. (а.с. 31).
Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, відповідач не здійснив необхідного відшкодування виплачених позивачем пільгових пенсій, а саме: за період липень - вересень 2017 року на адресу відповідача було надіслано повідомлення з розрахунком сум, що підлягають сплаті до Пенсійного фонду в розмірі 10843,17 грн., а саме: від 11.07.2017 року №7687/06, від 03.08.2017 року №8421/06, від 13.09.2017 року №9796/06 (а.с. 6, 8, 11).
Однак, відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачеві сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2, які були призначені за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 10843,17 грн., що підтверджується Розрахунком фактичних виплат на доставку пенсії (а.с. 7, 9, 12) та Зведеним розрахунком (а.с. 14).
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.
Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Позов Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Ужгород" - задовольнити.
2.Стягнути з Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Ужгород" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 145, код ЄДРПОУ 31315735) на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 10843,17 (десять тисяч вісімсот сорок три гривні сімнадцять копійок) грн.
3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Шешеня О.М.
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 14 грудня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 грудня 2017 року.