13 грудня 2017 року Житомир Справа № 806/2351/17
Категорія 6.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панкеєвої В.А.,
секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_2,
представників відповідачів - Чернюк А.В., Данильчук В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Житомирської міської ради, комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про визнання протиправними та скасування рішень,-
встановив:
ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 01.12.2017 просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Житомирської міської ради № 671 від 17.03.2006 про прийняття в комунальну власність міста 44/100 ідеальних частин квартири № 4, що знаходиться в АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 07.09.2006 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 44/100 частин квартири АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Житомира в особі Житомирської міської ради.
Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі, посилаючись на те, що відповідачі у справі є суб'єктами владних повноважень, а тому справа предметно підсудна Житомирському окружному адміністративному суду.
Представники Житомирської міської ради та комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради проти закриття провадження у даній справі не заперечували.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач на підставі договору дарування частини квартири від 12.03.2001 отримала у власність 44/100 частин квартири АДРЕСА_1 (а.с.9-10).
17.03.06 рішенням 13 сесії четвертого скликання Житомирської міської ради передано у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 та прийнято у комунальну власність міста 44/100 ідеальних частин комунальної квартири АДРЕСА_1 (а.с.11).
Суд приймаючи рішення про закриття провадження у даній справі, виходить з наступного.
Приписами пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - КАС України) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
В розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № № 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що "судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.
Суд звертає увагу, що для визначення предметної підсудності спору необхідно брати до уваги не тільки суб'єктний склад, але і встановлювати характер правовідносин із яких він виник.
Як видно, з матеріалів справи, 01 грудня 2017 року позивачем подано уточнений адміністративний позов по даній справі.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, з посиланням на ст.346 ЦК України, ОСОБА_5 зазначила, що жодних заяв про передачу вказаної квартири на користь територіальної громади вона не писала. Під час надання їй іншого житла міська рада не ставила питання про необхідність передачі на користь громади зруйнованої квартири. Інше житло надавалось їй, як компенсація, за частково знищену власність. Жодних угод про передачу спірної квартири квартири у власність вона не укладала та не підписувала акт прийому-передачі. А тому оскаржуване рішення Житомирської міської ради від 17.03.06 не може бути підставою для реєстрації права власності за територіальною громадою м.Житомира (а.с.102-106).
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку щодо існування спору про право власності, а тому розгляд справи в цій частині позовних вимог повинен здійснюватись у порядку цивільного судочинства.
Позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації"Житомирської обласної ради про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 44/100 частин квартири АДРЕСА_1 за територіальною громадою м.Житомира в особі Житомирської міської ради є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської міської ради від 17.03.06. Оскільки реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять права, зокрема, на майно і полягають саме в офіційному визнанні державою цих фактів.
Суд зазначає, що державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - спірної квартири за територіальною громадою м.Житомира в особі Житомирської міської ради, здійснено на основі юридичних фактів, щодо яких існує спір про право цивільне, то захист таких прав має здійснюватися теж за правилами цивільного судочинства. В межах вирішення такого спору можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на квартиру (за наявності для цього підстав).
Отже, спір у даній справі не є публічно-правовим і належить до цивільної юрисдикції.
У такому випадку провадження в справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.
Частиною 2 статті 157 КАС України передбачено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Відповідно до ч.2 ст.157 КАС України суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної категорії справ віднесений до юрисдикції місцевих загальних судів та має здійснюватися в порядку цивільного судочинства. Рішення про закриття справи не обмежує сторони у реалізації захисту свого речового права в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Житомирської міської ради, комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії повного тексту ухвали.
Суддя В.А. Панкеєва