вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58
"14" грудня 2017 р. Справа№ 910/14713/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
при секретарі Шмиговській А.М.
за участю представників:
від позивача - Литвин В.В. (довіреність №46 від 29.05.2017 р.)
від відповідача - Ніколова В.М. (довіреність №220/473/д від 26.12.2016 р.)
розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2017 р.
у справі №910/14713/17 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБІТ-ТЕКС»
до Міністерства оборони України
про внесення змін до договору
Товариство з обмеженою відповідальністю «АБІТ-ТЕКС» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про внесення змін до договору №286/3/17/47 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 21.04.2017 р., укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «АБІТ-ТЕКС», шляхом викладення його в редакції, що наведена позивачем у позові.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2017 р. позов задоволено повністю. Внесено зміни до договору №286/3/17/47 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 21.04.2017 р., укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «АБІТ-ТЕКС», шляхом викладення його в наступній редакції:
«Пункт 1.2. Номенклатура товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання Договору, визначаються нижченаведеною специфікацією:
№ з/пНайменування товаруПерелік нормативних документів (стандарти, технічні умови, технічні специфікації, технічні описи), що встановлюють основні вимоги до товаруСтроки (терміни) постачанняЗагальна кількість, яку необхідно поставити (к-тів) Ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ)Ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак) вант, робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ)
Військова уніформа 35811300-5 (Костюм вітровологозахисний демісезонний, вид 2)Відповідність ТУ 14.1-102-00034022-2016 зі сповіщенням про зміни №3, зразку-еталону та затвердженому робочому зразкуДо 27.07.2017 (включно)10 000492,004920000,00
Усього за рік10 000492,004920000,00
Ціна товару без ПДВ 4920000,00
Крім того, ПДВ 984000,00
Ціна товару з ПДВ 5904000,00
Ціна товару з ПДВ складає: 5904000,00 (п'ять мільйонів дев'ятсот чотири тисячі) грн. 00 коп.
ДСТУ та ГОСТи застосовуються в частині, якій не суперечить Технічним умовам на виріб (товар), затвердженим Міністерством оборони України.».
«В Рознарядці Міністерства оборони України за Специфікацією (Додаток 1 до Договору від 21.04.2017 р. №286/3/17/47) в частині визначення строків поставки встановити строк: «До 27.07.2017 р. (включно)».
Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБІТ-ТЕКС» 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2017 р. та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скаги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
21.04.2017 р. Міністерством оборони України (замовник) і ТОВ «АБІТ-ТЕКС» (постачальник) було укладено договір №286/3/17/47 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), за умовами якого:
- постачальник зобов'язується у 2017 році поставити замовнику індивідуальне обмундирування (3581) (лот 1. Військова уніформа 35811300-5 (Костюм вітровологозахисний демісезонний, вид 2); далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у договорі (п. 1.1 договору);
- строк поставки товару до 30.06.2017 р. (включно) (п. 1.2 договору);
- договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 11.1 договору);
- зміни і доповнення до договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових угод, які будуть додаватися до тексту договору як невід'ємні його частини (п. 12.5 договору).
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками сторін.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним, а отже є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Договір було укладено сторонами в результаті проведення переговорної процедури закупівлі індивідуального обмундирування (3581) (лот.1 Військова уніформа 35811300-5 (Костюм вітровологозахисний демісезонний, вид 2).
Процедура закупівлі була проведена на підставі Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Як вбачається з матеріалів справи, в опублікованій на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівлі (www. prozorro.gov.ua) інформації було зазначено кількість товару - 10000 шт., дата поставки - до 30.06.2017 р. (фактично встановлення дати поставки товару було здійснено замовником в оголошенні без врахування майбутньої дати укладання договору) та місце доставки: м. Київ, вул. Качалова, 3.
Відповідно до первинної редакції оголошення про проведення відбору учасників на закупівлю індивідуального обмундирування (3581) (Костюм вітровологозахисний демісезонний, вид 2), опублікованої на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівлі (www.prozorro.gov.ua) 17.02.2017 р. о 16:56, свої цінові пропозиції учасники відбору мали право подати до 10.03.2017 р.
Протоколом засідання Тендерного комітету Міністерства від 27.02.2017 р. №75/45/2 вказана дата була змінена на 20.03.2017 р. (на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівлі (www.prozorro.gov.ua) 27.02.2017 р. о 14:30 опубліковано лише текст Переліку змін до оголошення з посиланням на номер та дату протоколу без самого протоколу).
Отже, відповідач під час проведення процедури закупівлі два рази визначав нову кінцеву дату подання цінових пропозицій. Загальна кількість днів на яку було відкладено кінцевий термін подання цінових пропозицій (порівняно з кінцевим терміном, визначеним в первинній редакції оголошення) становить 10 днів. Відповідно, на таку ж саму кількість днів було відкладено і дату підписання договору з переможцем процедури закупівлі, і, як наслідок, строк виконання договору було фактично зменшено також на вказані 10 днів.
Відповідно до вимог оголошення про проведення закупівлі цінова пропозиція учасників мала бути забезпечена безумовною безвідкличною банківською гарантією у сумі 178914,00 грн.
Цінова пропозиція позивача була забезпечена відповідною банківською гарантією від 20.03.2017 р. №3055.
Розпочата 17.02.2017 р. процедура закупівлі та процедура укладання договору була завершена підписанням договору лише 21.04.2017 р. - за 46 робочих днів до кінцевого строку поставки - 30.06.2017 р., тобто на всю процедуру закупівлі з укладанням договору було витрачено 2 місяці і 4 дні.
Відповідно до ч. 16 ст. 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», електронна система закупівель автоматично призначає час та дату проведення аукціону (у даному випадку аукціон було призначено та проведено 21.03.2017 р.). Після цього, замовник у строк, що становить не більше 3 робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну.
Рішенням Тендерного комітету Міністерства оборони України, згідно з протоколом від 24.03.2017 р. №75/45/8, позивача було визначено учасником переговорів (та запрошено на переговори) в максимально можливий за законом строк 3 робочих дні.
Проведення самих переговорів було призначено не на наступний робочий день (27.03.2017 р.) після прийняття рішення про запрошення на переговори (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони»), а на 30.03.2017 р., тобто з затягуванням на 3 календарних дні, що документально підтверджується протоколом від 24.03.2017 р. №75/45/8.
Переговори було проведено 30.03.2017 р., проте повідомлення про намір укласти договір (протокол від 06.04.2017 р. №75/45/14) було оприлюднено не протягом одного дня після прийняття відповідного рішення, а з порушенням ч. 3 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» строків - через 6 календарних днів, тобто 06.04.2017 р., що документально підтверджується протоколом від 06.04.2017 р. №75/45/14.
Договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі укладається у строк не раніше ніж через 4 робочі дні та не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Проте, договір було підписано замовником не у найбільший можливий строк - 17.04.2017 р., з затягуванням на 4 календарних дні - 21.04.2017 р., що вбачається з тексту договору.
Таким чином, процедура закупівлі була проведена з порушенням строків, передбаченими вищезазначеними законодавчими актами і склала 46 робочих днів.
Внаслідок затягування закупівлі виконавцю на виконання умов договору залишилось 46 робочих днів.
З огляду на викладене, позивач підготував проект додаткової угоди про збільшення строку постачання товару на 27 календарних днів.
25.07.2017 р. позивачем було надіслано відповідачу лист від 21.07.2017 р. № 81-07/17, в якому просив підписати додаткову угоду. До вказаного листа було додано два примірника додаткової угоди підписаної позивачем.
Вказані документи були отримані відповідачем 27.07.2017 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).
Відповідач відповіді на вказану пропозицію не надав, додаткову угоду до договору не підписав, обґрунтованої відмови не надіслав.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як зазначено вище, позивач надіслав відповідачу проект додаткової угоди, який отримано відповідачем 21.07.2017 р.
Відповідач у встановлений ГК України строк (двадцять днів після одержання пропозиції) не повідомив позивача про результати розгляду вказаної пропозиції.
У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що укладення додаткової угоди є намаганням позивача уникнути сплати штрафних санкцій. Підписуючи договір позивачу було відомо, що кінцевою датою постачання товару є 30.06.2017 р., будь-яких зауважень (письмових пропозицій) щодо кінцевої дати постачання товару у позивача не було, тобто позивач погодив всі істотні умови договору без будь-яких нарікань. Крім того, відповідач вважає, що відсутні підстави для зміни умов договору, а саме не наявні одночасно такі умови: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що запропоновані позивачем зміни до договору, а саме збільшення строку постачання товару до 27.07.2017 р. не суперечить чинному законодавству України та є доцільним, враховуючи тривалість процедури закупівлі і укладення договору, а тому вимога внести зміни до договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Отже, відповідно до вказаної норми чинне законодавство України не забороняє продовження строку виконання зобов'язання за договором.
Позивач документально підтвердив тривалість процедури укладення договору та процедури закупівель, що фактично зменшило строк виконання умов договору, що є несправедливим по відношенню до виконавця, а тому внесення змін в частині збільшення строку поставки товару є доцільним й адекватним.
Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, колегія суддів оцінює критично та вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.
З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.
Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2017 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2017 р. у справі № 910/14713/17 залишити без змін.
Справу №910/14713/17 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді А.І. Мартюк
Л.П. Зубець